9 березня у Нідерландах стартують слухання у справі МН17. На покарання винних у трагедії та початок чи не найбільш унікального судового процесу рідні загиблих у катастрофі чекають уже майже шість років.

Міжнародне розслідування дійшло висновку, що 17 липня 2014 року Боїнг-777 був збитий російським зенітно-ракетним комплексом "Бук", який належав 53-й зенітній ракетній бригаді з Курська.

У червні 2019 року Міжнародна спільна слідча група (JIT), до складу якої входять п’ять країн – Нідерланди, Україна, Бельгія, Австралія та Малайзія, назвала імена чотирьох підозрюваних, серед них – троє росіян. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони так званої ДНР Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генерального штабу збройних сил РФ, глава "ГРУ ДНР" Сергій Дубинський та підполковник спецназу ГРУ Олег Пулатов. Четвертий – українець Леонід Харченко, який воював на боці "ДНР".

Трагедія у небі над Донбасом забрала життя 298 людей, серед них – 196 громадян Нідерландів. Розгляд справи відбудеться відповідно до нідерландського законодавства у судовому комплексі "Схіпхол", який було зарезервовано на рік. Згідно з попереднім графіком слухань, перші засідання відбудуться з 9 до 13 березня.

Про підготовку до судового процесу, підозрюваних та свідків у справі МН17 Укрінформ запитав у заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова. А ще говорили про реформу Офісу генерального прокурора та початок слухань у Міжнародному кримінальному суді (МКС) справ щодо Криму й Донбасу.

НІДЕРЛАНДСЬКИЙ СУД

- Нідерландські ЗМІ писали, що, начебто, є свідки запуску ракети, якою був збитий МН17. Й що імена свідків не розголошуватимуться через загрозу для їхнього життя. Що ви можете сказати про підготовку до судового процесу. Які ваші очікування?

- Держави-учасниці міжнародної спільної слідчої групи об’єднали свої зусилля та погодили, що судовий процес над обвинуваченими у цій справі має відбуватися у Нідерландах – державі, чиїх громадян було найбільше на борту літака рейсу МН17.

Тому у вересні 2018 року Верховна Рада України ратифікувала угоду між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов’язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній.

Рік по тому за умовами цієї угоди, після спільного рішення про здійснення кримінального переслідування 4 осіб у Королівстві Нідерланди, Україна передала до правоохоронних органів Нідерландів кримінальне провадження щодо цих осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.

Сьогодні ми обмежені у коментарях. Питаннями підготовки процесу повністю займається нідерландська сторона. Коментарі у справі, у тому числі щодо процесу, його підготовки має право надавати нідерландська сторона, адже це нідерландський суд, що діє відповідно до їхнього національного законодавства.

Суд відбуватиметься в містечку Батхуведорп біля Амстердама та аеропорту Схіпхол, що є символічним. А питання притягнення до відповідальності винних у авіакатастрофі надзвичайно чутливе та гостре – як для наших іноземних колег, так і для нас. Але мета у всіх нас одна: винні у цій страшній катастрофі, де загинуло 298 цивільних осіб, мають бути покарані. Розслідування триває і прокуратура та органи правопорядку України продовжують працювати у рамках Міжнародної спільної слідчої групи (JIT).

- Хто увійде до складу української делегації для участі у судовому засіданні 9 березня 2020 року?

- Безпосередню участь у процесі братимуть сторони захисту та обвинувачення у національному процесі Нідерландів.

8 березня запланована зустріч спільної слідчої групи перед початком слухань, на якій відбудеться підписання щорічного продовження угоди. Від Офісу генпрокурора буде прокурор, який входитиме в JIT (Joint Investigation Team – Спільна слідча група).

Для учасників міжнародної слідчої групи важливо демонструвати єдність, яка існує між її членами.

