Погані новини для людства: комах на планеті поменшало на 75%
Нещодавно впливова британська газета Guardian порушила тему, яка зараз здається такою ж далекою від наших повсякденних клопотів, як колись глобальне потепління, а саме – катастрофічне зникнення комах на планеті. Британський біолог Дейв Гоулсон пише, що за останні 50 років кількість комах, імовірно, зменшилася на 75%. Навіть більше – вчені б’ють на сполох про те, що наша планета знаходиться на початковій стадії шостого масового вимирання у своїй історії. Якщо усвідомити, що комахи – це найчисленніший і найрізноманітніший клас серед живого, то ці втрати виглядають досить лячно і тягнуть за собою глобальні наслідки для всієї планети і не в останню чергу позначаться саме на Україні. Якщо підсумувати ці наслідки коротко, то всі ми без цих крихітних створінь страждатимемо від голоду.
Звідки такі жахаючі дані?
Звісно, важко уявити, як можна взагалі порахувати, скільки комах існує на планеті та ще й відслідкувати, як зменшується їхня чисельність. Та біолог Дейв Гоулсон пояснив, як учені змогли це вирахувати. Він розповів, що в 2015 році з ним зв’язалися ентомологи зі Спільноти Крефера (за назвою міста в Німеччині), які з кінця 80-х відловлювали летючих комах в заповідниках по всій Німеччині.
За 27 років з 63 ділянок вони зібрали 53 кг комах і надіслали дані Гоулсону, щоби він допоміг їм підготувати публікацію в науковому журналі. Німецькі ентомологи виявили, що за 27 років (з 1989 до 2016 року) загальна біомаса комах, упійманих в їхні пастки, впала на 75%. А в середині літа, коли в Європі спостерігається пік активності комах, це зниження було іще помітнішим – на 82%.
У 2019 році інша група німецьких учених опублікувала статтю в журналі ScienceDirect на основі огляду 73 історичних звітів про скорочення кількості комах по всьому світу і дійшла висновку, що упродовж наступних кількох десятиліть може зникнути ще 40% комах. Вчені зазначають, що найбільш постраждалі види – лускокрилі, перетинчастокрилі та твердокрилі. А чотири інші великих групи (одноденки, волохокрильці, веснянки, бабки) вже втратили значну частину своїх видів.
Про подібну ситуацію на іншому кінці світу на початку 2019 року розповідав The Guardian учений Бред Лістер, який повернувся в тропічні ліси Пуерто-Ріко через 35 років і виявив, що й там щезли 98% комах. «У перші пару днів ми знали, що щось пішло не так. Ми проїжджали лісом і одночасно з Андресом сказали: «Де всі птахи?» Там нічого не було», – сказав Лістер. Жахливим відкриттям для вченого стало те, що популяція комах, яка колись забезпечувала щедру їжу для пташок по всьому гірському національному парку, зникла. На землі зникло 98%, на зеленому полігоні – 80%. На думку Бреда Лістера причиною цьому є глобальне потепління. Але не лише…
Діяльність людини – це головний фактор загибелі комах
Критична ситуація зі зменшенням чисельності комах, описана вище німецькими дослідниками, екстраполюється і на інші країни Європи, зокрема і на Україну, каже в коментарі Укрінформу ентомолог Григорій Попов з Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена. Він додає, що ентомологи вже давно звертають увагу світу на зникнення комах, яке носить такий же катастрофічний характер, як і глобальне потепління: «Цей процес у наукових колах називається шосте вимирання і воно є найстрашнішим, бо на відміну від попередніх найкатастрофічніше і спричинене безпосередньо діяльністю людини».
Один із найголовніших чинників, які впливають на зменшення чисельності комах, продовжує вчений, – це інтенсивне землеробство. «Ми розорюємо степи, вирубуємо ліси, осушуємо болота, тобто знищуємо природні біотопи, які є місцем існування для багатьох організмів, зокрема і комах. З іншого боку ми використовуємо усе більш ефективні хімічні засоби для боротьби зі шкідниками і бур’янами, але від них страждають не лише шкідники, а й усі інші комахи. Навіть медоносна бджола, яка завжди була порівняно стійкою до хімікатів, вже починає вимирати через використання усе більш ефективних хімічних засобів на полях. Що вже й казати про диких бджіл, мух, жуків, метеликів, які запилюють наші всі культури, окрім зернових», – каже Григорій Попов.
