Позбутися російської ідеології треба було ще "на вчора" - В’ятрович
На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович під час круглого столу "Імперська спадщина: як і що з нею робити?", що відбувся в Укрінформі.
“Надзвичайно важливо запустити переосмислення радянського минулого, тому що спільні міфи, стереотипи, такі тези, як “один народ”, “одна держава”, нав’язані ще радянською пропагандою, використовуються сучасною російською пропагандою для мобілізації на боротьбу проти сучасної Української держави. Під час декомунізації ми побачили, що за шаром комуністичного минулого відкривається шар російсько-імперського минулого - коли тим чи іншим топонімам повертали історичні назви, і ці історичні назви були присвячені керівникам російської імперії, її воєначальникам тощо”, - сказав В’ятрович.
За його словами, прикладом того, наскільки багатим є цей російсько-імперський шар в Україні, є, зокрема, такий відомий персонаж російської історії, як Александр Суворов. Адже в Україні щонайменше 290 об’єктів топоніміки присвячені безпосередньо йому плюс встановлено 5 пам’ятників.
“Події на Донбасі, анексія Криму черговий раз загострили необхідність позбавлення від цієї імперської спадщини, яка використовується РФ для того, аби якимось чином легітимізувати свою агресію проти сучасної України. Саме з цих міркувань нею було відновлено такі терміни, як “Новоросія”, з цих міркувань говориться про те, що ті чи інші території України, особливо на півдні і сході, не мали своєї історії до появи тут російської імперії”, - зазначив В’ятрович.
Як підкреслив, зокрема, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ Віктор Брехуненко, нав’язування імперської топоніміки й імперського способу бачення українського минулого базувалося на кількох моментах і один з них пов’язаний із датами заснування міст та інших населених пунктів.
“Російські ідеологічні праці ХІХ - початку ХХ століть, а потім і радянські, намагалися подати заснування будь-якого з них винятково від тих часів, коли тут вперше з’явилися росіяни або коли ця територія зайшла до російської імперії. В такий спосіб намагалися відрізати попередній шмат української історії. Тому в рамках деімперіалізації треба звернути увагу на цей ключовий момент, зокрема стосовно таких міст, як Одеса, Дніпро, коли треба криком кричати стосовно невідповідності офіційно затверджених дат заснування цих міст з історичними реаліями, які не мають нічого спільного з цими датами”, - наголосив науковець.
Володимир В’ятрович поінформував, що сьогоднішній круглий стіл на дану тему лише відкриває серію дискусій, до яких залучатимуться й інші історики, фахівці, завдання яких — супроводжувати процес деколонізації.
Він повідомив, що за підсумками обговорень буде напрацьовано відповідний закон або кілька законів, підзаконні акти та інші механізми, завдання яких — обмежити вплив імперської спадщини на сучасну політичну ситуацію в Україні.
“Ми прекрасно розуміємо, що це треба було зробити ще “на вчора”. І ми будемо робити все залежне, щоб напрацювати документи якомога швидше, але не шляхом якості. Надзвичайно важливо, щоб ми не наробили помилок, тому що це дуже важливий процес і, відповідно, ми повинні працювати зважено. Але ми будемо намагатися, щоб уже цього року вийти з конкретними пропозиціями на Верховну Раду”, - підкреслив В’ятрович у коментарі кореспонденту Укрінформу.
