Японський журналіст пояснив особливості просування іміджу України в Японії
Про це заявив керівник японської секції Укрінформу Такаші Хірано на презентації свого аналітичного коментаря під час другої з серії українсько-японських онлайн-дискусій на тему «Як ребрендингувати Україну в Японії».
Він констатував, що оскільки японці загалом дуже мало знають про Україну, ребрендингувати фактично означає підвищувати впізнаваність України в Японії в цілому. У цьому контексті Хірано звернув увагу на декілька моментів.
"По-перше, дуже важливо зрозуміти сприйняття японцями інформації. З огляду на багато історичних факторів японці сприймають її кардинально інакше, ніж українці. Якщо цього не розуміти, то ефективність (просування іміджу України. - ред.) буде дуже низькою", - сказав Хірано.
Він проілюстрував це на прикладі слова "Європа". За словами Хірано, в японців воно асоціюється з такими поняттями, як "красивий", "культурний", "історичний".
"Тобто коли українці кажуть, що Україна - це Європа, японці сприймають це як те, що вона має гарну культуру та історію, а не відразу асоціюють з демократією чи свободою. А якщо ви хочете сказати про демократичність чи свободу, то, мабуть, варто сказати, що Україна є демократичною і вільною країною, як Японія. Тоді японці відразу зрозуміють, що ми схожі і маємо спільні цінності", - зазначив Хірано.
Він також зауважив, що українці часто називають Японію екзотичною країною, оскільки через велику відстань вони мало про неї знають. Але з цієї ж причини Україна також є екзотичною для японців. У цьому сенсі Хірано висловив думку, що Україна може бути цікавою для японців завдяки деяким самобутнім традиціям.
"На мою думку, гарним прикладом можуть бути, приміром, свята Купала чи Маланка. Тобто такі речі, яких немає в інших країнах, можуть додатково зацікавити японців. Європейськість, сучасність загалом мають позитивний імідж, але все-таки це речі, характерні також для інших країн. Тобто вони мають різні ефекти в процесі просування іміджу України в Японії", - пояснив керівник японської секції Укрінформу.
Він також зазначив, що після 2014 року увага до України в Японії загалом підвищилася, але проблемою залишається брак інформації про Україну японською мовою. За його словами, японці поки що не розуміють, якою країною є Україна, а загальна інформація, що після розпаду Радянського Союзу Україна має 30-річну історію Незалежності це не дуже сприяє підвищенню її впізнаваності в Японії.
"Тобто треба розповідати про тисячолітню історію України якісною японською мовою... Японці також люблять асоціювати зарубіжні країни з кухнею або розглядати подорожі як можливість скуштувати місцеві страви, щоб зрозуміти ці країни. Нещодавно Український інститут презентував книгу про українську кухню Це дуже позитивний крок, але її так само треба перекласти гарною японською мовою", - вважає Хірано.