- Наприкінці січня стало відомо, що один із чотирьох підозрюваних у справі МН17 вирішив долучитися до судового процесу. Згодом стало відомо, що йдеться про підполковника спецназу ГРУ Олега Пулатова. Чому, на вашу думку, підозрюваний Пулатов вирішив долучитися до процесу?

- Я сподіваюсь, що всі обвинувачені у кримінальному провадженні добросовісно поставляться до процесу та надаватимуть правдиві покази щодо власної участі у вчиненні злочину та ролі інших осіб у цій справі. Наша задача і мета Міжнародної спільної слідчої групи (JIT), як я вже сказав, – встановити істину та поставити крапку у цьому процесі.

- Пулатова захищатимуть двоє нідерландських адвокатів, які співпрацюють з російською колегою Оленою Кутьїною. Вона також є телеведучою і на російських телеекранах грає роль судді. Яку роль, на вашу думку, гратимуть росіяни у процесі? До чого варто готуватися?

- За шість років міжнародного збройного конфлікту з РФ ми стали свідками великої кількості прикладів не тільки напівправди, а й відвертих фейків, брехні та маніпуляцій, які продукуються державою-агресором та підконтрольними РФ окупаційними адміністраціями.

Це й віроломні вбивства українських військовослужбовців під час виходу з-під Іловайська та у Донецькому аеропорту. І, звісно ж, класика жанру: танки, знайдені у шахтах Донбасу. Тобто, як бачимо, фантазія багата.

Із останніх прикладів. 18 лютого під час обстрілів позицій Збройних сил України із забороненого Мінськими угодами озброєння НЗФ РФ, попросивши про перемир’я для евакуації поранених та вбитих із поля бою, відразу ж звинуватили українських військовослужбовців у спробі нападу на них та порушенні процесу мирних перемовин.

Тож, яку тактику обиратиме Російська Федерація у конкретному кейсі – невідомо. Проте слід чітко розмежовувати фальшовані наративи агресора, приправлені альтернативними фактами, та можливість вибору лінії захисту підозрюваного чи обвинуваченого, що є невід’ємним правом будь-якої особи в демократичній державі.

- Як ви вважаєте, чи міг Пулатов виявити бажання долучитися до судового процесу лише задля того, щоб у його захисників з’явився доступ до матеріалів справи?

- Одна із засад принципу верховенства права – рівність усіх перед законом. Це позиція, якої дотримуються всі держави цивілізованого світу. Право на захист особи у кримінальному процесі – невід’ємне.

РОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПРОКУРОРІВ

- Чи правда, що справа МН17 складається з 30 000 сторінок?

- Матеріали розслідування в Україні налічують понад 50 томів. Зібрано достатній обсяг доказів, який дозволив нам обґрунтовано повідомити підозри чотирьом особам.

- Чому були звільнені українські прокурори, які брали участь у розслідуванні справи МН17?

- Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, і в органах прокуратури торік розпочався процес переатестації та реформування. Всі прокурори були в рівних умовах вибору: пристати на умови переатестації, взяти в ній участь та у разі успішного її проходження продовжити роботу в Офісі генерального прокурора, або відмовитись, що мало наслідком звільнення. 45% прокурорів продовжили роботу в центральному апараті.

Що стосується Міжнародної слідчої групи, то наразі делеговано для включення в JIT чотирьох представників Офісу генерального прокурора. Всі вони мають досвід у розслідуванні воєнних злочинів, злочинів проти людяності, терактів та інших найтяжчих кримінальних правопорушень. Тому буде забезпечений не лише високий професіоналізм, а й збережена інституційна пам’ять.

- Як на це відреагували Нідерланди?

- Колеги з Нідерландів розуміють, що українські прокурори та слідчі залишаються надійними партнерами всіх членів Міжнародної слідчої групи, спільною метою якої є встановлення істини, а також притягнення до відповідальності винних. Зміни в групі не впливають на процес розслідування. Ротації – це нормальний робочий момент, і такі зміни стосувались не тільки українського складу групи.

