Антигендерні ініціативи негативно впливають на формування політики рівних прав
Про це йдеться у висновках першого ґрунтовного дослідження антиґендерних рухів України «Ґендер чи антиґендер. Хто атакує демократію в Україні?», яке представили на пресконференції в Укрінформі Український жіночий фонд та громадські організації «Ла Страда - Україна», Асоціація «Жінки в медіа».
«Антиґендерні прояви негативно впливають на формування політики рівних прав і можливостей, гальмують процес просування прав жінок в Україні. Раніше ми зіштовхувалися з ними у вигляді брошурок і плакатів на зразок «Убий феміністку в собі», наразі вже бачимо організовані дії та акції, за якими стоїть системне фінансування і підтримка на вищому рівні», - наголосила директорка Українського жіночого фонду Олеся Бондар.
Тим часом доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії Анастасія Рябчук звернула увагу, що антиґендерні ініціативи часто спираються на авторитет науковців, у яких замовляються відповідні коментарі й аналіз, і важливо розуміти соціальний контекст таких поглядів.
«Позиція щодо ґендерних теорій часто випливає з релігійних переконань, консервативних політичних поглядів і критичного ставлення до тем, пов'язаних із сексуальністю та сімейним життям. Важливо розуміти соціальний контекст, у якому формуються антиґендерні погляди», - зазначила Рябчук.
За словами голови ГО «Асоціація «Жінки в медіа» Єлизавети Кузьменко, опитані активістки розповіли про цькування, погрози, побоювання проводити феміністичні акції в регіонах, навіть про втрату роботи і бажання виїхати за кордон.
«Феміністок та дослідниць опоненти нерідко називають «ворогами української нації», «сепаратистами»/«пособниками внутрішніх окупантів», «соросятами», «ліваками»/«лівими (лівацькими) підстилками». Діалог і роз’яснення можуть діяти тільки на тих, хто не нападає фізично, а вийшов на контракцію із мирним плакатом», - зазначила Кузьменко.
Урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко вважає, що зняти напругу в суспільстві в цьому питанні слід інформаційними кампаніями з роз’яснення суті й змісту державної гендерної політики.
«Проведення інформаційних кампаній із роз’яснення суті, змісту, напрямків сучасної державної політики забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків – вкрай важливе завдання для зменшення рівня радикалізації окремих груп навколо ґендерної проблематики та припинення маніпуляцій громадською думкою», - наголосила Левченко.
Тим часом незалежна експертка з інформаційної безпеки Лариса Компанцева звернула увагу, що активізація антигендерних сил в Україні збігається з фазами російської гібридної агресії.
«Аналіз за методологією Big Data дав неочікувані результати: просування антиґендерної ідеології в Україні – класична інформаційна операція. Етапи її просування збігаються з етапами агресії РФ щодо нашої держави», - доводить Компанцева і результати дослідження.
Водночас Левченко застерігає від категоричних висновків, які унеможливлюють комунікацію та об’єднання суспільства.
«У нас є групи, які дуже активні в просуванні національних цінностей України, які позиціонуються і є патріотичними. І це не означає, що будь-яка група, яка просуває цінності національного відродження України, одразу стає прихильницею антигендерних поглядів. Адже є дуже активні жінки в «Правому секторі», у ветеранському русі», - зазначила Левченко.
Такої ж думки дотримується президентка ГО «Ла Страда - Україна» Катерина Черепаха, яка вважає, що важливо знаходити точки взаємодії між представниками різних поглядів, не ділити їх на «своїх» і «чужих» і доводити, що гендерна рівність не загрожує родинним цінностям.
Пресконференція, присвячена дослідженню "Ґендер чи антиґендер. Хто атакує демократію в Україні?" / Фото: Олена Худякова
«Під час розробки інформаційних та медіа кампаній важливо знаходити точки взаємодії різних цільових аудиторій та через них перейти з категорії «чужий» до категорії «інший, але свій». Варто наголошувати, що ґендерна рівність не загрожує сімейним цінностям, а навпаки, є запорукою міцної та здорової сім’ї, заснованої на любові та взаємоповазі, показувати приклади відповідального татівства, можливості й успіхи дівчат у спорті й технологіях тощо», - підсумувала громадська діячка.
Метою дослідження було з’ясувати, хто і яким чином протиставляє «традиційні цінності» правам жінок, як це впливає на політичні і соціальні процеси. Науковиці і громадські діячки в січні-березні 2020 р. проводили й аналізували інтерв’ю з активістами жіночого руху та їхніми опонентами з академічного середовища, а також вивчали інформаційні потоки відкритих джерел інтернету в тематиці ґендеру. Дослідження проведено на замовлення Українського жіночого фонду за підтримки filia.die frauenstiftung та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Учасники дослідження зазначили, що звинувачення, наклепи, погрози і фізичне насильство проти учасниць жіночого правозахисного руху – не лише українські реалії. Тому жіночі фонди з України, Вірменії, Грузії та Німеччини зараз впроваджують ініціативу «Жінки на місцях мобілізуються заради демократії»: аналізують виклики і загрози, інформаційні атаки та маніпулятивні технології. Відповіддю стане міжнародна адвокаційна кампанія на підтримку прав жінок, яка розпочнеться вже цього року.
