Ліки проти COVID і пестициди: Абрамовський розповів, чим забруднений Дніпро
Про це в Укрінформі під час презентації результатів скринінгу повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.
«Був проведений скринінг на вміст 2 тис. забруднюючих речовин і нецільовий скринінг на вміст майже 65 тис. хімічних сполук. Під час скринінгу ми виявили, що значне забруднення створюють фармацевтичні засоби та їх сліди, зокрема засоби, які використовуються під час лікування COVID-19», - сказав Абрамовський.
Він додав, що було виявлено навіть сліди агрохімікатів та пестицидів, які були заборонені ще у 60-х роках ХХ століття, що свідчить або про неналежне зберігання, або, попри заборону, про використання цих речовин. Він наголосив, що походження таких забруднень стане окремим предметом дослідження контролюючих органів.
Міністр зауважив, що скринінг був проведений на виконання водно-рамкової директиви ЄС, що є частиною Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, і за технічної допомоги проєкту Європейського Союзу «Водна ініціатива ЄС Плюс для Східного партнерства». Без цієї допомоги, за словами Абрамовського, цей скринінг тривав би ще декілька років. Але надалі, впевнений очільник Міндовкілля, Україна зможе самостійно проводити таку роботу.
«Ми закінчуємо розбудову лабораторій чотирьох лабораторій у Слов’янську, Івано-Франківську, Одесі та Вишгороді Київської області. Вже повністю змонтовано лабораторне обладнання, і з цього року ми зможемо моніторити стан наших водойм самостійно», - запевнив Абрамовський.
Він також акцентував на значенні проведеної роботи.
«Площа басейну Дніпра – 290 тис. кв. кілометрів в межах України. Близько 70% населення України є користувачами дніпровських вод. Дніпро несе води і з ними значну кількість забруднень в Чорне море, і робота, яка була проведена дає розуміння, над чим треба працювати і джерела викидів яких речовин треба визначити, щоб ефективно цим управляти і зменшити забруднення Дніпра», - наголосив урядовець.
Заступник міністра Михайло Хорєв додав, що скринінг водних басейнів України виявив 17 додаткових специфічних забруднюючих речовин у басейні Дону, 18 – у басейні Дністра і 21 – у басейні річки Дніпро.
«Скрізь ми фіксуємо важкі метали, підвищення концентрації пестицидів і агрохімікатів», - сказав Хорєв.
Він пояснив, що водно-рамкова директиви ЄС говорить про те, що обов'язково під час хімічного моніторингу водних об'єктів треба перевіряти наявність 45-ти специфічних забруднюючих речовин. Але цей перелік не є вичерпним, тому що є специфічні речовини, які можуть бути наявними на конкретній території, є накопичувачі хімічних речовин – промислові об'єкти, потужні аграрні виробництва тощо. Тому в Україні потрібно було виявити, чи немає у водах інших забруднюючих речовин, які не входить в обов'язковий європейський перелік.
Хорєв додав, що результати скринінгу водних ресурсів України вже використовуються практично: інформацію про забруднюючі речовини передано Держекоінспекції, і триває пошук джерел забруднення.
«Ми передали інформацію нашим водоканалам, вони повинні розуміти, що в воді є певні забруднюючі речовини, які вони, можливо, не моніторили. Наприклад, у Київводоканалі сказали, що знають, яка є ситуація, а в інших водоканалах навіть не чули, що певні речовини є в природі», - повідомив урядовець.
Також він підкреслив, що у директиві ЄС зазначено, що потрібно моніторити лише ті речовини, які призводить до негативних наслідків, і концентрація яких у воді значно перевищує норму. Тож, не обов'язково наявність тієї чи іншої речовини у водоймі може мати шкідливі наслідки. Наприклад, у Дністрі скринінг виявив 108 видів забруднюючих речовин, але концентрація лише 17-ти з них перевищувала норму.
Як повідомлялося, проєкт «Водна ініціатива ЄС Плюс для Східного партнерства» з вересня 2016 року надає підтримку шістьом державам Східного партнерства у наближенні їх законодавства до вимог ЄС у сфері управління водними ресурсами. Зокрема, у питаннях управління транскордонними річковими басейнами. В Україні проєкт надає підтримку Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів та Державному агентству водних ресурсів у розробці водної політики та управлінні річковим басейном. Проєкт співфінансується Європейським Союзом (23,5 млн євро), Австрією і Францією (1 млн євро).
