МКМС розробить програму підвищення медіаграмотності населення
Про це під час публічної дискусії на тему: "Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)" в Укрінформі повідомив перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук.
"Щодо медіаграмонтості. Були дослідження, які проводилися на замовлення Internews і USAID, де було встановлено що із 100% опитаних 75% вважають, що вони можуть відрізнити фейкову інформацію від нефейкової. При цьому після того, як були проведені з ними дослідження, і їм пропонувалися фейки або нефейки, лише 11% могли достовірно відрізнити фейкову інформацію. Тому ми вважаємо надважливою і будемо розробляти програму підвищення медіаграмонтості, яка має сприяти тому, щоб населення могло без зайвої допомоги зрозуміти дезінформацію. Це складний процес, який займе роки, але ми маємо це робити, оскільки інформація є серйозною зброєю проти суспільства", - сказав Максимчук.
Він наголосив, що також у медіа має бути важливим елементом добросовісна ідентифікація контенту.
"Це також є важливим елементом, який має чітко інформувати споживача про те, який це тип контенту. Якщо це новинний контент, то він відповідає тим стандартам, які розроблені, і людина споживає його і розуміє, якщо це, умовно, власна думка якоїсь поважної людини, то може бути, але вона має чесно бути відокремлена від новин, або навіть рекламної інформації, яка розповсюджується. Це дасть можливість людям розрізняти цей контент і споживати з розумінням того, хто це замовив. Зараз соціальні мережі почали ідентифікувати, принаймні на виборах точно, хто замовляє контент, йде примітка для того, щоб людина, яка споживає, розуміла для себе це", - розповів він.
Чиновник зауважив, що ще одним важливим елементом медіаграмотності має бути повідомлення про автора інформації, а також інформування про подану скаргу на ту чи іншу новину.
"Це важливий елемент, коли ми говоримо про те, що автор має бути зазначений, для того щоб розуміти, чи під псевдонімом, чи під справжнім іменем, для того, щоб розуміти, хто це сказав, наскільки можна довіряти, і тим самим реагувати чи не реагувати на ці новини. Дуже цікава пропозиція - це інформування про подану скаргу. Наприклад, в мережі Інтернет, на сайті, якщо є новина, щодо якої подано заяву про спростування, поряд із заголовком може бути розміщено текст самої заяви, для того щоб споживач міг ознайомитись з позицією з того чи іншого аспекту і зробити власні висновки щодо цього", - зауважив Максимчук.
За його словами, ще один важливий аспект - посилання на першоджерело. "Зараз дуже багато розганяється різної інформації, вона перекручується, вона дійсно стає дезінформацією, але з'ясувати, звідки це пішло, для того щоб, в тому числі, зупинити ці інформаційні атаки, дуже складно. У випадку, коли є посилання на першоджерело, тоді можна ефективно цьому протидіяти.
Крім того, за даними заступника міністра, важливим є ліцензування та реєстрація медіа.
"Також це буде частиною закону про медіа, який зараз розробляється робочими групами, із залученням депутатів, комітету щодо ліцензування. Ліцензування має застосовуватися виключно до тих медіа, які використовують обмежений ресурс, наприклад радіочастотний ресурс, всі інші медіа, залежно від того, яке в них охоплення, специфіка - вони мають підлягати реєстрації для того, щоб ми, держава, суспільство, могли розуміти, до кого можна звертатися. Тому що, на жаль, зараз в цьому плані є повна невизначеність. Оскільки зараз ми працюємо в умовах інформаційної агресії, то ми маємо це розуміти і якось з цим працювати. Також має бути заборона на володіння та фінансування медіа громадянами РФ. Це зрозуміла історія. Це все потрібно інтегрувати в законодавство", - сказав Максимчук.
Як повідомлялося, у Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики зараз розробляють новий законопроєкт про медіа. У ньому, зокрема, пропонується встановити актуальні критерії належності суб’єктів регулювання до юрисдикції України, покращити прозорість власності, захищати дітей, визначити правила роботи медіа під час війни, запровадити співрегулювання.