- Чи залишиться хтось зі старої команди? Хто увійде до нової?

- Офіційне оновлення переліку членів міжнародної спільної слідчої групи, причому всіх держав, а не тільки України, буде 8 березня, за день до старту судового процесу.

Нашою метою є як збереження інституційної пам’яті у цьому розслідуванні, так і посилення команди професійними прокурорами з українського боку. І це буде виконане.

До складу групи прокурорів у національному провадженні входять 9 прокурорів Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Сумнівів у професіоналізмі у мене немає.

- Що ви думаєте про хід реформи Офісу генпрокурора України?

- Впевнений, що прокуратура потребувала реформи. На це був, передусім, запит суспільства. Незважаючи на щоденну критику та інформаційні атаки, я вірю і сподіваюсь, що вона стане успішною та забезпечить досягнення поставлених перед нею цілей.

Перед запуском реформи провели опитування: якою бачать українці оновлену прокуратуру. Для них вона – професійна, ефективна та справедлива. Це структура, вільна від корупції. А нові прокурори – професіонали, які поважають права громадян, користуються повагою людей та мають гідну офіційну зарплату. А сама система спрямована на встановлення справедливості. Цей запит і є драйвером реформи.

І що дуже важливо: прокуратура завжди сприймалась як інструмент політичної та конкурентної боротьби. Наразі з усією відповідальністю скажу, що телефонного права немає, лише закон.

МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: СПРАВИ МАЙДАНУ, КРИМУ Й ДОНБАСУ

- У грудні 2019 року Міжнародний кримінальний суд опублікував щорічний звіт щодо результатів попереднього розслідування, зокрема ситуації в Україні щодо правопорушень в окупованому Криму та на сході України. Коли, на вашу думку, Міжнародний кримінальний суд почне слухати справи Майдану, Криму й Донбасу?

- З 2014 року Офіс прокурора МКС опублікував уже шість звітів щодо ситуації в Україні. Події на окупованих територіях Криму та Донбасу, ймовірно, можуть стати предметом повноцінного розслідування. Й у 2020 році ОП МКС продовжить аналізувати спроможність національної системи правосуддя України самостійно розслідувати відповідні злочини, щоб остаточно вирішити, які саме справи необхідно розслідувати силами МКС, а в яких буде достатньо розслідування українськими органами правопорядку.

Що важливо? І про це говориться в останньому звіті. У документі міститься певна оцінка подій в Україні. І Офіс прокурора МКС чітко говорить, що з 18 березня 2014 року територія Кримського півострова перебуває під контролем РФ. І саме з цієї дати на події у Криму поширюється міжнародне гуманітарне право, а, отже, у Криму має місце міжнародний збройний конфлікт.

Щодо подій на Донбасі, то є певне розділення: міжнародний та неміжнародний конфлікти. Ми ж наразі продовжуємо збирати докази щодо наявності збройного конфлікту саме міжнародного характеру на окупованих територіях Луганської та Донецької областей, докази ефективного контролю РФ за місцевими окупаційними адміністраціями та незаконними збройними формуваннями. Все це передаватимемо на розгляд до ОП МКС.

Що стосується прогнозів, то всі ми дуже розраховуємо, що розслідування почнеться вже цього року. Але це суто моя суб’єктивна думка.

- Кого Україна хоче притягнути до відповідальності? Чи можете ви назвати прізвища військових і посадовців Росії, причетних до трагічних подій в Україні?

- Конституція України чітко встановлює, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено і встановлено обвинувальним вироком суду.

З моменту агресії РФ проти України до кримінальної відповідальності заочно притягнутий 21 високопосадовець Російської Федерації. В ході розслідування кримінальних проваджень встановлена інформація щодо участі окремих осіб, які брали участь у захопленні Криму, у веденні військових дій проти України на Донбасі. Звісно, вище керівництво має політичний та дипломатичний імунітет, тому реально їх притягнути до відповідальності на національному рівні неможливо, тому ми й застосовуємо міжнародні інструменти.

