14 березня. Пам’ятні дати
День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
Ця дата вибрана не випадково: саме 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що під Києвом. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити, адже на першому етапі війни Україна зіткнулася з тим, що далеко не всі професійні військові були готові захищати свою державу. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам.
Варто нагадати, що навіть побіжний історичний екскурс свідчить, що феномен добровольства здавна притаманний українцям. Одним із перших таких прикладів можна назвати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну.
Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС. Варто зауважити, що тоді, в 1914 році, так само як і в 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. «З нами йшли в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ із усієї Австро-Угорської армії», - йшлося в німецькому повідомленні з фронту до командування Південної Армії. Півтора роки знадобилося стрільцям та австрійському командуванню щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему бойову одиницю – полк УСС.
Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух – по суті, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки. Потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими стали на захист вітчизни.
Але найновіший приклад – це Революція Гідності та початок воєнних дій на сході нашої держави. В ті дні тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини - початку пішли на майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії. Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід.
Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак. Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни брали участь 37 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.
З 1 січня 2020 року в Україні набув чинності закон, що надає можливість членам добровольчих формувань, які брали участь у захисті незалежності та суверенітету України під час Антитерористичної операції і не увійшли до складу того чи іншого силового відомства, отримати офіційний статус УБД. Наразі цей статус отримали 670 людей.
Сьогодні у православних християн і греко-католиків останній день Масниці – Прощена неділя. Позаду залишився тиждень веселощів, попереду 40-денний піст – чималий проміжок часу для очищення душі й тіла віруючого перед найважливішим християнським святом – Христовим Воскресінням. І першим кроком до такого серйозного випробування є Прощена неділя, під час якої християни просять одне в одного пробачення за навмисні, а часом і ненавмисні образи. Інша, церковна назва Прощеної неділі – Спогад про Адамове вигнання. Перед самим початком посту церква згадує біблейську історію про те, як Адам, здійснивши гріхопадіння, був вигнаний Творцем із Раю. До того ж, порушивши дане Богові слово, Адам не попросив у Нього пробачення. «Це все вона винна», - виправдовувався перший чоловік, вказуючи пальцем на Єву. Опинившись за межами раю, зрозумівши свою помилку, Адам ридав і каявся, благав про прощення, але було вже запізно. Гріх позбавив його блаженного життя в раю, а існування на землі стало вигнанням. Отож, Прощена неділя – гарна нагода попросити пробачення у того, перед ким завинили. Не втрачаймо її.
Події дня:
В ніч з 13 на 14 березня 1939 року Угорщина, попередньо узгодивши свої дії з гітлерівською Німеччиною, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України. Воєнізовані загони «Карпатської січі» протягом двох днів стримували наступ переважаючих сил противника (близько 40 тисяч солдат і офіцерів) по лінії Перечин – Середнє – Іршава – Севлюш – Королево. Проте, незважаючи на героїчний опір січовиків, 16 березня 1939 року, угорська армія захопила Хуст, а 18 березня окупувала більшу частину території Закарпатської України. На кінець березня 1939 року все Закарпаття було повністю загарбане Угорщиною. Цього ж дня під тиском нацистської Німеччини словацький сейм проголосив створення так званої незалежної Словацької держави. Німецькі війська перейшли кордон Чехословаччини і 15 березня захопили Прагу. Територія окупованих чеських областей була оголошена протекторатом Богемія і Моравія. 16 березня Гітлер проголосив німецький протекторат над Чехословаччиною, яка, таким чином, була включена до складу рейху.
Ювілеї дня:
142 роки тому народився Альберт Ейнштейн (1879-1955), фізик-теоретик, один із засновників сучасної фізики, лауреат Нобелівської премії з фізики (1921). Чому саме він став творцем теорії відносності, Ейнштейн пояснював так: «З моєї точки зору, причина криється в наступному. Нормальна доросла людина навряд чи стане перейматися проблемами простору і часу. Вона гадає, що розібралася з цим ще в дитинстві. Я ж, навпаки, розвивався інтелектуально так повільно, що, лише став дорослим, почав роздумувати про простір і час. Зрозуміло, що я занурювався у ці проблеми набагато глибше, аніж люди, що нормально розвивалися в дитинстві». Цікаво, що у 1952 році Ейнштейну пропонували стати президентом Ізраїлю, проте вчений відмовився.
130 років від дня народження Амвросія Бучми (1891–1957), видатного українського актора, режисера і педагога. Працював у театрах Львова, Києва, Черкас, Херсона, Житомира. В 1922-1936 рр (з перервою) – у театрі «Березіль» (з 1935 – Харківський український драматичний театр), 1936-1957 – в Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. З 1924 року працював також у кіно. З 1940 року – професор Київського інституту театрального мистецтва. Однією з кращих ролей актора була роль Миколи Задорожного в «Украденому щасті» Івана Франка. Іван Москвін, побачивши Бучму в ролі Задорожного, відмовився від думки поставити «Украдене щастя» на сцені МХАТу. Він визнав, що після Бучми навряд чи хто зможе краще зіграти Миколу. Запам’ятали глядачі Амвросія Бучму й у ролі Терентія Пузира з п’єси Тобілевича (Карпенко-Карого) «Хазяїн». Над художнім відтворенням «Хазяїна» Бучма працював не лише як актор, а й як режисер (у 1939 р. вистава була поставлена на сцені театру ім. Франка). Була в житті Амвросія Бучми в далекій молодості роль, за яку йому не дали жодної премії, але зігравши яку, він залишився у живих. Прикра пригода сталося під час Першої світової війни, на якій унтер-офіцер Бучма скуштував немало лиха, був поранений, зазнав контузії. Якось восени 1915 року запальний 24-річний Бучма дав ляпаса офіцерові. Військовий суд без зайвих церемоній засудив вояка до страти. Бучму посадили в камеру смертників у Перемишльській фортеці, з дня на день він очікував смерті. Але друзі актора запропонували йому вдати з себе людину з порушеною психікою. Як пише Йосип Кисельов у своїх «Театральних портретах», «рятуючи життя, Бучма наважився зіграти важку й небезпечну роль божевільного, і вона на диво вдалася йому. Найсуровіші експерти змушені були повірити в машкару, яку надів на себе в’язень. Зрештою грізні прокурори винесли йому виправдувальний вирок. Бучму звільнили і згодом відправили на передові позиції».
88 років від дня народження Майкла Кейна (1933), англійського кіноактора, одного з найбільш затребуваних британських акторів, дворазового лауреата премії «Оскар» (1987, 2000) і багаторазового її номінанта, починаючи з 60-х років минулого століття. За свою акторську кар’єру зіграв у понад 115 фільмах, серед яких «Зулуси», «Досьє «Іпкрес»», «Елфі», «Скринька Пандори», «Прибрати Картера», «Ханна та її сестри», «Без єдиного доказу», «Бетмен: Початок», «Темний лицар», «Гаррі Браун», «Тачки 2», «Ілюзія обману».
