Е-торгівля ліками: тепер офіційно, але чи дешевше і безпечніше?
Пандемія коронавірусу і далі продовжує впливати на сферу послуг в онлайні – тепер зміни дісталися і фармацевтичного ринку. Нещодавно Президент підписав закон, що регулює продаж ліків через інтернет. В Офісі президента вважають, що таким чином ліки стануть доступнішими для громадян, оскільки навіть у віддалених районах можна буде замовити їхню доставку до відділення пошти. В реальності торгівля ліками через інтернет уже давно відбувається, але вийшовши у легальну площину, імовірно, значно розширить масштаби. Наскільки можна буде говорити про безпечність та дешевизну такої опції – от у чому питання.
Що зміниться в торгівлі ліками?
Прийнятий закон №3615-1 фактично виводить із тіні торгівлю ліками через інтернет. Він має врегулювати правовідносини у сфері онлайн-торгівлі цим специфічним видом товарів й забезпечити захист покупців від ризиків придбати неякісні або фальсифіковані препарати.
«Раніше покупець заходив на сайт з продажу ліків і не міг зрозуміти, чи потрапив він на сайт конкретної аптеки чи ні, чи є в цього сайту ліцензія на відпуск фармпрепаратів? Зараз же сайт буде чітко прив’язаний до ліцензії аптеки, яка цим сайтом володіє, і через нього продає ліки», – пояснює Наталія Гуран, голова проекту «Ліки контроль» громадської організації «Електронна адвокація». Тобто по суті тепер буде обмежене незаконне втручання електронних сервісів і сторонніх людей у процес доставки ліків.
Згідно із законом, продавати ліки онлайн зможуть аптеки, які отримали для цього відповідну ліцензію, мають власну кур’єрську службу з необхідним обладнанням для безпечної доставки ліків. За рецептом теж дозволятиметься продаж ліків в онлайні – але лиш з наявністю електронного рецепта. Продаж через інтернет медикаментів з наркотичним складом, психотропних речовин й прекурсорів (хімічні матеріали, що використовуються для приготування наркотичних і психотропних речовин потребують особливого зберігання) буде заборонений, якщо виробник не матиме спеціальної ліцензії.
Безпека купівлі понад усе
Одне з основних завдань прийнятих змін – убезпечити покупців від ризиків придбати неякісні або фальсифіковані препарати. Ганна Башняк, керівниця сектору “Контроль і нагляд” Офісу ефективного регулювання BRDO (Better Regulation Delivery Office) каже, що важливе значення для цього має створення переліку аптек, що отримали ліцензії на відпуск ліків через інтернет, який можна буде переглянути на сайті Держлікслужби. До того ж, законом передбачено, що веб-сайти аптек, які матимуть ліцензію на е-торгівлю ліками, переводить споживача на сторінку цього переліку.
Директор Аптечної професійної асоціації України Володимир Руденко каже, що прийнятий закон важливий для врегулювання фармацевтичної галузі, але він не враховує деякі нюанси. «У законі не прописана власне роль Держлікслужби – яким чином вона контролюватиме процес доставки ліків, які інколи потребують специфічних умов зберігання і транспортування. Держлікслужба контролює аптеку, але хто проконтролює пошту?» – зазначає Володимир Руденко.
Голова проекту «Ліки контроль» Наталія Гуран додає, що у законі також не прописано, яким чином покупцю перевірити наявність сертифікату якості на певний препарат. «Згідно законодавства при купівлі ліків в аптеці покупець може вимагати сертифікат якості на препарат. Хоча часто таких сертифікатів в аптеках просто немає. Ми проводили експеримент, обійшовши аптеки Києва, і знайшли лише одну аптеку, яка змогла надати такий документ. Цю проблему теж потрібно вирішувати», – каже пані Гуран.
Вона також зауважує, що одним із методів забезпечення якості ліків у Європі є впровадження унікального кодування на упаковці, за яким відстежується її логістичний шлях від виробника і аж до споживача. На її переконання, цей сучасний метод слід запровадити в Україні, який до того ж є відносно недорогим і нескладним із точки зору впровадження.
Як не купити кота в мішку
На запитання про те, як самі покупці можуть вберегтися від підробок, фахівці дають кілька простих порад.
