Закон “про мовні квоти” на ТБ в дії: що змінилось за перший тиждень?

Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації” нарешті запрацював в повному обсязі. Він був прийнятий парламентом ще рік тому, проте до 13 жовтня 2018 року тривав перехідний період. Це означало, що передачі власного виробництва каналу (байдуже якою мовою), зараховуватимуться до частки передач державною мовою, а озвучуватись або дублюватись українською мали б ті фільми і передачі, які не були національним продуктом.

Натомість з 13 жовтня загальнонаціональні та регіональні канали зобов’язані забезпечувати в своєму ефірі 75% україномовного контенту, а місцеві мовники – 60%. Крім того, законом передбачено 75% державної мови в новинних програмах. Якщо ж телеканал не дотримується цих вимог – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення має право накласти на телеканал штраф у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору – а це, на хвилинку, близько 400 тисяч гривень.

Укрінформ вже кілька разів розбирався в проблемі порушення українськими телеканалами законодавства і щоразу висновки були невтішними – мовники банально ігнорували приписи Нацради, а коли доходило до штрафів – застрягали в судовій тяганині. То що ж, в такому разі і мовні квоти телеканали, на кшталт Інтера, NewsOne або 112-го проігнорують?

Укрінформ запитав експертів, чи помітили вони конкретні зміни в мовленні телеканалів за ці кілька днів, що закон діє в повному обсязі? І які, на думку експертів, подальші перспективи цього закону – будуть його виконувати телеканали чи знову ні?

Сергій Костинський, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення:

“Не всі гравці ринку поважатимуть дух закону, але букву – виконуватимуть всі”

Поки що бачу, що більшість компаній почали виконувати вимоги закону завчасно – не 13 жовтня 2018 року, а набагато раніше. Тому, як на мене, великих змін від 13 жовтня не сталось. Єдине, що привернуло увагу – заява “Інтера”, мовляв, вони вимушені (!) перекладати окремі проекти ефіру українською.

Зрозуміло, що увага суспільства, громадськості буде прикута лише до кількох телеканалів, в ефірі яких ще рік тому частка української мови була мінімальною – менше 30%. Але загалом телеканалів набагато більше – і регіональних, і місцевих, і загальнонаціональних, і супутникових – їх понад 400. І найпроблемніша тут категорія – супутникові телеканали. Наприклад, навіть за умов перехідного періоду, коли дозволяли зараховувати до квот власні передачі та передачі, які є національним продуктом, 5 супутникових телеканалів примудрились порушувати закон про квоти – це телеканали “Терра”, “Дача”, “Болт”, “Наука” і “Епоха”. Натомість загальнонаціональні канали мають і ресурси, і, що найголовніше, розуміння того, що відтепер треба мовити українською мовою.

Перехідний період цілком себе виправдав. Якщо будуть зафіксовані порушення з боку будь-якого телеканалу, то він вже не зможе апелювати до того, що не було часу, можливості, не знали і так далі. У всіх була можливість підготуватись і абсолютна більшість телеканалів готувалася.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення тепер законодавчо зобов’язана заміряти частку української мови на ТБ за тижневий період. Це дасть повну картину – скільки відсотків української мови звучить в ефірі того чи іншого телеканалу. Але й з конкретними результатами треба зачекати: поки що йде лише запис ефіру, тому перші результати будуть оприлюднені лише за 5-6 тижнів. Це надзвичайно великий обсяг роботи.

Не думаю, що той-таки Інтер буде вмотивовано порушувати закон. Не всі гравці ринку виконуватимуть дух закону, але букву закону, прогнозую, виконуватимуть всі. В інакшому випадку – штраф. Так, для більшості телеканалів штрафи цілком “підйомні”, але це не має значення. Мова ж не лише про штраф, а й про звернення Нацради до суду стосовно анулювання ліцензії телеканалів, які регулярно порушують. Тобто, питання не в розмірі штрафу, а в тому, що якщо ти один раз порушив – ти став на один крок ближче до позбавлення ліцензії. Крім того, порушення вимог закону – це болісний удар по репутації. Це найбільш актуально для радіостанцій: топ-менеджери і власники бояться не грошових втрат, а репутаційних. Ніхто ж не хоче, щоб на ньому фокусувалась увага активної частини громадськості.

