Панацея від коронавірусу: її ще не знайшли, але наполегливо випробовують

Кількість людей, інфікованих коронавірусом у світі сягнуло психологічно тривожної позначки у півмільйона. 176 країн нині у пошуках засобів захисту і дезінфекції, апаратів  штучної вентиляції легень, а головне - найефективніших препаратів для лікування Covid-19. Днями президент США Дональд Трамп піднесено повідомив у фейсбуці, що  Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США підтримало використання протималярійного препарату в комплексі з антибіотиком азитроміцином для лікування коронавірусу, написавши, що вчені “зрушили гору”. Це не перше повідомлення про певні досягнення у боротьбі з хворобою — раніше повідомлялося про те, що препарати проти ВІЛу, Еболи, гепатиту можуть бути ефективними у лікуванні хворих. Далі детальніше про те, з чим пов’язується їхня дія і чи можна говорити про певні зрушення.

Чому ще зарано слухатися Трампа?

Серед згаданих “панацей” в лікарському і науковому середовищі чи не найбільше обговорюється використання протималяріного препарату гідроксихлорохіну з комплексі з азитроміцином. Результати дослідження щодо застосування цих препаратів нещодавно з’явилися у науковому журналі International Journal of Antimicrobial Agents, яке проводила група французьких вчених з університетів Ніцци і Марселя. Вони взяли за основу звіти китайських лікарів, які використовували таку комбінацію препаратів для лікування пацієнтів з  Covid-19 і повідомляли про його ефективність.

Для дослідження було проаналізовано перебіг хвороби у 30 пацієнтів, у яких підтвердили коронавірус. Хворих розділили на три групи: перша група приймала протималярійний препарат  гідроксихлорохін (похідний хлорохіну), друга — його ж разом з азитроміцином, а третя, контрольована, не вживала ніякі препарати. Учені дійшли висновку, що  використання протималярійного препарату було досить ефективним. Але іще обнадійливіші результати спостерігалися, коли хворі приймали його у комплексі з азитроміцином — у організмі пацієнта зразків коронавірусу не було вже на п'ятий день. Щоправда дані цього дослідження поки що сприймаються з обережністю, адже у ньому взяли участь лише 30 людей. При  цьому  українська фармкомпанія “Дарниця” повідомила, що готова налагодити виробництво гідроксихлорохіну за умови державного замовлення.

Про ставлення до результатів цього дослідження, а також про те, як же діють згадані препарати, які здавалося б, не мають  відношення до коронавірусу, Укрінформ запитав у доцента кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології у НМАПО імені П.Л. Шупика Федора Лапія. 

“Хоча протималяріний препарат (хлорохін) і став входити у протоколи лікування Covid-19, але він не є таким, що має доведену ефективність.  Доказова медицина передбачає проведення контрольованих досліджень, коли в дослідження включена достатня кількість пацієнтів (вибірка) і група порівняння. Тобто є статистична достовірність в ефективності призначених препаратів, якщо говорити про порівняння двох груп. Але якихось опублікованих солідних наукових праць з високим ступенем достовірності, які описують  лікування Covid-19 такими препарами, я не зустрічав. Багато клінік застосовують цей препарат тільки при тяжкому перебігу, бо він має багато побічних ефектів. Але у порівнянні зі смертю, зважуюючи всі за і проти, його пробують використовувати”, - говорить інфекціоніст.

Хлорохін - це препарат, який вже давно використовувався для лікування інфекцій, зумовлених простішими. Як же він може допомагати в лікуванні на коронавірусу? Пан Лапій пояснює, що він застосовується ще й як антиревматичний препарат, тобто має протизапальний ефект: “Коли ми говоримо про механізм розвитку тяжкого ураження легень при Covid-19, є підстави вважати, що це  неадекватна реакція імунної системи на проникнення збудника. Тобто в полум'ї боротьби з хворобою організм згорає сам. Тож використання хлорохіну зумовлене його протизапальними властивостями. Сьогодні всі розуміють, що це більше експериментальний підхід у лікуванні. Але оскільки вже є певні обґрунтування і натяки, що препарат діє позитивно, то за відсутності іншої терапії, яка має доведену ефективність, лікарі його використовують”.

