Роботу ТСК з розслідування вибухів на артскладах продовжили на пів року

За відповідну постанову проголосували 30 квітня 332 народних депутати.

«Відповідно до частини 7 статті 3 та частини 3 статті 22 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», з метою подальшого розслідування відомостей щодо фактів пожежі (вибухів) на складах боєприпасів з 2014 по 2018 роки продовжити роботу Тимчасової слідчої комісії на 6 (шість) місяців відповідно до завдань, передбачених Постановою Верховної Ради від 31 жовтня 2019 року, №262-ІХ», - йдеться у тексті постанови.

У матеріалах, які були надані народним депутатам, зазначається, що ТСК загалом провела три засідання та встигла вивчити матеріали справ, що стосуються вибухів на складах боєприпасів лише в Балаклії (Харківська обл.) та Калинівці (Вінницька обл.).

Зокрема, у звіті комісії депутати звернули увагу на те, що згідно з матеріалами слідства, основною версією вибухів на технічній території військової частини А1352 (м.Балаклія) є атака безпілотного літального апарату на один зі штабелів зберігання боєприпасів з подальшим розльотом ракет з цього штабеля по інших сховищах, де розміщувалися снаряди та ракети. Однак, на думку комісії, «необхідно додатково перевірити, чи не могли вибухи статися через умисні сплановані дії винних осіб, які діяли протягом певного часу в умовах очевидності для військовослужбовців та працівників 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ».

Крім того, на початку березня ц.р. на засіданні комісії депутати заслухали інформацію щодо стану розслідування пожежі на території 48-го арсеналу ЦРАУ ЗСУ у м. Калинівка, яка сталася 26 вересня 2017 року.

Факти пожеж на арсеналах в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Сватове, (Луганська обл.) та м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) ще вивчаються депутатами, і засідання комісії з цих питань не проводилися.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 31 жовтня 2019 року на пів року створила ТСК щодо розслідування пожеж (вибухів) на складах боєприпасів в Ічні, Калинівці, Балаклії, Сватовому та Кривому Розі. Головою цієї комісії обрали лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамію, а його заступником – керівника фракції «Голос» Сергія Рахманіна. Загалом до складу ТСК увійшли 15 народних депутатів, що є представниками всіх фракцій і груп парламенту.

26 квітня 2020 року Арахамія повідомив, що ТСК підготувала свій перший звіт, у якому, зокрема, ставить під сумнів застосування безпілотників для підриву арсеналу у Балаклії. За його словами, експертиза встановила, що причиною одного з перших вибухів, з якого все почалося, був підрив спеціальних зарядів, які заздалегідь були закладені в землю. В результаті вибуху утворилась воронка, яка має величезні розміри. Водночас після гасіння пожежі на території арсеналу виявлено до 10 аналогічних воронок, що свідчить про тотожний характер їх мінування. Крім того, матеріали слідства підтверджують, що в момент вибуху "в районі Балаклії не було жодних літальних апаратів, а відомості Укравіаруху про прольот безпілотника не витримують будь-якої перевірки та суперечать здоровому глузду".

Своєю чергою, ексзаступник генпрокурора України Віктор Чумак відкинув версію, яку озвучив Арахамія. Він повідомив, що перевірив звіти слідчих СБУ та прокурорів, експертів, які вели справу від початку, та наголосив, що версія «закладок у ґрунт» була повністю відкинута. «Зробити багатокілограмові закладки на території арсеналу, щоб це ніхто не помітив, неможливо. Є й інші докази щодо того, що перші вибухи були не з під ґрунту», - повідомив Чумак. Він також висловив здивування спробою депутатів заплутати і так непросте слідство щодо вибухів на складах.

Довідково:

ІЧНЯ

У ніч на 9 жовтня 2018 року на території військового складу Міністерства оборони в Ічнянському районі Чернігівської області сталася пожежа. Із райцентру Ічня та 30 довколишніх сіл відразу було евакуйовано понад 12,5 тис. людей. У результаті надзвичайної ситуації постраждали 310 будівель, з яких 4 були зруйновані повністю, а 15 стали непридатними для проживання. Загиблих і постраждалих не було. На подолання наслідків надзвичайної події уряд виділив 100 млн грн.

У прокуратурі відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану). Згодом головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що відкрите ще одне провадження – за статтею про диверсію.

13 листопада на технічній території військових складів у місті Ічня було виявлено квадрокоптер "ФАНТОМ". Безпілотний літальний апарат знаходився на землі поблизу одного зі сховищ. Апарат було передано співробітникам Служби безпеки України.

Підозру нікому не оголошували.

