5 років тому на Майдані вперше прозвучала «Плине кача»...
Дуже часто уві сні я повертаюсь у часі... В ті доленосні дні на Майдані... 5 років... минуло вже 5 років, а так, ніби, це було вчора... Ці дні я не забуду ніколи... Іноді навіть вночі крізь сон відчуваю запах диму...
«Вогнехреща» на Грушевського. Мороз, вода та полум‘я, що змінили назавжди хід нашої Революції Гідності... Хід історії сучасної України. Ті страшні постріли, що забрали життя перших Героїв Небесної Сотні...
25 січня 2014 року під час прощання з великим патріотом України білорусом Михайлом Жизневським я вперше поставив зі сцени його улюблену пісню «Плине кача»... Я добре знав, що ця старовинна лемківська балада була йому дуже близькою... і, на жаль, слова «погину я в чужім краю... хто ж ми буде брати яму...» стали для нього пророчими...
А сама «Плине кача» - стала гімном прощання з усіма сучасними Героями... Героями Майдану... Героями, що загинули під час війни з РФ...
Щоразу, коли чую її - мороз йде шкірою...
Ніколи не забудемо! Ніколи не пробачимо!
Але, я переконаний, в єдності - обов’язково переможемо!...
Євген Нищук
FB
реклама