- Які докази було передано до МКС?

- На даній стадії ми передаємо інформацію, необхідну для попереднього вивчення ситуації в Україні. Перед тим, як розпочати розслідування по конкретній ситуації, МКС має вирішити для себе два питання: по-перше, чи мали місце злочини, які підпадають під його юрисдикцію, і, по-друге, питання компліментарності. Тобто, як я зазначав вище, спроможність національної системи забезпечити притягнення до відповідальності винних за міжнародні злочини. Так от, станом на сьогодні для МКС відкритим залишається лише друге питання. Тобто, можливість здійснювати кримінальне переслідування, у тому числі щодо злочинів, вчинених на власній території та щодо власних громадян – право суверенної держави. Учасники Римського Статуту, а також держави, які визнали юрисдикцію МКС, як у випадку з Україною, добровільно передали частину такого права міжнародній судовій інстанції. Проте МКС починає розслідування лише у разі небажання держави розслідувати найтяжчі злочини, або у випадку відсутності такої можливості. Саме ці обставини Офіс прокурора МКС зараз і вивчає, а ми передаємо ґрунтовну інформацію щодо національних розслідувань злочинів, які у подальшому можуть потрапити у фокус розслідування Офісу прокурора МКС.

Я хотів би закцентувати увагу, що була зроблена і робиться колосальна робота. За весь час збройної агресії до ОП МКС було передано 13 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих злочинів. По Криму ми передавали факти використання РФ цивільного населення півострова в якості «живих щитів» під час військових дій активної фази окупації Криму в лютому-березні 2014 року, примусовий призов до служби в збройних силах РФ, видворення та депортацію жителів з Криму на основі рішень судів окупаційної влади, насильницьке переміщення засуджених у пенітенціарні установи, розташовані на території країни-агресора. Наприклад, в останньому наводимо факти примусового переміщення населення з території Криму на материкову частину України. Особливістю цього повідомлення є те, що йдеться про відповідальність окремих осіб вищого керівництва Російської Федерації саме через відповідальність держави-окупанта. Ми проаналізували протоколи допитів потерпілих та свідків примусового переміщення, систематизували доказову базу. За даними на кінець 2019 року кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб із Криму склала майже 43 тисячі осіб. Останній факт по Донбасу, переданий в МКС у грудні минулого року, стосувався позасудових страт 9 військовослужбовців ЗСУ під час боїв за Іловайськ та Дебальцеве. Всі ідентифіковані. Крім того, у повідомленні висвітлений ще один ключовий аспект, такий як практика ведення бойових дій «чужими руками», тобто залучення РФ у конфлікт підконтрольних їй незаконних збройних формувань. Ми хочемо донести до ОП МКС факти, які можуть свідчити про те, що згадані незаконні збройні формування використовуються Росією не тільки для досягнення військової переваги, а й для здійснення серйозних порушень міжнародного гуманітарного права.

У питаннях нашої роботи ми тісно співпрацюємо з правозахисними та громадськими організаціями для проведення об’єктивних та всебічних розслідувань. Це дуже непростий процес, адже у правоохоронних органів відсутній фізичний доступ до окупованих територій, немає можливостей провести необхідні слідчі дії. Покази отримуються від осіб, які перебувають на лінії зіткнення, від полонених, які були звільнені, а також від осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях України і виїжджають на підконтрольну Уряду територію.

Найціннішими, звісно, є свідчення звільнених військовополонених та цивільних, які незаконно утримувалися в неволі учасниками незаконних збройних формувань РФ, оскільки вони дають детальні покази про місце, де їх утримували, й про учасників терористичних організацій та військовослужбовців РФ, з якими їм доводилося стикатися. З такими особами, крім допитів, проводяться впізнання осіб, які підозрюються у вчиненні воєнних злочинів. Наведу приклад: за допитами полонених, звільнених наприкінці грудня, нашим Департаментом щодо злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, зареєстровано в ЄРДР 14 кримінальних проваджень щодо катувань, нелюдського поводження з цивільними та військовополоненими незалежно від статі. Це, звісно, жах, це важко сприймається, але треба все довести до логічного кінця – ці злочинці повинні понести кримінальне покарання. І понесуть.