КАЛИНІВКА

26 вересня 2017 року почалася пожежа на складах Міністерства оборони України в районі міста Калинівка Вінницької області з подальшою детонацією боєприпасів. З військової частини та населених пунктів в 10-кілометровій зоні було евакуйовано понад 30 тисяч осіб, закрито рух всіх видів транспорту. Вибухи припинилися вранці 28 вересня. Рух автомобільного і залізничного транспорту було відновлено, евакуйовані місцеві мешканці повернулися до своїх домівок.

Військова прокуратура Центрального регіону України відкрила кримінальне провадження за фактом вчинення диверсії на території військової частини. Водночас слідчі розглядали чотири основні версії пожежі в Калинівці.

22 листопада 2017 року пресслужба Військової прокуратури України повідомила про причину вибухів. За її даними, старший офіцер, порушуючи статутні вимоги, 26 вересня 2017 року неналежно виконував свої службові обов'язки зі здійснення контролю за станом пропускного режиму, через що працівники приватного підприємства із забороненими легкозаймистими речовинами потрапили на територію, де зберігалися боєприпаси до танкових гармат. 9 листопада прокуратура Центрального регіону України склала протокол щодо зазначеного офіцера за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 (Недбале ставлення до військової служби) Кодексу про адміністративні правопорушення. 10 листопада, за результатами розгляду цього протоколу Калинівським районним судом Вінницької області, майора притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 2465 грн.

БАЛАКЛІЯ

23 березня 2017 року у м. Балаклія Харківської області на території військового арсеналу Міністерства оборони виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів та розльотом вибухонебезпечних предметів за межі арсеналу. Із зони ураження навколо артскладів було евакуйовано близько 36 тисяч осіб. Зруйновано 392 будівлі. До списку постраждалих внесено 3908 мешканців міста. Пожежу було ліквідовано 26 березня.

Кабінет міністрів України виділив на ліквідацію наслідків вибухів 145 млн грн, з резервного фонду обласного бюджету - ще 10 млн грн. Для надання матеріальної допомоги постраждалим з обласного бюджету виділено 30 млн грн, з районного – 5 млн, з міського – 4,5 млн грн.

За висновками експертів, причиною пожежі на кількох майданчиках зберігання ракетно-артилерійського озброєння поблизу Балаклії є диверсійний акт. Слідство встановило свідків, котрі бачили, як із безпілотного літального апарата було скинуто засоби, що спричинили детонацію та вибухи на складах 65-го ракетно-артилерійського арсеналу Міноборони поблизу Балаклії, внаслідок чого на технічній території арсеналу відбулася детонація ракет ЗМ9-ЗРК "Бук-М1" та снарядів 152 мм.

СВАТОВЕ

29 жовтня 2015 року на території складу боєприпасів ЗСУ під Сватовим Луганської області сталася пожежа, через що здетонували снаряди. У повітря злетіли 3,5 тисячі тонн боєприпасів різного калібру, в тому числі до реактивних систем залпового вогню «Смерч», «Град» та «Ураган». Було пошкоджено 25 об'єктів соціальної сфери, 59 багатоповерхівок, 3314 будинків приватного сектору. Загинула одна цивільна жінка та троє військових, постраждали 16 осіб.

На проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації були спрямовані кошти резервного фонду державного бюджету у сумі 33 млн 283,366 тис. грн, у тому числі на відновлювальні роботи закладів соціальної інфраструктури – 17 млн 557,789 тис. грн.

За словами тодішнього міністра оборони Степана Полторака, пожежа сталася внаслідок дій противника. Висувалися версії, що бойовики так званої ЛНР обстріляли склади з ракетниці, а також, що підпал стався через теракт.

У свою чергу, головний військовий прокурор України Анатолій Матіос тоді зазначав, що «причиною пожежі на складі боєприпасів в Сватовому стала недбалість посадових осіб, зокрема начальника цього складу».

За даними прокуратури, під час пожежі знищено боєприпасів на суму 134 млн грн.

У Генштабі розглядали різні причини, в тому числі і версію терористичного акту. СБУ кваліфікувала вибухи боєприпасів під Сватовим як терористичний акт, що спричинив загибель людей.

КРИВИЙ РІГ

20 березня 2014 року у Кривому Розі на Дніпропетровщині, на території 17-ї танкової дивізії 6-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, загорілися склади з танками, повністю заправленими паливом і з повними боєкомплектами. Вибухи від боєприпасів, які здетонували, було чути в радіусі кількох кілометрів. На місці події працювали чотири пожежні бригади. Внаслідок пожежі згоріли два танки Т-64. З людей ніхто не постраждав.

За даними правоохоронців, інцидент стався під час проведення ремонтних робіт, внаслідок короткого замикання електропроводки виникло загоряння одного армійського танка, що призвело до детонації боєкомплекту.