У християн східного обряду починається Великий піст

Християни дотримуються чотирьох постів: Пилипового (40-денний піст перед Святом Різдва), Великого, Петрового (присвяченого святим рівноапостольним Петру і Павлу) та Успенського (двотижневий піст у серпні на честь Успіння Пресвятої Богородиці). 

Найважливішим і найсуворішим у цій ієрархії є Великий піст, що передує найбільшому християнському Святу Великодня. Під час цього посту, а його ще називають святою Чотиридесятницею, забороняється не лише вживання м’яса і будь-яких м’ясних продуктів, але й молока, яєць, риби. Послаблення буває тільки на великі свята – Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та на Лазареву суботу (тоді дозволяється ікра). Послаблювати піст дозволяється також дітям, вагітним жінкам, хворим. 

Великим він зветься не тільки через те, що триває аж 40 днів, а й через своє значення в житті кожного православного християнина. Початок Великого посту символізує початок духовної боротьби з гріхами та злими намірами через покаяння, молитви та добрі вчинки.

Вважалося, що на час посту все повинно мати скромний вигляд. Тому українські жінки ховали подалі в скрині яскравий одяг, прикраси, а чоловіки-курці (навіть найзатятіші) клали люльку і тютюн на полицю й не доторкалися до курива впродовж посту. Заборонені були під час святої Чотиридесятниці статеві взаємини, веселощі й забави.

Вельми популярним було в давнину під час посту давати якусь обітницю й суворо її дотримуватися. У цей час господиня мала готовати їжу пісну, але поживну: наприклад борщі, капусняки, горохові супи, заправлені олією, а також різні пиріжки, солодкі паляниці з маком і медом. Дехто взагалі відмовлявся вживати в окремі дні будь-яку їжу, навіть воду, а від Чистого четверга і до Великодня голодували три дні поспіль. Але ще важливішим був духовний піст, що мав очистити людину від грішних думок й підготувати до зустрічі Великодня – світлого Христового Воскресіння.