Конфлікт в МОЗ: війна з «папєрєднікамі» чи гримаси держслужби

Співробітники одного з найбільш оновлених відомств в Україні – Міністерства охорони здоров'я, яким керувала Уляна Супрун, висловили колективний протест через незгоду з політикою нового керівництва. Про що повідомили відкритим листом громадськість і прем'єр-міністра. "Дії нового керівництва МОЗ ставлять під загрозу продовження реформи охорони здоров’я в Україні, на керівництво директоратів чиниться тиск, робота міністерства заблокована" – йшлося в листі. Прем'єр Гончарук пообіцяв розібратися, а нова очільниця МОЗу Зоряна Скалецька, повідомила, що призначає в міністерстві тотальний аудит (насправді чергове оцінювання держслужбовців). Ситуація розвивається і ускладнюється відсутністю чітких публічних претензій до "рядового" складу з боку нового керівництва. Перший заступник міністра Андрій Семиволос просто мовчки покинув брифінг після чергового незручного питання журналістів, що лише підкріплює сумніви в обґрунтованості офіційної позиції. У той же час команди та керівники директоратів публічно виявили готовність продовжувати співпрацю з новою командою задля збереження розпочатих реформ та максимально дистанціюватися від політичного контексту, як це і має бути у випадку з держслужбовцями. І буде неправильним, якщо політичне керівництво МОЗ не підтримає роботу відомства саме в такому форматі. Бо інакше воно ризикує втратити тяглість та отримати гучне фіаско у тих складних завданнях, на результати яких очікують пацієнти та медики. Можливо, цього хтось і  добивається...

Скандал – на публіку

Як повідомила «Українська правда», 23 вересня новопризначений заступник Міністра охорони здоров’я Михайло Загрійчук (до цього був лікарем-хірургом в Інституті Шалімова) запропонував написати заяву на звільнення гендиректору Директорату медичних послуг Оксані Сухоруковій. Вона відмовилася. Після цього заступник міністра вирішив зібрати працівників директорату. На нараду прийшли приблизно 50 осіб, серед яких державні експерти та керівники експертних груп з Директорату медичних послуг, Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції та Директорату громадського здоров’я. Більшість присутніх – це ті, хто прийшов працювати в МОЗ в останні 3 роки в рамках реформи державної служби. Із аудіозаписів зустрічі, оприлюднених "Українська правда. Життя", стало відомо, що підставою до звільнення службовців є "різне бачення". Колектив не погодився з такою постановкою питання і виніс конфлікт у публічну площину.

Дії нового керівництва МОЗ ставлять під загрозу продовження реформи охорони здоров’я в Україні.

Завдання державних службовців МОЗ України – працювати на благо кожного громадянина, розробляти і втілювати рішення, що мають поліпшити доступ до якісної медичної допомоги для кожного з нас. Обов’язок державних службовців – діяти в межах і у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Тиск на керівництво директоратів – приклад політичних репресій. Тобто, для того, щоби вам запропонували звільнитись “по-хорошому”, достатньо просто мати власну думку і силу захищати закон і зміни, які мають стати відчутними для всіх українців якомога скоріше. Нам прямо кажуть, що тепер треба працювати “по понятіям”.

Українці мають право знати, що дії керівництва всередині міністерства кардинально відрізняються від того, що потрапляє в публічні заяви. У перший день роботи керівництво заявило, що продовження реформи охорони здоров’я – пріоритет і консолідована позиція Президента України, Верховної Ради України, Уряду і Міністерства охорони здоров’я.

Своїм відкритим листом до керівника Уряду ми також хочемо привернути увагу Президента і Парламента до того, що обіцяні українцям зміни фактично на межі зриву...

"Ми хочемо дати шанс новому політичному керівництву бути успішними, впроваджувати реальні зміни і робити це разом як команда. Саме тому ми звертаємо увагу на проблеми, що блокують реформи, на які заслуговують і чекають українці. Нам усім потрібний шанс на доступну якісну медичну допомогу. Але всім, хто хоче скористатись шансом перебудувати державну установу під свої «хотєлки», шансу не дамо", – рішуче заявляє Ірина Литовченко, генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції.

"Каталізатором невдоволення ситуацією став ситуативний конфлікт заступника міністра Михайла Загрійчука та керівника медичного директорату Оксани Сухорукової. Що в принципі, є частиною робочого процесу. Якщо б не погроза звільнення на фоні розходження поглядів. Далі конфлікт вийшов за межі двох осіб та залучив майже половину усіх працівників директоратів, став публічним. Іншою «червоною лінією» стали маніпуляції які запустили перші особи МОЗ щодо «саботажу» роботи", – пояснив ситуацію генеральний директор Директорату громадського здоров'я МОЗ Андрій Скіпальський.

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук одразу відреагував, мовляв, в Кабміні вивчать ситуацію, що склалася. "Я поважаю право на висловлювання своєї позиції кожного працівника МОЗу. Впевнений, що жодна чесна, професійна та компетентна людина не має бути звільнена з посади без належних підстав", – заявив глава уряду. "Впевнений, що після свого повернення, пані Зоряна знайде шляхи вирішення проблеми всередині МОЗу", – сказав він.

Зі свого боку Зоряна Скалецька, міністр охорони здоров'я України, підкреслюючи, що реформи ніхто не збирається згортати, пообіцяла усе ж влаштувати "розбір польотів".

Привіт, друзі.