Володимир Руденко радить навіть при дистанційній доставці обов’язково вимагати фіскальний касовий чек. «У такий спосіб можна буде довести – хто у кого купив ті чи інші ліки, перевірити в суб’єкта діяльності, чи дійсно він здійснював таку доставку, чи не було в дорозі підміни. Деякі депутати хочуть відмінити обов’язковість касових апаратів при реалізації лікарських засобів, але ми в Асоціації закликаємо цього не робити. Враховуючи, що прийнято закон про онлайн-торгівлю лікарськими засобами, то відсутність касових апаратів і фіскальних чеків створить сприятливу ситуацію для розповсюдження фальсифікованих і неякісних ліків через інтернет», – відповідає директор Аптечної професійної асоціації.
Наталія Гуран переконує, що покупцям такого важливого товару треба виробити звичку ретельно оглядати упаковку з ліками перед їх купівлею – як в онлайні, так і в аптеці. «Орфографічні і граматичні помилки на упаковці та інструкції, погана якість поліграфії, відмінність форми вмісту – це все найпомітніші ознаки того, що ліки підроблено. Також наша організація розробила мобільний додаток «Ліки контроль», де можна покроково перевірити реєстрацію препарату в Україні, відстежити заборонені серії препаратів», – каже голова проекту «Ліки контроль».
Чи стануть ліки дешевші?
Щодо того, чи будуть дешевшими ліки, що відпускаються через інтернет, ніж ті, що в аптеках (як зазвичай буває з продажем товарів через інтернет), фахівці не дають оптимістичних прогнозів для споживача.
Директор Аптечної професійної асоціації Володимир Руденко зауважує, що законом передбачено дозвіл на обробку замовлень ліків медичними інформаційними системами (імовірно, для проведення електронних рецептів через НСЗУ). «Обробка електронних рецептів – це не безкоштовна послуга. За обробку кожного електронного рецепту аптека зараз платить 2-3% медичним інформаційним системам. Якщо така ж цифра буде і за надання послуги через інтернет, то швидше за все це нівелює здешевлення лікарських засобів», – говорить пан Руденко.
Керівниця сектору “Контроль і нагляд” Офісу ефективного регулювання BRDO Ганна Башняк каже, що можна говорити як і про зменшення вартості ліків, так і про невелике збільшення. «Це може залежати від розміру населеного пункту, де відбувається торгівля лікарськими засобами онлайн. Зниження вартості можливе для великих міст (оскільки велика конкуренція). Підвищення ціни (більшою мірою за рахунок плати за доставку, а не самі ліки) можливе для малих міст, оскільки в малих містах, швидше за все, відсутня велика мережа і розмаїття підприємств, які здійснюють доставку товарів. Однак, на наше переконання, суттєвих коливань ціни на ліки ринок не відчує», – вважає пані Башняк.
У цілому ж експертка відмічає, що такі зміни у торгівлі ліками сприятимуть розвитку малих/мікроторговців лікарськими засобами, особливо в невеликих містах та селах. А у великих містах ринок е-торгівлі лікарськими засобами зростатиме за умови надання для споживачів більш зручного інтерфейсу, супутніх послуг, бонусів, швидкості та якості доставки тощо. Крім того, закон сприятиме появі на фармацевтичному ринку нових гравців.
Щодо «фізичної» доступності ліків споживачам – то з цим в Україні принаймні у великих містах проблем і так немає. Володимир Руденко говорить, що в Україні близько 20 тисяч аптек. Порівняно з країнами Європи, у нас одне з найнижчих навантажень на аптеку по кількості населення, яке вона обслуговує. У деяких країн таке навантаження складає 5 тисяч людей на одну аптеку, у інших – 3 тисячі. А в Україні лиш близько 1600-1800.
Проблеми з доступністю ліків швидше стосуються сільських жителів, але з впровадженням онлайн-торгівлі лікарськими препаратами вони не надто виграють. «Люди з сільської місцевості не зможуть користуватися перевагами онлайн-торгівлі ліків напряму, бо по-перше, у нас досі проблеми з доступністю інтернету у селах, по-друге, поштові відділення є не в кожному селі, тому все одно спостерігатиметься певний розрив ланцюжка доставки», – відверто відповідає пан Руденко. Але додає, що оцінити переваги і недоліки легальної системи онлайн-торгівлі ліками Україна зможе десь за рік, а легалізація цього напряму є однозначно кроком уперед – Європа вже давно його зробила.
Юлія Горбань, Київ
