Родичі жертв МН17 вимагають компенсації за українським законодавством
Перше судове засідання третьої сесії в судовому комплексі «Схіпхол» щодо збиття МН17 тривало майже сім годин. Головну увагу суд приділив родичам загиблих та виступам адвокатів одного з чотирьох обвинувачених, підполковника-спецпризначенця ГРУ Олега Пулатова. Понад триста рідних жертв трагедії виявили бажання подати позови про компенсації.
Зі свого боку, захист Пулатова намагається затягнути процес. Ще під час слухань у червні його адвокати скаржилися, що через коронавірус було скасовано двотижневу поїздку до Росії, де вони планували зустрітися зі своїм клієнтом, щоб обговорити справу. Тоді суд зазначив, що адвокати мають час до листопада, аби зустрітися зі своїм підзахисним.
Під час судового засідання 31 серпня 2020 року нідерландський адвокат Пулатова Сабіна тен Дуссхате повідомила, що спроби зустрітися з підзахисним були неуспішні через коронавірус. Вона наголосила, що зробили навіть тести на COVID-19, але рейси постійно скасовували. У відповідь нідерландські прокурори запропонували допомогти адвокатам Пулатова із бронюванням рейсу. І наголосили, що в Росію з різних європейських міст кілька разів на тиждень літають літаки.
Натомість адвокати родичів загиблих попросили не забувати, що ця справа передусім стосується людей, котрі втратили своїх близьких, і для них надзвичайно важливо зрозуміти, що сталося 17 липня 2014 року, коли в небі над Донбасом було знищено пасажирський літак. Шість років тому загинуло 298 чоловік (серед них – 196 громадян Нідерландів). Адвокати також подякували, що 9 березня 2020 року, коли розпочався розгляд справи МН17, у суді було зачитано імена всіх загиблих.
КІНО РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ ТА БІЛЬ РОДИЧІВ
Гуркіт літаків, які здіймаються в небо з аеропорту «Схіпхол» поблизу будівлі суду, час від часу заглушає акцію російської пропаганди, що проходить під стінами судового комплексу. Уже вдруге організація «Глобальні права мирних людей» влаштовує показ свого «кіно» про МН17. Головна мета цього дійства – поставити під сумнів результати офіційного розслідування Міжнародної спільної слідчої групи (JIT), мовляв, в офіційного слідства недостатньо доказів причетності Росії. Свої «факти» та критику вони викладають у таких «фільмах». Попервах, у липні, майже не було звуку, і телевізор був значно менший. Цього разу підготувалися краще – великий екран та гучний звук. Однак, попри це, як і минулого разу, глядачів зібрати не вдалося.
«Вони роблять це вже вдруге. Я бачив це раніше на Ютуб. Це все дезінформація, не варта уваги», – зазначив родич трьох жертв трагедії, член правління фонду «Авіакатастрофа» Піт Плуг.
Повз акцію проходить ще один член правління фонду Антон Котте, у якого на борту МН17 загинули син, невістка та онук.
«Це мене не дивує, але звісно, такі акції завдають мені болю», – каже він.
Ці двоє сивих чоловіків узяли на себе непросту місію – саме вони представляють позицію родичів, займаються фондом «Авіакатастрофа» та організовують заходи, пов’язані з МН17.
На годиннику майже 10:00 ранку, родичі з адвокатами поспішають до судової зали. Сьогодні вони мають слово в суді.
«Зараз передбачається, що свої запитання ставитимуть адвокати родичів. Ми також очікуємо, що вони можуть заявити відповідні майнові претензії. РФ бере участь у цьому процесі через адвокатів одного з обвинувачених. І, на жаль, знову ж таки, це фейкова інформація, це величезні обсяги бруду, який виливається, навіть тут, біля автобусної зупинки, ви можете це чути... Це неприємно насамперед для родичів. Для них це особиста образа», – сказав, прямуючи до будівлі суду, посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов.
ПОЗИЦІЯ РОДИЧІВ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
За кілька хвилин розпочинається судове засідання. У залі D судді, адвокати та родичі загиблих займають свої місця. Через коронавірус між суддями, а також між нідерландськими прокурорами встановлено прозорі перегородки.
Головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс наголошує: жоден з чотирьох обвинувачених до зали суду не з’явився. Це – колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава «РУ ДНР» Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов та громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці «ДНР». Інтереси Пулатова, який виявив бажання долучитися до процесу, в суді представляють двоє нідерландських адвокатів.
Головуючий нагадує всім про обов’язкове дотримання дистанції – 1,5 метра. Він також зазначає, що в поточному блоці слухань обговорюватиметься позиція родичів, зокрема питання компенсацій. Очевидно, що бойовики навряд чи виплатять компенсації, проте рішення нідерландського суду враховуватиметься в міжнародних судах, де родичі загиблих також вимагають компенсацій.
Представники родичів загиблих у суді наголошують, що компенсації, яких вони домагаються, краще називати «репараціями», тобто відновленням справедливості.
Адже насамперед для них важливо, щоб винних у трагедії було покарано. А ще люди нарешті хочуть почути правду про те, що сталося.
РОЗГЛЯД КОМПЕНСАЦІЙ ЗА УКРАЇНСЬКИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
У контексті позовів адвокати родичів виступили щодо юрисдикції суду, а також можливості застосування українського законодавства. І тут виникає запитання: чому до вимог родичів може бути застосовано українське законодавство, адже більшість жертв катастрофи – громадяни Нідерландів? Справа в тім, що MH17 вилетів з Амстердама, проте причина трагедії безпосередньо пов’язана з бойовими діями на Донбасі, літак було збито на території України. Тож під час свого виступу захисниця рідних Арлетт Шейнс заявила, що розгляд компенсацій родичам жертв МН17 може відбуватися за українським законодавством.
«Ми просимо суд ухвалити рішення щодо застосування українського законодавства», – сказала адвокат.
Вона наголосила, що важливо витребувати компенсації саме з виконавців, винуватців трагедії, бо лише так може бути відновлено справедливість. А також зазначила: щоб підготувати відповідні вимоги про компенсації за допомогою української юридичної фірми з міжнародною репутацією, представникам родичів загиблих знадобиться близько чотирьох місяців. Тож подати вимоги про компенсації треба не пізніше 1 лютого 2021 року.
За словами адвокатки, родичі загиблих порушили питання компенсацій у кримінальному суді, бо не хочуть розділяти кримінальний процес і розгляд питання щодо компенсацій, а також тому, що нідерландський кримінальний суд має іноземну цивільну юрисдикцію. Тобто не потрібно окремого рішення інстанції, адже юрисдикція суду щодо вимог про компенсацію з боку родичів випливає з кримінального характеру справи.
Водночас нідерландський прокурор Манон Ріддербекс заявила, що така практика застосовувалася раніше.
«Ми згодні з представниками родичів щодо вимог про компенсацію та застосування українського законодавства», – сказала вона.
Наразі родичі загиблих у трагедії МН17 отримали компенсації від Малайзійських авіаліній, умови яких на підставі конфіденційних угод з компанією не можуть розголошуватися.
Родичі не отримали компенсацій за законом Нідерландів, бо вони можливі лише в тому випадку, якщо злочин було вчинено на території Нідерландів.
Бажання отримати компенсації висловили 316 родичів загиблих.
«Це попередня цифра, і ми не виключаємо, що вона може змінитися», – додав адвокат родичів Петер Лангстрат.
Він також зазначив, що 22 серпня 2020 року було проведено зустріч із рідними загиблих: ті, хто не зміг приїхати, брали участь через відеозв’язок. За словами адвоката, багато родин не готові виступати в суді, спілкуватися зі ЗМІ, адже досі не можуть оговтатися після втрати найрідніших. Однак 66 родичів загиблих заявили, що готові виступити в залі суду, бо хочуть, щоб про їхній біль почули обвинувачені та причетні до збиття МН17. Ще 10 готові записати відеозвернення. Адвокат припускає: якщо кожен говоритиме до 20 хвилин, тож за день у суді може виступити 10 чоловік.
Заслухавши всі сторони, суд оголосив, що наступне судове засідання призначено на 28 вересня 2020 року.
Уже на вулиці під гуркіт літаків рідні ділилися одне з одним враженнями від чергового засідання, а про шість років пошуку правди їм нагадувала гучна акція російської пропаганди, яка вперто крутила своє «кіно» з місця катастрофи.
Ірина Драбок, Гаага
Фото: Ірина Драбок, Софія Шовікова