Я нині в Сполучених Штатах Америки на Генеральній Асамблеї ООН.

Перед від’їздом наша команда прийняла рішення про аудит усіх співробітників МОЗ згідно з загальною позицією про аудит діяльності міністерства.

Що, хто, як робив і який був результат для держави і громадян.

Громадські організації у минулу п’ятницю попросили про те ж саме. Чому ні?

Аудит – чесна оцінка роботи. І нашу роботу теж потім будуть оцінювати.

Проте наше рішення викликало ряд заяв та необґрунтованих звинувачень, що ми щось згортаємо.

Хоча я кілька разів підкреслювала – реформи і курс держави визначені та їх ніхто не збирається згортати.

Майже війна світів

Звісно, політики, громадські діячі, активісти та лідери думок не оминули увагою скандал в МОЗі, забачивши в ньому тривожні сигнали. «Сигнал від команди держслужбовців у МОЗ в публічній площині може бути свідченням порушення новим керівництвом принципів адміністративної реформи. Згортання реформи держслужби та переведення її у режим «ручного управління» державними інституціями – це загроза державності. Професіонали на посадах у директоратах повинні забезпечувати сталість політик. Саме вони – вартові продовження реформ. Знищення нових паростків професійної держслужби призведе до цементування старих «еліт» у владі, позбавить Україну ще одного флангу підтримки міжнародної спільноти», – заявив народний депутат України, член фракції “Голосу” в парламенті та заступник голови профільного комітету Роман Лозинський.

У партії нагадали, що категорично виступали проти ухвалення закону №1066 про державну службу, який надає надмірні повноваження у звільненні фахівців (детальніше про це читайте ТУТ). Депутати фракції неодноразово публічно застерігали урядовців від спокуси використовувати ці повноваження для розправи над державними експертами та представниками реформованих директоратів, покликаних зберегти інституційну пам’ять при проведенні реформ.

У партії зазначають, що потреба у прогресі та швидкості реформ не має стати прикриттям для поділу влади серед «своїх». "Трансформація системи охорони здоров’я має продовжуватися. І саме державні службовці, набрані на відкрити конкурсах, є запорукою подальшого реформування галузі. Звільнення фахівців міністерства охорони здоров’я, які працювали від початків реформи, буде прямо свідчити про недотримання обіцянок новим керівництвом і по сумі згортанням розпочатих реформ галузі", – зазначив Роман Лозинський.

Екс-виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун схарактеризувала ситуацію, як "війну світів".

“Зіткнення світів”. Так можна охарактеризувати те, що наразі відбувається в МОЗ України. В цьому цілком погоджуюся з Євгеном Глібовицьким.

Політичне керівництво Міністерство охорони здоров'я України тисне на керівництво директоратів, щоби вони звільнялися “по-хорошому”. При цьому притомно сформульованих причин звільнення ніхто не озвучує – лише “розбіжність у поглядах”.

Нове керівництво хоче “своїх” людей на посадах, якими можна керувати в ручному режимі. Але державні службовці працюють в інтересах громадян, а не міністрів чи депутатів. Вони не є “чиїмись”, не є “людьми Супрун”, і мають повне право озвучувати свою позицію, коли не погоджуються з чимось.

Директорати Міністерства працюють не задля реалізації бажань конкретної людини чи політика. Вони складали присягу народу України та будуть працювати на користь українців за будь-яких обставин. І саме такі державні службовці потрібні Україні.

Вони пройшли складні конкурси в багато етапів – із прозорими правилами та оцінюванням. Декому довелося пройти цей шлях декілька разів. І все це вони зробили для того, щоб мати можливість втілювати зміни, час яких давно настав.

* * *

Одна із цінностей державної служби – незалежність. Люди, які нині працюють у МОЗ України, не підуть на компроміс зі злом. Вони будуть відстоювати своє право працювати на користь українського народу. Професійні та незалежні держслужбовці – це експерти, які не є "чиїмись людьми". Вони є частиною нової культури. Натомість служба на користь еліти – це інституційне рабство.

В цілому, конфлікт в МОЗ яскраво показав, наскільки українські реалії ще далекі від цивілізованої підтримки сталості у процесі зміни політичних еліт та від розуміння ролі держслужбовця у цьому. Адже – це людина, яка є носієм так званої інституціональної пам'яті, що забезпечує незмінність курсу і безперервність робочих процесів, коли змінюється політичне керівництво.

З прийняттям у 2015 році нового закону "Про держслужбу" ми вже думали, що назавжди забудемо про часи, коли з кожним новим міністром приходять “свої” люди, і звільняють “своїх” людей попереднього міністра лише тому, що вони "папєрєднікі". А, відповідно, інституційна пам'ять "стирається", і вся робота при цьому починається фактично заново. У випадку з Міністерством охорони здоров'я це означатиме, що для людей та структур, які втратили свої тіньові бізнес-можливості через реалізацію медичної реформи, знову з'являється шанс усе повернути назад.

Зрозуміло, що кожне політичне керівництво, якому вручають відповідальність за той чи інший сектор, і ставлять конкретні цілі, має право залучати до їх реалізації команду однодумців. Але й допускати при цьому режим постійної політичної турбулентності теж не можна. За великим рахунком, кругообіг міністрів в природі не має впливати на здатність держави будувати довгострокову політику, розвивати сфери з більшою послідовністю та системністю. У цьому запорука успіху якісного державного управління.

Марина Нечипоренко, Київ