Кліматологи лякають: посуха 2020-го – це закономірність, кінця якій не видно
Україна потерпає від масштабних лісових пожеж. Рятувальники ведуть боротьбу з вогнем у кількох областях, найбільше у Житомирській та Київській. Але відсутність вологи та суховії перешкоджають припиненню лиха. У аграріїв своє – страждають посіви, яре зерно доводиться сіяти в суху землю.
Між тим, прогнози щодо катастрофічної посухи в Україні можуть не справдитися. До кінця квітня агрометеорологи очікують дощі. Якщо навіть кардинально це ситуацію не рятує, але значно її покращить, вважають фахівці. Але це ще невідомо, як буде… Гірко говорити, але нині на всій планеті триває посушливий період, який як прогнозують, триватиме, формуючи екстремальні погодні умови на різних континентах в різні пори року. Наша Європа – не виняток.
Нинішньому поколінню українців «пощастило»: жодного холодного року з початку 90-х
Цікаво, що особливості нинішньої зимово-весняної посухи в свій час дуже чітко спрогнозувала географ-метеоролог Віра Балабух в інтерв’ю Укрінформу ще в листопаді 2019 року. Тоді, нагадаємо, ми разом з фахівцями шукали пояснення аномальним температурним рекордам на європейському континенті, на кшалт паризькому, коли місто накрило 42-градусною спекою. Тоді ж і в Україні червень був найтеплішим за весь період інструментальних спостережень. А літо та осінь разом «подарували» українцям більше 75 днів посушливої погоди. Щоправда не без шквальних екстремальних опадів, які випадали місцями. У центрі Києва, наприклад, такий дощ затопив район торговельного центру “Гулівер”.
Відповідаючи на запитання Укрінформу про те, якою буде зима 2019-2020-го років, пані Балабух тоді розповіла: «Як і минулорічна, вона має бути теплою. Для цього є всі підстави. Недарма у доповіді Всесвітньої метеорологічної організації стверджують: п’ятиріччя 2015-2019 – найтепліше в історії людства. (…) За даними Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (National Oceanic and Atmospheric Administration, NOAA) очікується, що середня температура кожного зимового місяця буде вищою в порівнянні з початком століття на 1-3 градуси. Можливі короткочасні вторгнення холодного Арктичного повітря».
Тож усе так і було.
Гірко говорити, але такий посушливий період лише зростатиме, зазначила метеоролог. Вона звертає увагу на те, що кліматичні зміни на планеті останнім часом спричиняють екстремальні погодні умови, інтенсивність яких дедалі збільшується – це і значні засухи, і раптові та небачені опади, і шквали та урагани.
«В Україні суттєво змінюється термічний режим, режим зволоження, вітру. Ріст температури помітний протягом усього року, а найбільше – взимку та влітку. З кінця 90-років в Україні не було жодного, що називається, холодного року. Середня температура за рік була вищою за норму. З 2007 року річні аномалії перевищили півтора градуса, а в окремі роки – навіть два», – зазначила Віра Балабух в інтерв’ю Texty.org.ua.
2007 рік: посуха, що вбила врожай і заставила тікати в Азовське море нільського крокодила
За останні 120 років в Україні було зафіксовано понад 70 катастрофічних для агровиробництва посух. Аграрний онлайн-журнал “Пропозиція” у ретроспективі посух в Україні згадував, що за роки незалежності в Україні було сім посух (із них дві сильні): 1994, 1996, 1999, 2000, 2003, 2005 (друга половина року), 2007 рік.
За масштабами та інтенсивністю посуху 2007 року прирівнюють до жорстоких посух ХХ століття: в 1921 і 1946 років. Її негативний вплив значно посилився внаслідок того, що в деяких областях у 2006 році була суха осінь і аномально тепла й малосніжна зима.
Посуха зумовила обміління річок центральної, східної та південної частин України (Рось, Оріль, Сіверський Донець, Дністер та ін.), що ускладнило водопостачання населених пунктів та загальну водно-екологічну ситуацію в їхніх басейнах. У Карлівському районі Полтавської області до посухи додалися ще й пилові бурі, які знищили посіви культур, завдавши збитків на 12 млн тих ще гривень.
