Раді пропонують прирівняти соцмережі і стрімінгові сервіси до ЗМІ
Про це поінформував голова комітету Олександр Ткаченко під час презентації концепції "Закону про медіа", який розробляється членами комітету, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"До суб'єктів, які мають регулюватися цим законом, належать лінійні або традиційні медіа (телебачення і радіомовлення), нелінійні медіа, які жодним чином не врегульовані законодавством... (це такі сервіси, як Megogo, OLL TV чи Netflix), особливі види (суспільні аудіовізуальні медіа, мовлення громад, іномовлення), друковані медіа, а також онлайн-медіа. Але є суб'єкти, які власне не є медіа, і тим не менше, ми також хотіли би дати відповідь на запитання, як маємо їх регулювати. Це провайдери-сервіси, оскільки вони розповсюджують медійний контент, провайдери спільного доступу до інформації, тобто всім відомі соціальні мережі, а також постачальники комунікаційних послуг для потреб телерадіомовлення", - зазначив Ткаченко.
При цьому він підкреслив, що концепція нового закону передбачає й позицію, за якою соціальні мережі як медіа мають сплачувати податки на території України.
"Якщо ми говоримо про платформи спільного доступу, то підхід такий... якщо наразі ці організації отримують доходи на українській території, то і податки вони можуть і мають платити на українській території", - зауважив Ткаченко.
За його словами, медійний простір України регулюється багатьма законами, більшість із яких була ухвалена переважно наприкінці 1990-х років. "Вони мають різні правові режими щодо різних медіа, а частина з них не регулюється зовсім, адже таких медіа взагалі раніше не було, існують застарілі процедури і навіть мертві норми законів", - сказав голова профільного комітету.
Ткаченко наголосив, що поки презентовано не сам законопроєкт про медіа, а "питання чи виклики, на які він має дати відповіді".
Він уточнив, що майбутній закон регулюватиме вимоги до кожного з видів суб'єктів медіа, критерії належності цих суб'єктів до юрисдикції України, а також дасть відповідь на питання щодо прозорості власності, контролю і порядку звітування, ліцензування та реєстрації, контенту в розрізі квот європейського і національного продукту, мови, захисту неповнолітніх і механізмів співрегулювання медіа.
Окремий великий розділ буде присвячено повноваженням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, її статусу, фінансуванню, порядку обрання членів регулятора.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні під час форуму National Media Talk заступник голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив, що Верховна Рада може у грудні ухвалити у першому читанні законопроєкт про медіа-сервіси, який, зокрема, має юридично визначити, чи відносяться інтернет-портали до засобів масової інформації.
