4 жовтня. Пам’ятні дати

Всесвітній тиждень космосу є щорічною подією, яка відзначається в період з 4 по 10 жовтня. Проводиться згідно з резолюцією ГА ООН від 6 грудня 1999 року в ознаменування внеску космічної науки і технологій у поліпшення умов життя людини на Землі. Подія приурочена до успішного запуску першого в світі  штучного супутника Землі (керівником проєкту був наш співвітчизник Сергій Павлович Корольов), який був виведений на орбіту 4 жовтня 1957 року, а також до набрання чинності 10 жовтня 1967 року Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Україна приєдналася до цього Договору 22 травня 1967 року.

Події дня

Цього дня у 1875 році було відкрито Чернівецький університет – один із найстаріших класичних університетів в Україні (нині – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

Першим ректором університету Франца Йосифа призначили доктора права Костянтина Томащука. Власне він будучи депутатом крайового сейму й запропонував відкрити у Чернівцях виш. Університет мав три факультети – теологічний, правничий і філософський. Студентський склад був національно розмаїтим – із 208 студентів – 41 українця, решта – румуни, німці, євреї. Навчання проводилося німецькою мовою, але на кафедрі східноєвропейської історії викладали історію України. Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році Університет до 1940 року вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1940 році після входження Північної Буковини до складу УРСР Університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання. У 1989 році Університетові присвоєно ім’я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році – надано статус національного. Нині в університеті функціонує 16 факультетів і вчиться майже 20 тисяч студентів. У 2011 році  архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Центральний корпус університету) включено до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У цей день народилися

Кирил Студинський (1868-1941),  філолог-славіст, літературознавець, письменник, громадський діяч.

Випускник Віденського університету. З 1900 року працював у Львівському університеті. Досліджував давню, зокрема полемічну, українську літературу, літературний рух у Галичині, українсько-польські та українсько-чеські літературні зв’язки. З 1923-го по 1932-ий  роки Студинський очолював Наукове товариство імені Шевченка в Львові, яке тоді було, по суті, академією наук західного регіону. Після приєднання Західної України до УРСР у жовтні 1939 року був обраний головою Народних Зборів Західної України, у 1940 - депутатом Верховної Ради СРСР. Загинув за нез’ясованих обставин у липні 1941 року.

 

Віктор Пузирков (1918-1999), художник-мариніст.

Народився у Катеринославі (нині – Дніпро) в сім’ї робітника. Закінчив Дніпропетровське художнє училища, у 1938 році став студентом Київського художнього інституту. З червня 1941 року – на фронті нацистсько-радянської війни. Вже у серпні 1941 року був важко поранений. Майже рік майбутній художник пролежав у госпіталі, а згодом, комісований за станом здоров’я, опинився в Алма-Аті. Там дізнався, що Київський художній інститут евакуйовано до Самарканда. У 1944 році Віктор Пузирков повернувся до Києва, де продовжив навчання у художньому інституті.

У 1947 році на Всесоюзній виставці в Москві представив полотно «Чорноморці», яким заявив про себе як зрілий майстер української реалістичної школи. Цю картину знав кожен совєтській школяр – її репродукція була розміщена у підручнику історії.

За «Чорноморців» художник був відзначений Державною премією СРСР.  Другу Державну премію СРСР Віктор Пузирков отримав вже у 1950 році за досягнення в галузі образотворчого мистецтва.

За картини «В землянці» і «Солдати. Побратими» в 1976 році було присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка.

Проте темою війни творчість Віктора Пузиркова не обмежувалась. Стримані у кольорах, «смачні» натюрморти, соковиті етюди, що викликають у пам’яті живописні пошуки художників початку ХХ століття, морські краєвиди, в яких автор звертається до романтичної традиції Івана Айвазовського - художник був захоплений не лише морем, а й природою взагалі.

Починаючи з 1948 року й до кінця життя Віктор Пузирков викладав у Київському художньому  інституті (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Валентина Виродова-Гот’є (1934), художниця.

Народилась у Києві, закінчила Київський державний художній інститут за спеціальністю «живопис». З 1959 викладає у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). З 1985 по сьогоднішній день — професор НАОМА.

Художниця – знаний майстер тематичної картини та пейзажного живопису.

Значне місце у творчості художниці посідає портретний живопис, в якому вона досягла висот майстерності: портрети М. Рильського, С. Олійника, Л. Ревуцького, М. Приймаченко, П. Майбороди, Є. Мірошниченко, І. Дерюгіної, С. Шишка, К. Трохименка, Н. Матвієнко…

Твори художниці зберігаються в музеях України та зарубіжних зібраннях Австралії, Бельгії, Британії, Італії, Німеччини, Росії, США, Франції.

Анатолій Харечко (1941), скульптор.

Народився  в місті Осипенко (нині – Бердянськ). Закінчив скульптурний факультет Київського державного  художнього інституту.Працював на кіностудії імені Довженка художником-декоратором, художником фільмів. Брав участь в постановці понад 20 фільмів, в тому числі «Камінний хрест», «Ватерлоо», «Гіпнотизер» та інших.

З 1971 по 1973 рік працював головним художником, заступником директора  Київського експериментального художньо-виробничого комбінату.

Йому належать більше 100 монументальних творів, скульптурних композицій і дизайнерських робіт, серед яких: скульптура «Україна» (вперше була встановлена ​​в павільйоні України на Всесвітній виставці в Лос-Анджелесі, США, у 1977 році); скульптурна композиція «Знову цвітуть каштани» (Брюссель, Бельгія); пам’ятний знак «Матч смерті» на стадіоні «Старт» у Києві та інші.

З 2004 року Анатолій Харечко – професор кафедри дизайну міського середовища Київського інституту реклами та дизайну.