Режисер “Дау” заявляє, що діти під час зйомок плакали не від болю
Про це Хржановський сказав в інтерв'ю у програмі «Обережно, Собчак».
«Над ними нічого не робили, ніяких дослідів. З усіма цими немовлятами були медсестри і няні - це видно в кадрі. Коли діти плакали, коли їх, там, переодягали, що в принципі властиво, як ми з тобою знаємо, як батьки немовлят. Так? І плач цей не означає вираження болю, а просто реакцію на світ», - сказав Хржановський.
Він підтвердив, що діти, задіяні у зйомках, справді сироти з соцзакладу.
«Це були немовлята з дитячого будинку. Це були немовлята, від яких відмовилися батьки. І мені було важливо саме показати цих немовлят, різних, в тому числі немовлят, які не були абсолютно здорові. Але це знову-таки погоджено з лікарями, з усілякими установами. Але мені було важливо показати ось цю крихкість людини, з якої незрозуміло що може вирости», - сказав Хржановський.
Від зазначив, що не думав, що його можуть звинуватити в жорстокому поводженні або просто неетичності, але вважає, що нічого не порушив, бо все відбувалося «в легальному полі».
Як повідомляв Укрінформ, харківська прокуратура 22 квітня за фактами публікацій у мережі розпочала два кримінальні провадження - за статтями «тортури» і «виготовлення або розповсюдження творів, які пропагують культ насильства» (ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 300 Кримінального кодексу України). Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює слідче управління Головного управління Нацполіціі в Харківській області.
Повідомлялося також, що російський режисер Ілля Хржановський в кінці 2019 року став художнім керівником Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у Києві.
Над фільмом «Дау», який і до скандалу був відомий завдяки тривалому і незвичайному процесу зйомок та відвертим сценам і сценам насильства, група працювала загалом близько 15 років (5 років в Україні і 8 в Лондоні - постпродакшн). Основні зйомки пройшли в Харкові у 2008-2011 рр. - на території колишнього басейну «Динамо» був побудований «Московський секретний НДІ». За підтвердженням самого Хржановського, протягом кількох років люди жили в декораціях за правилами радянського часу періоду 1938 - 1968 рр. - з «партійною організацією» і навіть «в'язницею».
