МКІП планує спрямувати цього року на проєкт з медіаграмотності 7 мільйонів
Про це повідомив під час публічної онлайн-дискусії в Укрінформі заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.
«Ми бачимо, що це має бути співпраця як держави, так і громадських організацій, партнерів з розвитку. Бюджет, який є в міністерстві безпосередньо під проєкт з медіаграмотності, - орієнтовно 7 млн грн на поточний рік… Крім того, це проєкт не на один рік, і ми потенційно бачимо можливості збільшення бюджетів у майбутні роки», - сказав Шевченко.
Він зазначив, що міністерство неодноразово наголошувало на важливості теми медіаграмотності.
«Ми зараз напрацьовуємо і найближчим часом будемо презентувати наш план заходів з медіаграмотності. І з точки зору медіаграмотності для нас важливі всі без винятку цільові аудиторії, ми розуміємо, що для різних вікових аудиторій має бути абсолютно різна робота і різні задачі», - зауважив заступник міністра.
Він уточнив, що це і діти молодшого віку, і школярі. Так само не менш важливим є і доросле населення – і студенти, і старші люди, до яких, можливо, найскладніше донести інформацію і для яких, напевно, телебачення, за даними дослідження «Інтерньюзу», є головним джерелом інформації.
Шевченко зазначив, що МКІП реалізовуватиме проєкт з медіаграмотності у співпраці з іншими відомствами та громадськими організаціями, зокрема з Міністерством цифрової трансформації, в якому раніше стартував проєкт цифрової грамотності.
«В контексті медіаграмотності та цифрової грамотності, напевно, близько половини тематики перетинається. З точки зору освітнього процесу тісна взаємодія як з профільними депутатами, так і з профільним міністерством буде запорукою результативності роботи. Крім цього, в рамках Центру з протидії дезінформації одним із напрямків має бути просвітній, і просвіта є дотична до питання медіаграмотності», - зазначив Шевченко.
Він також додав, що в контексті особистої інформаційної безпеки у людей є величезний запит на безпеку, зокрема щодо того, як розуміти, де є фейки, як ці фейки та дезінформація працюють.
«Тут є тісний перетин проєкту з медіаграмотності та діяльності майбутнього Центру протидії дезінформації», - зауважив заступник міністра.
Водночас учасники обговорення висловили сумнів, чи вистачить коштів, виділених з держбюджету, на такий важливий проєкт.
Зокрема, перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич зауважила, що потрібна широка, комплексна і системна робота, в тому числі потрібні курси з перекваліфікації вчителів та викладачів, і 7 млн грн – це надто мало.
А за словами директорки Internews в Україні Джилліан МакКормак, «якщо нема фінансових ресурсів, не буде багато результатів».
«Я думаю, що це крок вперед - що ми всі обговорюємо, що ми можемо робити разом. Але у держави є багато різних комітетів, агентств, міністерств, які могли би мати різні ролі та інвестиції в це питання. Я би хотіла, щоб була велика інвестиція в медіаграмотність у школах, тому що це хороша інвестиція в майбутнє. Поки що ми як представники міжнародних донорів готові допомогти... Але йдеться, зокрема, про 17 чи 18 тисяч шкіл. Так що якщо держава вважає питання медіаграмотності вагомою проблемою, потрібно знайти кошти на її вирішення», - сказала МакКормак.
Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року у Міністерстві культури та інформаційної політики розпочали роботу над всеукраїнським проєктом медіаграмотності. Проєкт повинен бути з широким покриттям, охоплюючи якомога більшу частину населення, для різної аудиторії – від дітей до дорослих. Передбачається навчання не тільки для школярів та студентів, а й вчителів та викладачів, інтеграція майбутньої програми медіаграмотності в гуманітарний блок та внесення доповнень до нормативно-правової бази.