В Маріуполі Донецької області спека спричинила курйозний випадок. В Азовське море втік нільський крокодил – один із артистів цирку-шапіто, що гастролював у місті. Втікач згодом віднайшовся.
Тоді в Україні постраждало 10 млн га посівів зернових, на площі 1,1 млн га сільгоспкультури загинули. Постраждало 11,5 тис. сільгосппідприємств. Аномально сильна й тривала посуха негативно позначилася на врожаї 2007 року. Збір зерна становив 29 млн т проти 38 – у 2005, 33 – у 2006, 53 – у 2008 рр. Середня врожайність зернових в окремих областях сягала 10-15 ц/га і менше – як за «совітів». Внаслідок істотного недобору врожаю уряд навіть запровадив квотування експорту зерна.
Рівно за десять років, у 2017-му, в Україні знову сталася жорстка грунтова посуха. Упродовж червня на більшій частині території України спостерігався дефіцит опадів, що спричинило у південних, центральних та східних областях посуху. Але у західних та частково північних областях умови залишалися цілком сприятливими для формування урожаю практично всіх культур Втім, на багатьох площах саме цих областей сильні дощі, град та вітер спричинили локальне полягання і пошкодження посівів. В результаті урожай зернових і зернобобових культур в Україні скоротився до 61 мільйона тонн, що на 7% було нижче показника 2016 року.
Наш регіон – найпроблемніший за 30 років
Загалом, згідно з даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) в регіоні, до якого належить і Україна, одні з найвищих темпів зростання температури у світі за останні 30 років. Середня за рік температура зростала в 3,5 рази швидше, ніж у середньому по планеті. «Підвищення температури призвело до зміни тривалості сезонів – холодний період і зима стали значно коротшими і теплішими, а теплий період та літо більш тривалими і спекотними. Суттєво зросла кількість спекотних днів та тривалість спекотного періоду. Змінився і режим опадів. Взимку при високих температурах все частіше випадає дощ, а не сніг. Тому стійкого снігового покриву немає не лише на півдні країни, а й у північних областях теж. Влітку висока температура повітря при наявності вологи сприяє утворенню потужних конвективних хмар (такі хмари утворюються шляхом конденсації водяної пари в повітрі, що підіймається і охолоджується. – Ред.), з яких випадають сильні зливи, град, формуються небезпечні шквали, а іноді й смерчі. Оскільки зливові опади дуже локальні, то все частіше виникає ситуація, коли в одному місті випадає за декілька годин одна-дві місячних норми опадів, а поряд їх взагалі може не бути. Тому дефіцит опадів і одночасно – посухи також стали типовим явищем сьогодення», – каже Віра Балабух.
Розігріті океани – це майже як «запалення» легень планети
Усе тому, що глобально по всій планеті нині відбуваються різні аномальні процеси з океанами, які останнім десятиліттям інтенсивно нагріваються. Наприклад, вчені відмічають, що західна частина Індійського океану набагато тепліша, ніж його східна частина. Відповідно, у східній частині набагато менше випаровування, і звідси зменшення обсягів опадів. Саме це поєднання, наприклад, спричинило до руйнівних пожеж, які світ спостерігав в Австралії минулого року.
Підвищення температури океану впливає на атмосферу через так звані центри дії атмосфери. Погода в Україні і в Європі значною мірою формується такими центрами, розташованими в Атлантиці. Це так званий Ісландський мінімум (потужний циклон у районі Ісландських островів) та Азорський максимум (субтропічний циклон, що виникає поблизу Азорських островів). «Аномально теплі води на півночі Атлантики разом з потужним циркумполярним вихором у грудні 2019 року сприяли посиленню Ісландського мінімуму. В цьому регіоні утворювались надзвичайно потужні циклони, які навіть досягали сили тропічних ураганів. Поширюючи свій вплив далеко на південь Атлантичного океану, вони взаємодіяли з Азорським антициклоном. Як наслідок, утворювався потужний південно-західний потік, який і приносив тепле та вологе повітря в Європу. Проте до України ця волога, на жаль, не потрапляла, оскільки на її території панувала переважно антициклональна погода з високим тиском. Досить часто на нашу територію переміщувалось тепле і сухе повітря з Азії та Африканського континенту», – пояснює Віра Балабух.
