Цифри не обманюють: благополуччя українців кращає
Днями Держстат опублікував свіжу статистику по основних показниках соціально-економічного розвитку України за минулий рік. І хоча до даних Держстату висуваються претензії щодо точності показників (а в умовах нашої тіньової економіки вони в принципі не можуть бути абсолютно точними), але зате ці дані відображають загальні тенденції, які виявилися досить непоганими. Як мінімум, ми побачили зростання офіційних зарплат і зменшення безробіття, що є добрим сигналом. Відтак Укрінформ вирішив детальніше вивчити ці дані, а також порівняти їх із настроями у суспільстві.
За рік зарплати зросли не менше, ніж на 20%, а безробіття зменшилося
Як інформує Державна служба статистики, середня номінальна зарплата у грудні 2018 року порівняно з груднем 2017-го зросла на 20,5% і склала 10 573 гривень. На користь даних Держстату можна сказати те, що вони хоч і не відображають зарплат “в конвертах”, зате охоплюють усі галузі економіки.
Тіньові ж зарплати можуть бути частково враховані в даних Work.ua, де роботодавці розміщують актуальні вакансії в режимі реального часу. Станом на грудень 2018-го, середня зарплата по Україні, яку пропонували роботодавці, за інформацією Work.ua, складала 11 222 гривні, а порівняно з груднем 2017 року, це більше на 29,5%. Отож, показники і Держстату, і Work.ua свідчать про загальне зростання оплати праці по країні – і не менше, ніж на 20%. А враховуючи рівень інфляції у 9,8% на кінець року (що менше за відсоток зростання зарплат), можна говорити, що збільшилися не лише номінальні, а й реальні доходи населення.
Позитивні тенденції спостерігаються і за рівнем безробіття – у грудні 2018-го фіксувалося його зменшення на 3,6%, порівняно з попереднім груднем. Ще один показник, який свідчить про загальний рівень благополуччя – пасажиропотік. Його збільшення традиційно прив’язується до збільшення зарплат. За грудень 2018-го, він щоправда на 1,1% зменшився, порівняно з груднем 2017-го, але якщо брати до уваги увесь 2018-й рік, то зростання пасажиропотоку склало 4,4%.
Оптимізму більше: як щодо матеріальних, так і до нематеріальних речей
Зростання зарплат традиційно відображається у споживчих настроях населення. Їх щомісяця фіксує компанія GfK Ukraine за 200-бальною шкалою. Станом на грудень 2018-го, споживчі настрої українців поліпшилися на 2,4 пункти у порівнянні із листопадом, і на 1,9 пункти у порівнянні з груднем 2017-го. “Найбільшою мірою покращились споживчі настрої громадян із середнім та вище середнього рівнем доходу. У цих групах у грудні істотно зріс індекс очікуваних змін доходу в майбутньому та схильність до великих покупок. Натомість песимізм посилився у групі громадян з доходом нижче за середній”, ─ коментують аналітики GfK Ukraine.
Збільшення індексу великих покупок слід відмітити окремо, адже він свідчить, що ми можемо собі дозволити не лише товари першої необхідності, а й дороговартісні речі. Згідно з даними GfK, цей індекс за рік зріс на 3,9 пунктів. Ще більше збільшився індекс очікуваних змін особистого матеріального становища – на 5,9 пунктів.
Настрої громадян в цілому ж на п’ятий рік після Євромайдану підсумував український соціолог, заступник голови Інституту Соціології НАНУ, доктор філософських наук Євген Головаха: “Якщо порівнювати сьогоднішні суспільні настрої з настроями 2014 року, то можемо бачити певне розчарування. Але це природньо. Це – початок нового циклу. Зараз завершується цикл президенства, завершується цикл діяльності Верховної Ради. І настрої розчарування – традиційне явище. Але це не означає, що вони є домінуючими. Є ознаки позитивних змін. Наприклад, покращилося соціальне самопочуття людей, якщо його розуміти як доступність певних соціальних благ. Зараз люди вважають, що вони мають більше доступу до певних благ, ніж, скажімо, у 2012-2013 роках. Тобто це така суперечлива ситуація”. Євген Головаха також відмічає, що покращилися показники рівня соціального самопочуття, зменшилися песимістичні настрої, тобто відчуття того, що люди не розуміють, як жити в цьому суспільстві, і рівень деморалізації сьогодні нижчий, ніж був до подій Євромайдану. Отож, не все так погано, панове, і як каже народна приказка – аби гірше не було.
Юлія Горбань, Київ
