На сайті Нобелівського комітету Івана Франка “записали” громадянином Росії
Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор музею Франка у Львові Богдан Тихолоз.
"На офіційному сайті Нобелівського комітету Франко раптом став громадянином... Російської федерації. Саме так визначено країну (country), з якої походив номінант, у базі даних номінацій на премію з літератури у 1916 році", - йдеться у повідомленні.
Тихолоз зазначає, що увагу до цього факту привернув користувач FacebookRuslan Muzzle, а перевірити цю інформацію можна на сайті Нобелівського комітету.
Тихолоз пояснив, що Франко справді був номінантом на Нобелівську премію з літератури, хоча й не отримав її з низки причин, серед яких його передчасна смерть. Поет народився в Австрійській імперії (яка існувала в 1804-1867 рр.), а помер у двоєдиній Австро-Угорській державі (час її існування - 1867-1918 рр.).
У Російській імперії (а точніше, в підросійській Україні - зокрема, у Києві та Одесі) він бував лише кілька разів, а також перебував у Львові під час російської окупації Першої світової війни (у 1914-1915 рр.).
"Одначе ніколи, повторюю - ніколи! - країною проживання Івана Франка не була Росія (у жодних політичних формах її існування). Натомість упродовж усього свого життя він був мешканцем коронного краю Дунайської імперії – Королівства Галіції та Лодомерії (себто Галичини і Волині). Тож, навіть за суто формальними критеріями, країна (country) Івана Франка – це аж ніяк не RUSSIAN FEDERATION (RU) now UKRAINE (UA) (як зазначено в базі даних Нобелівського комітету), а радше AUSTRIA (AT) now UKRAINE (UA)", - пояснює Тихолоз.
Користувач Ruslan Muzzle повідомив, що раніше в інформації на сайті Нобелівського комітету взагалі була вказана лише РФ, а примітку "тепер Україна" там зробили тільки після його звернення. Але цього недостатньо.
З листом до Нобелівського комітету 26 листопада 1915 року звернувся віденський гімназійний професор, отець доктор Йосиф Застирець. Він охарактеризував Франка як «найбільшого українського і одночасно слов’янського поета і вченого», «великого провідника свого народу, міжнародного ґенія». Відзначення його багатогранної діяльності Нобелівською премією, на думку професора Застирця, мало б величезне політичне значення для національних змагань старовинного культурного народу, який бореться за свою свободу. Це звернення підтримали окремі представники європейської літературно-наукової еліти, зокрема, Гаральд Ґабрієль Єрне - шведський історик і громадський діяч, професор Уппсальського університету, член Шведської королівської академії.
