Християни східного обряду святкують “весняного” Миколая

Святий Миколай вважається «старшим серед усіх святих», «скорим помічником», повідомляє Укрінформ.

Саме святий Миколай, за народними повір’ями, витягає селянського воза з болота, зберігає посіви від граду, рятує подорожнього від смерті, є покровителем скотарів, свійської худоби і диких звірів. 

Хоча «весняний» Миколай і не такий урочистий, як «зимовий», але й він шанувався православним людом і був позначений деякими цікавими обрядодіями.

Найурочистіше його відзначали гуцули, влаштовуючи «полонинський хід» – вигонили тварин на полонини. Там старший чабан розпалював «живий огонь», який мав горіти до кінця сезону, себто до глибокої осені, коли полонинський хід повертався на зимове стійбище. На Херсонщиніцього дня наймали робітників («строкачів») аж до Покрови (14 жовтня). На Поділлі в піч клали шматок заліза, щоб «вовки не брали худобу». 

На Миколая суворо заборонялося працювати, щоб не було посухи. Є чимало примовок і прислів’їв про цей день: «До Миколи не буде літа ніколи», «Держи сіно до Миколи – не побоїшся зими ніколи», «Як не вбачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу».