25 жовтня. Пам’ятні дати

Амет-Хан Султан (1920-1971) - кримськотатарський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу. Народився в Алупці. Пройшов війну від першого і до останнього дня. Здійснив 603 бойові вильоти, 150 повітряних боїв, під час яких особисто збив 30 літаків противника і 19 у групі.

Після війни Амет-Хан Султан намагався повернутися до льотної професії: в березні 1946 року він поїхав до Москви, де подав заяву на роботу льотчиком-випробувачем у Льотно-дослідницькому інституті. Однак відповіді так і не отримав. Як стало відомо пізніше, на заваді була його національність: кримські татари, як і інші депортовані у 1944 році народи були «викреслені» з історії держави, навіть згадки про них були заборонені. Врешті-решт, завдяки допомозі бойових друзів Олександра Покришкіна та Володимира Лавриненкова і заступництву Тимофія Хрюкіна (на той час – заступника Головнокомандувача ВПС), у лютому 1947 року Амет-Хан Султан став льотчиком-випробувачем Льотно-дослідницького інституту МАП.

За досить короткий строк він став одним з найкращих льотчиків-випробувачів, отримавши у  вересні 1952 року кваліфікацію льотчика-випробувача 1-го класу. Амет-Хан Султан – єдиний радянський льотчик, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки. Загинув Амет-Хан разом з екіпажем під час чергового випробування.

У 2013 році кримськотатарський телеканал ATR (режисер і виконавець головної ролі Ахтем Сейтаблаєв) зняв художній фільм «Хайтарма» – перший в історії незалежної України повнометражний кримськотатарський художній фільм в якому йдеться про сталінську депортацію кримськотатарського народу, а також, на тлі цих трагічних подій, розповідається історія головного героя фільму – Амет-Хана Султана.

В останню неділю жовтня українці відзначають День автомобіліста і дорожника. День встановлений «…на підтримку ініціативи працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства…» згідно з Указом Президента від 13 жовтня 1993 року. Це свято не тільки водіїв, але й ремонтників, інженерно-технічних працівників, керівників автотранспортних підприємств і всіх, хто сумлінно працює, виконуючи власний професійний обов’язок. Без відданості професії цих людей і їхнього почуття відповідальності годі й уявити повсякденне життя сучасного міста і його мешканців. Але якщо з українськими автомобілістами, чиї лави з року в рік зростають, все більш-менш ясно, то з українськими дорогами все не так добре. На сьогодні в Україні загальна протяжність мереж автошляхів державного та місцевого значення складає близько 170 тис.км. і масштабне відновлення дорожньої інфраструктури є пріоритетним завданням для уряду.

Окрім того, за рішенням Ради Європи та Європейської комісії, ухваленим у 2003 році, 25 жовтня в країнах континенту відзначають Європейський день правосуддя. Ідея цього свята полягає в тому, щоб підвищити рівень довіри громадян до правосуддя, поінформувати про їхні права, ліквідувати зону відчуження, що утворилася між суспільством та судовою системою та зробити цивільне судочинство реально доступним для громадян. Цього дня держави-члени Ради Європи проводять різні заходи: дні відкритих дверей у судах, колоквіуми і семінари, гарячі лінії та трансляції телевізійних програм, тощо. Разом з тим, у рамках загальноєвропейського Дня правосуддя також відбувається вручення премії «Кришталеві ваги», котрою  Рада Європи та Європейська комісія, як засновники цього свята, відзначають новаторську практику судів у проведенні цивільних правових процедур. Нагадаємо, Україна, як член Ради Європи, входить до складу Європейської комісії з ефективності правосуддя.

Події дня:

99 років тому (1921) розпочався Другий Зимовий похід частин Армії УНР, який став останньою спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921 років.

Ювілеї дня:

195 років від дня народження Йоганна Штрауса (1825–1899), австрійського композитора, диригента і скрипаля. Якщо Йоганна Штрауса старшого називали «Батьком вальсу», то Штрауса-сина сучасники називали «Королем вальсу». Батько волів бачити сина комерсантом, але той потайки вчився грі на скрипці. Свій перший вальс написав у шестирічному віці. Потім з’явилися довершені «Казки Віденського лісу», «На чудовому блакитному Дунаї», «Весняні голоси». Крім вальсів писав оперети. Взірцем у цьому жанрі для Штрауса був Оффебах. Оперети «Летюча миша» і «Циганський барон» мали сенсаційний успіх у європейської публіки.

182 роки від дня народження Жоржа Бізе (1838–1875), французького композитора. Найвизначнішим твором Бізе є опера «Кармен». Її прем’єра (1875 рік,  паризький театр «Опера комік») відзначилася грандіозним скандалом: публіка була шокована змістом, опера була визнана аморальною, музика потворною. Тодішні преса друкувала статті, де виставу називали «соціальним сміттєзвалищем». Зрештою, «Кармен» надовго зникла з репертуару французьких театрів. Автор не дожив до її поновлення: три місяці потому, як відбулася прем’єра, Бізе помер. Незадовго до смерті композитор уклав угоду на постановку «Кармен» у Віденській державній опері. У Відні опера користувалася великим успіхом у публіки, а також заслужила схвальні відгуки від композиторів, зокрема Ріхарда Вагнера і Йоганнеса Брамса. Останній слухав її 20 разів і казав, що він «пішов би на край світу, щоб обійняти Бізе». Після віденського тріумфу «Кармен» почала стрімко набувати популярності у всьому світі. Нині «Кармен» є однією з найбільш популярних опер у світі. Її виконують майже на всіх оперних сценах світу, зокрема й в українських оперних театрах.

139 років від дня народження Пабло Пікассо (1881–1973), французького художника іспанського походження, громадського діяча, одного з найвідоміших художників ХХ століття. Його ім’я відоме навіть тим, хто не бачив жодної картини іспанця і навіть не здогадується про якісь періоди в творчості художника – «блакитний», «рожевий» чи приміром «африканський», а термін «кубізм» чомусь стійко асоціюється з Чорним квадратом Малевича – одним словом, щось страшне і незрозуміле. Пікассо  був не тільки художником, але й графіком, скульптором, керамістом, дизайнером. Його творчість зробила колосальний вплив на розвиток усього мистецтва ХХ століття. Щодо картин Пікассо, а він за своє життя написав їх понад 20 тисяч, то вони є «найулюбленішими» серед крадіїв – саме їх цуплять найчастіше. Впродовж десятків років Пікассо є найдорожчим художником сучасності. Його полотна продаються не за десятки чи сотні тисяч доларів – рахунок тут йде на мільйони. 4 травня 2010 року картина Пікассо «Оголена, зелене листя і бюст», пішла з молотка на аукціоні «Крістіс» за 106 482 000 доларів і стала на той час найдорожчим твором мистецтва у світі. Але вже торік у травні на тому ж таки «Крістіс» було встановлено новий абсолютний рекорд – «Алжирські жінки (версія О)» пішла за рекордні 179 365 000 доларів.  За походженням Пікассо іспанець, але переважну більшість життя провів у Франції. Художник офіційно був двічі у шлюбі – його першою дружиною була українка Ольга Хохлова – балерина «Російських сезонів» Дягілева; крім того, митець мав масу «романів». За своє життя він змінив чимало супутниць, і щоразу нова подруга була молодшою за попередню. На першому місці у Пікассо завжди був живопис, мистецтво, а жінки – на другому. І він ніколи, жодного разу не пожертвував мистецтвом заради котроїсь із них, а от навпаки – скільки завгодно. Діти (двоє, що народилися в шлюбі і троє позашлюбних) у шкалі цінностей митця знаходилися ближче до кінця. Пікассо був геніальним митцем і надзвичайно важкою людиною – його егоцентризм зашкалював. Як зауважила одна з його коханих, він поводився з людьми, «як із кеглями – бив кулею одного, аби повалити іншого».

Роковини смерті:

27 років з дня смерті Марії Капніст (1915–1993), української актриси. Походила зі славетного аристократичного роду Капністів. Саме її дід, Василь Васильович Капніст написав у 1783 році знамениту «Оду на рабство» – гнівний відгук на указ Катерини ІІ про введення кріпосного права на Лівобережній Україні і Слобожанщині. Її батька розстріляли більшовики ще на початку, та й їй самій за графський титул довелося заплатити дорогу ціну, віддавши сталінській каторзі (замість сцени) 20 найкращих років свого життя. З 1961 року актриса почала працювати на Київській кіностудії. Знялась у понад 120 художніх фільмах, серед яких: «Руслан і Людмила», «Олеся», «Пропала грамота», «Стара фортеця», «Табір іде в небо», «Циган» та ін.