Школи в ковідних умовах: як за кордоном?

В перші дні навчального року, що таки розпочався офлайн попри пандемію коронавірусу, особливо багато розмов про школу. І от доки українські батьки жваво обговорюють нові реалії школи в ковідних умовах, я поцікавилася у знайомих, чиї діти навчаються в сусідніх країнах — а як у них все це зараз працює?

ЧЕХІЯ: “МИ ЦЕ ВЖЕ ПРОЙШЛИ В ЧЕРВНІ, ЗАРАЗ ЗНЯЛИ ВИМОГУ ВДЯГАТИ МАСКИ”

Син Антоніни Андрусь вчиться в Празі, школа, яку відвідує Домінік, знаходиться в центральному районі міста. Навчання у них зараз розпочалося у звичному режимі. Справа в тому, що протягом червня після локдауну діти ще місяць ходили до школи, тому організація школи в ковідний час для усіх тепер — знайома річ.

- Тоді, на початку літа, відновлюючи навчання, батьків попереджали, що це — для тих дітей, у кого немає можливості навчатися дистанційно. Наприклад, ситуація, як у мене, — дитина майже весь день одна, бо ми на роботі, він протягом півгодини виконає все задане вчителем, а тоді решту часу грає в ігри чи на плейстейшені. Син, до речі, протестував після двох місяців дистанційки і в школу йти не хотів, бо йому, звісно, набагато зручніше довго спати і досхочу грати на плейстейшені, ніж сидіти на уроках. Але я, навпаки, була налаштована на відвідування, бо дитина зайнята, під наглядом і справно вчиться, - розповідає Антоніна.

- Щоправда, на початку літа навчання розпочалося не для всіх у нашому класі — трохи більше, ніж для половини учнів. Був список, його формували прискіпливо (наприклад, включали дитину, якщо ти дійсно не маєш змоги через роботу займатися з нею). Також не брали до школи дітей, котрі живуть разом із дідусями та бабусями — бо можуть заразити, - зазначає жінка.

Антоніна Андрусь розповідає, що в Празі в їхній школі “карантинне” навчання організували так, що батьки не мали змоги заходити до школи.

- Ми віддавали дітей на вулиці і нам їх повертали після закінчення занять. Це було цікаво, бо біля входу до школи зранку збирався справжній натовп, тобто, про дистанцію мова не йшла. В класі організували навчання на відстані, розсадили по одному за парти. Також не вчилися старшокласники — вони закінчували навчальний рік на дистанційці. Уроків не скорочували, харчування та групу не відміняли. У червні була строга вимога маскового навчання, діти заходили на територію школи в масках, одягали її, виходячи в туалет. Але очевидно, це було непрактично, бо бо зараз син не вдягає маски до школи, цю вимогу зняли. У нас взагалі лишилася вимога надягати маску в транспорті, особливо, метро та трамваї. Зараз навіть в магазині не вимагають її надягати.

Цікавлюся, чи були спалахи коронавірусу тоді протягом місяця завершення навчання.

- Ні, все добре було, - каже Антоніна. - Зараз до школи пішли, як зазвичай, нема якогось ажіотажу особливого. Батьків до школи не пускають, як і в червні, до школи діти заходять самі, при вході є дезінфікуючий коврик для взуття, також дезінфікують руки. Вимога змінного взуття у нас була і до карантину, а от вимогу вдягати маски дітям зараз зняли.

СЛОВАЧЧИНА: “ НА ДЕНЬ СИНУ ПОТРІБНО 4 МАСКИ”

Син Федора Шандора вчиться в Словаччині, Міхаловце, в 11 класі хокейної школи. Навчання тут розпочалося 2 вересня — через пандемію в школах країни відмінили 1 вересня як День знань.

- Ми приїхали в Словаччину раніше, аби пройти 5-денний карантин та оформити документи. Робили перед виїздом ПЛР-тести, вони необхідні для в'їзду в країну і визнаються словацькою державою. Але разом із тим ці тести не визнаються в спортивній школі, тому син здавав ПЛР-тест повторно, ще раз в лабораторії від школи.

