Свідок у справі Гандзюк пішов на угоду зі слідством і отримав умовний вирок
Павло Пилипенко отримав умовний вирок у вигляді позбавлення волі строком на 5 років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Про це йдеться у відповіді Офісу генерального прокурора на інформаційний запит Укрінформу.
“За інформацією Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу генерального прокурора повідомляємо, що 09.07.2020 Цюрупинським районним судом Херсонської області за згодою з усіма потерпілими затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та П. (Пилипенком — ред.)”, - йдеться у повідомленні.
Зокрема, як інформують у Офісі генпрокурора, Пилипенка вироком суду було визнано винним в активній участі у масових заворушеннях 4 травня 2018 року поблизу будівлі Олешківської РДА Херсонської області, що супроводжувались насильством над особами, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Пилипенко пішов на угоду зі слідством і отримав умовний вирок.
Зокрема, за даними ЗМІ, Пилипенко отримав 5 років умовно з випробувальним терміном у три роки за масові заворушення біля Олешківської райради у 2018 році, і що таке рішення 9 липня ухвалив Цюрупинський суд Херсонської області.
Як повідомлялося, херсонську активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Вона перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.
За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п'ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського - колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.
11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу у розмірі 2 млн 497 тис. 300 гривень, яку й було внесено.
6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу було засуджено на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.
У січні 2020 року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради.
16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну. На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов'язує виконавців ("групу Торбіна") і замовників нападу на Гандзюк. Саме він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк. У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.
27 квітня Офіс генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.
Водночас активісти заявили, що вважають передчасною передачу справи Гандзюк до суду. За їх словами, правоохоронці не завершили проведення усіх слідчих дій.
11 червня голові Херсонської облради Миколі Мангеру вручили постанову про відновлення досудового розслідування, а також клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
19 червня Печерський райсуд Києва заарештував Мангера до 28 липня без права внесення застави.
13 липня суд залишив під вартою Мангера. Пізніше суд продовжив Мангеру запобіжний захід до 11 вересня.
15 липня у Офісі генпрокурора поінформували, що суд обмежив строк ознайомлення з матеріалами справи для підозрюваних у організації нападу на активістку Катерину Гандзюк і їх захисників до 24 серпня.