Чи будуть реальні судові вироки в разі порушення закону? Питання можуть затягуватись у випадках, де є різні можливості трактування закону. Наприклад, фільм – це передача чи ні?.. А щодо мовних квот, то в законі дуже чітко виписані усі норми – там немає що трактувати по-різному. І суд довго тривати не буде – є чітка норма і, як правило, подібні питання вирішуються дуже швидко.

Я впевнений, що цей закон буде працювати. І якщо Нацрада призначатиме штрафи, будь-які судові процеси буде затягнути неможливо.

Сергій Оснач, член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів:

“Телеквоти позитивно вплинули на українську мову в етері, але задекларованих 75% досі немає”

У перший рік дії «телеквот» на телеканалах трохи побільшало україномовних новин, в інших телепередачах модератори почали частіше вживати українську. Фільми й передачі, створені з 1 серпня 1991 року, почали транслювати українською, окрім вироблених самими телеканалами. Але власний продукт телеканалів цілий рік вважався україномовним і зараховувався до української «квоти» незалежно від мови цього продукту. Тепер ця дивна норма втратила чинність. На деяких телеканалах вже з’явилися україномовні серіали власного виробництва.

Чи виконують телеканали закон у повному обсязі – судити зарано. Щоб виявити порушення «квоти» на телебаченні, потрібно проводити тижневий моніторинг етеру. Для звичайних громадян це дуже складно. Тому лишається сподіватися на сумлінність Нацради, яка має спеціальне обладнання та штат співробітників і досі непогано відстежувала дотримання квот на радіо.

Хоча телеквоти загалом позитивно вплинули на присутність української мови на телебаченні, але цей вплив досить обмежений, і задекларованих 75% української мови в телеетері немає (як і прогнозувалось). Адже закон про телеквоти містить забагато винятків. Зокрема, в україномовних передачах іншомовних гостей дозволено не перекладати українською. Тобто передача може бути переважно російськомовною і при цьому вважатися україномовною. Очевидно, що такі винятки могли бути прийнятними тільки на перехідному етапі й тепер їх треба усунути. Є надія, що депутати знайдуть у собі рішучість це зробити під час ухвалення в другому читанні законопроекту про мову 5670-д.

Олександр Піддубний, медіа-експерт:

“Говорити про українські мовні квоти – це некоректно і принизливо для більшості громадян України”

Застосування мовних квот до української мови є нелогічним рішенням, адже квоти – це виділення певної частини ефіру для якоїсь мови. Тобто, за логікою квоти мали б виділятись для мови нацменшин на каналах, що мовлять в місцях компактного проживання тієї чи іншої нацменшини. Відтак, коли ми говоримо про українські мовні квоти – це, на мою думку, некоректно і принизливо для більшості громадян України.

Втім, добре, що впровадження мовних квот, хоч і в такому варіанті, збігається в часі з ухваленням мовного законопроекту в першому читанні. Найімовірніше, він буде ухвалений і в цілому. І вже помітно, що навіть Інтер раптово почав виконувати норми закону про мовні квоти. Це свідчить, що керівництво і власники телеканалів вже розуміють, що зв’язка двох законопроектів – про засади мовної політики і про мовне квотування на телебаченні, – може вистрілити санкціями в разі невиконання вимог.

Раніше той-таки Інтер звинувачували у невиконанні вимог щодо мови, але усі претензії ігнорувалися, ніякої реакції не було. Була повна безвідповідальність. Але ті часи вже минули – тепер ситуація буде поліпшуватись. Отже, добре, що закон щодо української мови в телеефірі починає діяти, але формулювання про “квотність” української мови вважаю таким собі негативним аспектом.

Микола Романюк. Київ