У самій школі навчальний процес в умовах карнатину організовано добре, але дисципліна жорстка. Батькам на територію школи — зась, діти в класі розкидані по одному за партою на відстані  півтора метра між собою, харчування немає, з собою приносять бутерброди й чай. Обов'язковий вихід на перерви з класів — для провітрювання, кожен клас має свою чітко визначену зону, де гуляє.

Син процес сприймає нормально, звик до дисципліни. Втім, у нього вибору немає: або так, або віртуальне навчання. Відтак, в 6.30 підйом, тренування, з 8 — уроки, в 15.30 друге тренування. Уроки, до речі, діти відвідують в масках. На день потрібно 4 маски, вони їх міняють через певний час. Чи важко? Звісно, важко. Ну але повторюсь: вибору немає. Або так, або віртуальне навчання, - каже Федір Шандор.

УГОРЩИНА: “В ШКОЛІ ДІТИ Й ВЧИТЕЛІ БЕЗ МАСОК. СТАРШІ КЛАСИ ГОТУЮТЬ ДО ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ”

Діти Олесі Боруж вчаться  в 1-му та 4-му класах католицької школи в угорському містечку Добош, що за 40 км від Будапешта.

- Навчання у нас розпочалося 1 вересня, була лінійка й загальні збори школи, але всі стояли окремо на відстані клас від класу. Першачкам дали один віршик на усіх, вони його розказали, директор привітав усіх з початком навчального року та й розійшлися, - розповідає Олеся Боруж. - Власне уроки розпочалися 2 вересня, у нас — загальноосвітня католицька школа, там звичний режим навчання, є традиція молитися, більше вивчають християнську етику, домашня така обстановка.

Мої сини ходять в молодшу школу, у нас в умовах карантину в школі немає маскового режиму. Дітям це важко, а вчителі не носять маску, аби діти бачили їхню міміку на уроках, це дуже важливо, тому прийняли саме таке рішення.

Як і всюди, ми, батьки, не можемо заходити на територію школи. Усі тільки підвозять дітей до входу, їх забирає черговий вчитель чи помічник вихователя. На дверях чергові учні-старшокласники дезинфікують руки. Вчитель повинен слідкувати, чи немає в дитини ознак ГРВІ (соплі, червоні очі, кашель тощо). Далі в школі все відбувається, як і зазвичай, - каже Олеся Боруж.

- Трохи інакше все в старшій школі. Мій чоловік викладає в коледжі, заклад на кшталт наших училищ, куди діти йдуть після 8 класу. То там у них перший тиждень зробили “легким”: щодня діти мають лише по 2-3 уроки. В інший час дітей ознайомлюють з процесом онлайн-навчання. У нас зараз багато розмов про те, що школи для старшокласників не буде — за кілька тижнів-місяць вони знову перейдуть на онлайн-навчання. Тому зараз вчителі мають по максимуму розказати, як буде далі проходити цей процес. Говорять також про те, що працюватиме в офлайн режимі тільки молодша школа, - зазначає Олеся.

- Щодо коронавірусу, то на батьківських зборах перед початком навчального року нас попереджали: якщо в дитини соплі, кашель — на лікарняний, якщо виявлений хворий хтось вдома чи в близькій родині — тоді два тижні карантину. Загалом, ситуація у нас в містечку спокійна, не маю нікого серед знайомих, хто б захворів. Багато випадків в Будапешті, а в нас спокійно. От вдома, на жаль, багато знайомих, хто сам хворів чи в їхніх родинах є хворі, а тут ще ні від кого не чула.  У масках відвідуємо зараз лише магазини, аптеки, пошту... Набагато більш строго все було весною в карантин. Можливо, тому, що тут його реально дотримувалися, ковід не так поширився серед людей. Весною у чоловікового батька був ювілей, 70 років, то ми не пішли, на Паску не відвідували родичів... Можливо, якби так діяли в Україні весною — зараз ситуація була б іншою.

Тетяна Когутич, Ужгород.