“Титанік” повертається, але айсбергів більше не боїться
Мало хто пам’ятає, але шість років тому рівно, через сто років після катастрофи “Титаніка” австралійський мільярдер Клайв Палмер кинув виклик долі, анонсувавши, що береться за будівництво копії всесвітньо відомого судна – “Титанік ІІ”. Дата першого рейсу легендарного корабля не раз відкладалася, і про це навіть призабули, та наприкінці вересня круїзна компанія Blue Star Line, флагманом якої має стати “Титанік ІІ”, повідомила про відновлення робіт, а днями вже стало відомо, що перший двотижневий рейс новий “Титанік” здійснить у 2022 році – через 110 років після вікопомної катастрофи – з Сінгапуру в Дубай і далі в британський Саутгемптон. Тож Укрінформ дізнавався, чи буде “Титанік” ХХІ століття точно таким самим, як і його попередник з минулого століття і, звісно, чи стане безпечнішим за нього.
Півмільярда за мрію? Чому б і ні, якщо увійдеш в історію...
Виявляється, відтворення “Титаніка” було дитячою мрією Клайва Палмера, одного з найбагатших людей Австралії (який володіє підприємствами з видобутку руди і вугілля), і її здійснення обійдеться у $500 мільйонів. Хтось назве це марнотратством, хтось – чудовою інвестицією (за квитки на перший рейс ще в 2012 були охочі викласти 1 мільйон доларів), але ідея Палмера точно залишить свій слід в історії.
Мільярдер замовив будівництво корабля у китайської кораблебудівної компанії Jinling Shipyard. При цьому «Титанік ІІ» ззовні і всередині майже не відрізнятиметься від оригіналу. Ресторани, каюти, бальний зал, сходи тощо – все буде таким, як на прототипі. Щоправда, врахувавши його сумну історію, Титанік II обладнають найновішими системами навігації та безпеки (вбудовані сучасні парні системи комунікації і радарів) і технологіями XXI століття, а на борту корабля буде достатня кількість шлюпок, аби на випадок аварії врятувати всіх пасажирів.
Довжина судна буде такою ж, як і в попередника – 269 метрів, а от ширина дещо більшою – 32 метри замість 28-ми для підвищення стійкості. Проектна висота палуби «Титанік ІІ» - 28,7 метрів, максимальна осадка – 7,8 метрів, а водотоннажність – 56 тисяч.
Цікаво й те, що новий корабель буде… до певної міри пароплавом, як і перший “Титанік”. Проте замість котлів на вугіллі та класичних парових машин буде використана дизель-електрична силова установка з чотирма дизельними двигунами. На судні буде встановлена і допоміжна ходова паротурбінна установка, що використовує для пари тепло дизель-генераторів і парових котлів, що напряму працюють на дизелі. Тобто принцип саме парової машини зберігається, але вода випарюватиметься з використанням іншого енергоресурсу – не вугілля, а дизелю.
“Титанік ІІ” теж курсуватиме з Великої Британії у США – але в теплу погоду
Нове судно, як і перший «Титанік», міститиме каюти трьох класів: 383 каюти – для першого, 201 – для другого, 251 – для третього класу (поки що невідомо, чи будуть пересікатися пасажири трьох класів) і зможе перевозити 2435 пасажирів і 900 членів екіпажу (“Титанік” перевозив 2223 пасажири та 899 членів екіпажу). У розпорядженні пасажирів будуть лаунж, кімнати для куріння, пальмовий двір, ресторан, паризьке кафе, бібліотека, торговий район, театр, казино, госпіталь, басейн, турецька лазня. Тобто як і раніше – усе для того, щоб потішити бомонд.
«Титанік ІІ» буде максимально схожим на свого попередника, зокрема і в інтер’єрі, хоча за словами Палмера, на ньому будуть всі сучасні зручності для людини з XXI століття, зокрема кондиціонери та інтернет, звісно. Та найцікавіше, що пасажири корабля навіть отримають вбрання часів поїздки легендарного «Титаніка».
Після того, як “Титанік ІІ” здійснить свій перший пасажирський рейс в Саутгемптон, він курсуватиме з Великобританії в Нью-Йорк, як це було задумано понад сто років тому. Щоправда планується, що такий рейс знамените судно виконуватиме лише влітку, щоб уникнути імовірного зіткнення з айсбергом (саме айсберг став причиною катастрофи 1912-го року), а восени, взимку і весною курсуватиме за іншими міжнародними маршрутами.
У 2013 році на запитання про те, чи не вважає Палмер будівництво “Титаніка ІІ” випробуванням долі, він відповідав, що не є забобонним, і що будь-яке судно піде на дно, коли отримає пробоїну. Так само оптимістично налаштованим був і представник фінського конструкторського будівельного бюро Deltamarin, залученого до проекту, який заявляв, що “Титанік ІІ” буде найбезпечнішим круїзним лайнером у світі.
Та варто нагадати, що про легендарний “Титанік”, який вважався революційним проектом пасажирським судном свого часу, виготовленим за найновітнішими технологіями говорили так само. Тогочасна преса навіть називала його “практично непотоплюваним”, підігріваючи й без того віру його розробників, екіпажу і пасажирів у незламність найбільшого пасажирського судна світу. Мабуть, через це катастрофа, яка спіткала корабель 14 квітня 1912 року, через чотири дні після виходу в рейс, і в якій загинуло понад півтори тисячі людей, здавалася іще драматичнішою. Пошкодження корабля від зіткнення з айсбергом вздовж цілого борту спричинило затоплення одразу шістьох відсіків, тож будь-які зусилля екіпажу врятувати судно були марними. Сподіваємося, що цю сумну історію “Титанік ІІ” не повторить, але його пасажирам навряд чи вдасться уникнути паралелей з фаталістами.
Юлія Горбань. Київ