Але учені кажуть, що комах меншає і на тих територіях, які є заповідними і не були змінені руками людей. Поясненням цього є глобальне потепління. Даних про те, як конкретно впливає цей фактор на зменшення чисельності комах ще дуже мало, але учені виявили, що спека вдвічі знижує здатність самців комах до розмноження. Про це сказав BBC професор Метт Гейдж з Університету Східної Англії, який керував дослідженням, під час якого учені піддавали жуків впливу спеки у лабораторії. П'ятиденний вплив спеки на хрущака малого в лабораторії призвів до зменшення виробництва сперми на три чверті (при цьому самиці не зазнали негативного впливу). У результаті спека зменшила вдвічі кількість нащадків від самців, а повторна дія спеки майже стерилізувала їх.
З іншого боку, погіршує виживання комах і тепла зима, що теж є наслідком глобального потепління. Приміром, комарі та оси, відчувши плюсову температуру, можуть прокидаються серед зими, але потім помирають, бо не можуть знайти собі харчування.
А далі загибель дикої природи і продуктова катастрофа
Комах так багато і вони такі різноманітні, що беруть участь у всіх наземних і прісноводних харчових ланцюжках. Ними харчуються птахи, летючі миші, павуки, рептилії, земноводні, риби, на яких своєю чергою полюють крупніші тварини. Тобто, зменшення кількості комах потягне за собою зменшення кількості тваринного світу, що стане катастрофою для дикої природи.
Але це не все. Майже 90% рослин потребують запилення ззовні, що здійснюється переважно комахами. Відповідно втративши запилювачів, людство врешті може залишитися без рослинних продуктів харчування – фруктів, овочів…
«Якщо не звертати уваги на цю проблему, то у майбутньому ми страждатимемо від дефіциту продуктів. Резерв запилювачів для нас як для держави, що займається сільським господарством – це стратегічний ресурс, а отже і харчова безпека країни на національному рівні», – наголошує Григорій Попов. Він додає: якщо врахувати той факт, що безперервно зростає кількість населення на планеті, яке потребує усе більше харчів, то в недалекому майбутньому усе людство зіткнеться з тими ж проблемами, що зараз вже мають країни Африки, – буде потерпати від нестачі харчових продуктів.
Але якщо розвинені країни потроху звертають увагу на ці проблеми, виділяючи кошти на проведення наукових досліджень з вивчення чисельності флори і фауни, то Україна про це замислюється в останню чергу. «Приміром, Міністерство сільського господарства Австралії регулярно виділяє кілька відсотків зі свого бюджету, аби фінансувати систематиків комах, визначати зміну чисельності запилювачів і як це впливає на врожай тощо. Державна політика в нашій країні, на жаль, така, що не підтримує проведення подібних наукових досліджень, і поки переважно це роблять учені на власному ентузіазмі або любителі», – говорить Григорій Попов.
Але і це ще не все. Ми забуваємо про невидиме. Комахи задіяні ще у процесі розпушуванні ґрунтів, розкладенні органічних сполук, таких як опале листя чи деревина, вони допомагають очистити природу від мертвих тіл тварин. Тобто нормальне функціонування природніх процесів цілої планети залежить від цих крихітних створінь, яких з кожним роком стає все менше.
Що тепер робити людству?
Зупинити цей процес навряд чи вже можливо, але пригальмувати у людства ще є шанси. Передусім потрібно переосмислити методи ведення сільського господарства, зменшивши використання шкідливіших для комах хімікатів, замінивши їх на більш спеціалізовані, забороняти на певні періоди обробку земель, вирубку і осушення водойм, виділити кошти на ентомологію тощо. Загальмувавши цей процес, ми отримаємо економічний зиск замість збитків.
Економісти підрахували: комахи-запилювачі приносять світовому виробництву продуктів харчування близько 500 мільярдів доларів...
На запитання про те, що ж в Україні робиться для того, щоб зменшити загибель комах, Григорій Попов відповідає, що ентомологи з НАНу, освітніх та сільскогосподарських установ працюють зараз над всіма нагальними напрямками, передусім із вивчення систематики та фауни комах. «Систематики займаються відокремленням одних комах від інших, їхнім правильним визначенням, всім масивом їхніх назв, які підпорядковуються спеціальному Міжнародному кодексу номенклатури. Тільки знаючи правильну назву комахи, ми можемо помістити її до списку видів будь-якої території. Якщо ми говоримо про зникнення комах, ми маємо відштовхуватися від якоїсь відправної точки, а саме фауни комах України та її окремих регіонів. Уже наступною є праця з оцінки їхньої чисельності, динаміки. В загальному сенсі будь-які заходи зі збереження довкілля позитивним чином відображаються на комахах», – підсумовує вчений і додає, що для глобального вирішення проблеми потрібні міждержавні науково-практичні програми зі стратегічним фінансуванням.
Юлія Горбань, Київ