За словами кліматолога Світлани Краковської, саме ці процеси стали причиною аномально теплої зими в Україні цьогоріч. Проте, якби вони були влітку, то ситуація була б набагато серйознішою. «При більшій тривалості дня та висоті сонця температура повітря зросла б набагато більше, і ми мали б не 18-20 градусів, а 40-45 і вище, як у Франції у червні 2019, коли спостерігалась подібна циркуляція», – каже Світлана Краковська.
Екстремальні явища– ознака зміни клімату
На жаль, кліматичні процеси стають усе частішими, зумовлюючи все більшу кількість аномалій. «Зростає екстремальність погодних явищ. От у Північній Америці після теплого літа настала досить сувора зима. Тобто, суттєві відхилення від норми можуть бути як в один, так і в інший бік. Це і є якраз одна з ознак змін клімату. Спостерігається зменшення кількості опадів, але на перспективу прогнозується збільшення їх інтенсивності. Усе частіше те, що мало вилитися за три дні, виливається за один день», – каже Світлана Краковська.
Безперечно, зміни клімату відбувалися завжди. І за словами Світлани Краковської, природні цикли складають приблизно 60 років, коли середня температура може змінюватися рок від року всього плюс-мінус на 0,5 градуса. «Ось ми зараз живемо в одному з таких циклів, максимальне потепління якого прийшлося на 80-ті роки минулого століття, після чого мало відбутися похолодання. Але цього так і не сталося, і потепління продовжилося далі. Коли ми говоримо про якісь історичні зміни клімату, про ту ж Гренландію, то ми говоримо за процеси, які відбувалися упродовж тисяч років. Ті ж процеси, які ми бачимо зараз, вони відбуваються за десятки років, впродовж життя однієї людини. Такої швидкості раніше просто не було», – зазначає кліматолог.
Якщо українці нічого не змінюватимуть в своїй екологічній поведінці, то не виключено, що на середину цього століття на півночі України ми маємо підвищення температури на 3 градуси. А на кінець століття ми матимемо підвищення температури на 5-6 градусів. А це – середня більше 40 градусів по всій території України. При цьому буде менше опадів у південній Україні, що вестиме до опустелювання цієї частини території.
«Уже зараз в Україні спостерігається одразу декілька видів посух. У нас спостерігається атмосферна посуха, ґрунтова посуха, гідрологічна посуха, коли пересихають водойми. І от зараз вже говорять про геологічну посуху, коли вологи не вистачає у верхніх горизонтах ґрунтів. Тобто пропадає вода в колодязях», – зазначає Віра Балабух.
Що далі?
Резюме кліматологів досить невтішне. На фоні геологічної посухи, коли переважатиме антициклональна погода з великою кількістю безвітряних днів, в Україні буде погіршуватися якість повітря (задимленість, підвищення концентрації шкідливих викидів тощо). Погіршиться також якість води. Буде продовжувати зменшуватися «водність» річок. У північній частині країни збільшиться інтенсивність опадів. Водночас, змінюватиметься рослинність.
Кількість лісових пожеж зростатиме. Загалом, зростатиме кількість екстремальних погодних проявів.
Більш-менш позитивний сценарій, на думку кліматологів, можливий лише за умови глобальних зусиль людства на шляху до зменшення кількості викидів парникових газів. Вчені переконані, що саме цей – «людський» – чинник у великій мірі зумовлює порушення природних температурних циклів на планеті. «Ми всі з вами автори кліматичних змін. Але при цьому ми не лише свідки, але й причина цих змін. А також потерпілі від них. І ми маємо це виправити. Ніхто крім нас цього зробити не зможе», – резюмує Віра Балабух.
Марина Нечипоренко, Київ