Як же пов’язується використання азитроміцину при лікуванні Covid-19? “Відомо не лише про його антибактеріальні властивості. В описанні препарату йдеться про те, що він може стимулювати фаготицоз — тобто поглинання чужорідного мікроорганізму фагоцитами, клітинами імунної системи людини. Але азітроміцин має серйозні побічні ефекти — може викликати порушення ритму серця і тому кардіологам він через це не подобається. Тому ці препарати мають призначатися лише лікарем”, - пояснює інфекціоніст.

Коронавірус можуть побороти інші противірусні препарати

Інше, більш широке дослідження було проведено щодо препарату від грипу фавіпіравиру. У клінічних випробуваннях цього препарату взяли участь 340 пацієнтів в Ухані і Шеньчжені. Пацієнти, які приймали цей препарат, в середньому одужували (аналіз на наявність коронавірусу показав негативний результат) через чотири дні після зараження, а ті, які не приймали — за 11. Представник китайського міністерства науки і техніки Чжан Сіньмінь заявив, що фавіпіравир “має високий ступінь безпеки і явно ефективний в лікуванні", повідомляє ТСН.

Раніше у лютому влада Китаю повідомляла про випробування ремдезівіру, експериментального противірусного препарату американського фармацевтичного гіганта Gilead, розробленого для боротьби з Еболою. Він теж показав досить гарну противірусну активність проти коронавірусу на клітинному рівні і отримав дозвіл на випробовування у 10 лікарнях в епіцентрі коронавірусу в Ухані. Попередньо повідомлялося, що ці випробування  триватимуть до кінця квітня, після чого китайські лікарі нададуть рекомендації щодо лікування COVID-2019.

На початку лютого в Таїланді заявили про використання препаратів, які застосовуються проти ВІЛу у поєднанні з препаратами від грипу для лікування коронавірусу. Хоча тоді йшлося про одиничні випадки такого успіху, але згодом в Японії заявили про готовність до початку клінічних випробувань з використанням препаратів від ВІЛ (щоправда результати досі невідомі). А от в Китаї група лікарів і дослідників навпаки спростувала ефективність такого лікування коронавірусу, провівши випробування за участю 199 пацієнтів, яких розділили на дві групи.  Перша приймала стандартні ліки, а друга – окрім них додатково отримувала препарати проти ВІЛу — лопінавір і ритонавір. Дослідники виявили, що додаткові ліки ніяких не вплинули на смертність, повідомляє “Дзеркало тижня” з посиланням на Naked science. Щоправда редакційна колегія журналу The New England Journal of Medicine, де  було опубліковане це дослідження, випустила статтю, висловивши зауваження щодо результатів дослідження. Зокрема про те, що усі ті, хто проходив лікування, перебував на пізній стадії захворювання, через що така терапія могла бути уже не ефективною.

“Це препарати так званої прямої дії — тобто діють на сам вірус, не дають йому розмножуватися. Їх рекомендують використовувати тільки при тяжкому перебігу захворювання. Але треба розуміти, що зараз йдеться про експериментальний пошук  найкращого лікування, аби накопичити дані і проаналізувати їх, щоб надалі ширше використовувати в майбутньому”, - підсумовує Федір Лапій. Він також додає, що потребує вивчення, чи використання цих препаратів у тяжких випадках дійсно попередило смерть, чи ж це зробив сам організм людини. Тож, як бачимо, про доведену ефективність певного лікування проти коронавірусу ще зарано говорити. Тому поки найефективніша порада залишається для всіх одна — дотримуватися карантину і мити руки.

Юлія Горбань, Київ