- Нещодавно ви провели зустріч із представниками Міжнародного кримінального суду щодо доказів російської агресії на Донбасі та в Криму. Чи є реакція МКС на надані матеріали?

- Найбільш очікуваною для нас реакцією МКС стане початок розслідування ситуації в Україні. Проте, ще раз наголошую, притягнення до відповідальності винних у вчиненні воєнних злочинів та злочинів проти людяності, насамперед, є задачею національних правоохоронних та судових органів. А МКС, скоріше за все, звертатиме свою увагу на вищу та середню ланку командування, керівництво РФ.

Також ми говорили про інституційні зміни в Офісі генерального прокурора. Для систематизації кримінальних проваджень, координації всіх органів правопорядку в розслідуванні воєнних злочинів та злочинів проти людяності, для напрацювання єдиної методики, так би мовити, пошуку правди по всіх найтяжчих порушеннях міжнародного права був створений Департамент воєнних конфліктів. Уже працюють його підрозділи на Донбасі. І ми зараз в процесі інвентаризації всіх проваджень, а їх понад 12 тисяч.

Крім того, говорили з представниками ОП МКС про активізацію в Україні питання імплементації норм МГП у національне законодавство, про необхідність ратифікації Римського статуту.

- Про що говорили під час зустрічі в Гаазі з прокурором МКС Фату Бенсудою?

- Це була дуже цікава і змістовна зустріч, яка навіть вийшла за рамки протоколу. Говорили про те, що було зроблено: про досвід прокуратури Криму в розслідуванні злочинів, про систематизацію всіх процесів уже в Офісі генерального прокурора.

Прокурору МКС є з чим порівнювати. Якщо раніше всі ці справи були розкидані по 5 департаментах прокуратури, то тепер усіма цими злочинами займається один підрозділ, і це говорить про ефективність роботи.

Не міг не порушити проблематику відсутності доступу до окупованих територій, небажання свідків надавати покази, передусім, через ризик переслідування з боку окупаційної влади. Крім того, розказав про певні складнощі у співробітництві з Інтерполом. Їхній статут забороняє втручатись у питання воєнного характеру, що унеможливлює заочне провадження у відповідних злочинах на національному рівні, адже судова практика України єдиною умовою здійснення провадження in absentia, тобто за спецпроцедурою, визнає факт публікації Інтерполом «червоної картки».

- Коли Україна ратифікує Римський статут? Чому це важливо?

- У цьому питанні як держава, так і суспільство мають одностайну позицію – Римський Статут ратифікувати треба. У 2016 році парламент вніс до Конституції України зміни, які дають змогу Україні ратифікувати Римський Статут через три роки. Цей строк настав влітку минулого року.

Визнання Україною юрисдикції суду шляхом подачі заяв Верховною Радою покладає на нашу державу обов’язки співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом та виконувати всі його рішення. Таким чином, обов’язки у нас є, а ратифікація Римського статуту дасть змогу Україні мати ще й права: право бути членом Асамблеї держав-учасниць МКС, право виносити питання на порядок денний Асамблеї та брати активну участь у її роботі, право вносити кандидатуру судді Міжнародного кримінального суду від України, право брати участь у виборах прокурора МКС та інші права, яких поки ми не маємо. До речі, під час зустрічі з Фатою Бенсудою в Гаазі, яка відбувалась в рамках чергової Асамблеї країн-учасниць Римського статуту, вона висловила сподівання, що у наступній такій глобальній зустрічі Україна вже братиме участь, як член Римського статуту.

Ірина Драбок, Гаага