Математики з НАНУ: чого чекати Україні від ковіду найближчі два тижні

Таким є прогноз міжвідомчої Робочої групи представників Національної академії наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вінницького національного технічного університету та Національної академії медичних наук України, який оприлюднений на сайті НАНУ.

У документі представлено прогноз розвитку епідемії на період з 7 до 20 квітня 2021 року в якому за допомогою двох незалежних моделей та проаналізовано динаміку поширення епідемії в регіонах України.

Загальнонаціональна епідемічна динаміка

Головні індикатори епідемічної динаміки вказують на продовження погіршення епідемічної ситуації. Хоча автори зазначають, що кількість нових оприлюднених випадків хвороби збільшилася, ймовірно,  через оприлюднення випадків із давнішими датами, тоді як число випадків, підтверджених в останні сім днів, знаходиться «на плато», тобто вирівнялася.

Водночас, і кількість госпіталізацій, і кількість летальних випадків зростали вищими темпами.

Відтак темпи зростання навантаження на лікарні лишилися високими. Кількість активних госпіталізованих (із підозрою на COVID-19 та підтвердженим діагнозом) перевищила максимум попередньої хвилі на 70%. Порівняно з максимумом минулої хвилі, число зайнятих ліжок із подачею кисню зросло у 2,5 рази, зайнятих апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ) – на 70%, зайнятих відділень інтенсивної терапії – на 50%.

Середній вік хворих повернувся до зростання. Частка дітей знизилася серед випадків хвороби, але зросла серед випадків госпіталізації. Найбільше зростання спостерігалося серед дітей до 10-ти років, що відповідає особливостям поведінки британського штаму B.1.1.7

Автори дослідження приділяють багато уваги деталізації по регіонах і вікових групах (зокрема, і з урахуванням госпіталізацій і летальності).

Лідером зі смертності на 100 тис. населення несподівано стала Миколаївська область. Госпіталізацій у цій області також багато, але число випадків хвороби відносно невисоке.

За допомогою методів статистичного аналізу було досліджено динаміку щоденної кількості нових хворих для виявлення закономірностей поширення епідемії, для дослідження впливу свят і «псевдосвят» (аномальних дат на кшталт державних свят, теплих днів без опадів тощо), впливу тижневої та інших видів сезонної мінливості і виявлення їхнього характеру.

Прогноз розвитку епідемії в Україні

За результатами обчислень було побудовано модель, на основі якої підготовлено прогноз на 14 днів – до 19 квітня 2021 р.

Також наведено середні прогнозні результати в для областей України на період до 13 та 20 квітня.

Для України в цілому отримаємо такі прогнозні числові показники:

• репродуктивне число (тобто кількість заражених від одного хворого) – 1.08 і воно має тенденцію до зниження;
• кількість нових інфікувань на 13 квітня – від 13441 до 19088 (летальних випадків – від 397 до 435);
• кількість нових інфікувань на 20 квітня – від 12775 до 23515 (летальних випадків – від 403 до 481.

Згідно із розглянутими сценаріями, регіонами з найбільшою очікуваною кількістю інфікованих є Дніпропетровська, Київська, Львівська, Одеська, Харківська, Хмельницька області та місто Київ.

Середньотижневе репродуктивне число переважно знижується по регіонах України, а саме за попередні місяці:

Для врахування можливої зміни кількості контактів у часі автори розрахунків додатково розглянули по два сценарії для кожної області: з поступовим збільшенням протягом тижня рівня контактності на 25% та, відповідно, зменшенням на 25%.

Висновки

1. ТЕМПИ ПОШИРЕННЯ ІНФЕКЦІЇ ЗМЕНШУЮТЬСЯ

Протягом останнього тижня зростання показників епідемічної динаміки, оновилися рекорди реєстрації нових і летальних випадків. Разом з тим, темпи поширення зменшуються вже протягом двох тижнів. Зростає частка давніх випадків у щоденно оприлюднюваних даних. Це означає, що реальні темпи поширення можуть бути меншими, ніж ті, що випливають з офіційної статистики. На користь цього твердження свідчать такі дані: пройдено максимум позитивнПЛР-тестів; кількість позитивних ПЛР-тестів не зростає, а демонструє вихід на «плато»; абсолютна кількість ПЛР-тестів почала знижуватися; динаміка кількості позитивних тестів залишається узгодженою із кількістю нових випадків, поданих на дату проведення тестування. Тому ймовірно, що Україна зараз перебуває на початку фази плато, що є дуже непевним станом і може тривати кілька тижнів (за досвідом подолання осінньої хвилі). Дані офіційної статистики суттєво залежатимуть від затримок внесення й обробки статистичної інформації. Летальність суттєво залежить від наповненості та забезпеченості лікарень, тому є дуже складно прогнозованою.

2. ПАРАМЕТРИ ПЛАТО

Середньотижневе значення репродуктивного числа склало 1.08 і має тенденцію до зниження. Середня кількість нових виявлень зросла до 15175 осіб на день, середня кількість летальних випадків – до 371 смертей на день у середньому за останній тиждень. Згідно з прогнозними обчисленнями, середня кількість нових випадків дорівнюватиме 16209 протягом тижня 7–13 квітня 2021 року та 16351 протягом тижня 14–20 квітня 2021 року

3. ПРИРІСТ СМЕРТНОСТІ – ЦЕ ВИКЛЮЧНО КОВІД

За аналізом даних про загальну смертність від Міністерства юстиції України, надлишкова смертність у березні над середнім рівнем 2015–2019 років близька до кількості зареєстрованих летальних випадків від COVID-19.

4. ВІДСОТОК ЛЕТАЛЬНОСТІ ЗРОСТАЄ

Спостережувана летальність демонструє зростання в останні 3-4 тижні, але все ще лишається у діапазоні 2,2%–2,5%.

5. ДІТИ СТАЛИ ХВОРІТИ ЧАСТІШЕ

Частка госпіталізованих дітей продовжила зростання, що відповідає інфекційним особливостям британського штаму вірусу B.1.1.7. Найбільше зростання спостерігалося серед дітей до 10-ти років.

Підготував Олександр Волинський, Київ