20 жовтня. Пам’ятні дати

За статистикою ВООЗ, рак грудей є найбільш розповсюджений вид раку серед усіх онкологічних захворювань у жінок.

В Україні рак грудної залози теж лідирує серед жіночих онкологічних хвороб: щорічно близько 15 тис. жінок дізнаються про свій діагноз, а щогодини від раку грудей помирає одна жінка. Головна причина високої смертності від цієї хвороби в нашій країні – пізня діагностика.

Кількість випадків раку молочної залози в розвинених країнах різко зросла після 1970-х років. Це пояснюють, зокрема, зміною стилю життя населення розвинутих країн (наприклад, в сім’ях зменшилася кількість дітей, і термін годування грудьми скоротився). В більшості випадків рак молочної залози спорадичне захворювання, але в 5-10% може бути спадковим та проявляється внаслідок мутацій в генах. Інші потенційні фактори ризику: вік, аборти, відсутність пологів та вигодовування груддю, підвищений рівень естрогенів.

20 жовтня у світі традиційно відзначається Міжнародний день авіадиспетчера.

Саме цього дня, у 1961 році, в Амстердамі (Нідерланди) представниками 12 країн була створена Міжнародна федерація асоціацій авіаційних диспетчерів (IFATCA) – організація, яка на сьогодні об’єднує професійні асоціації зі 137 країн й представляє інтереси понад 50 тисяч авіадиспетчерів у різних куточках планети.

В Україні головною організацією, яка опікується забезпеченням якісного та безпечного аеронавігаційного обслуговування, є Державне підприємство обслуговування повітряного руху – Украерорух, зона відповідальності якого 776 442 кв. км.

У цей день народилися

Ростислав Заклинський (1887-1974), письменник і літературознавець.

За фахом – юрист (доктор права). Був директором Київського історичного музею. У 30-х роках – старший науковий працівник Інституту Тараса Шевченка і одночасно директор музею Т.Г. Шевченка при Інституті. Тоді ж був незаконно репресований органами НКВС. Після війни учителював у селах Івано-Франківської області, з 1957 – у Львові.

Друкувався в українських періодичних виданнях, належав до письменницької організації «Західна Україна». Ростислав Заклинський протягом багатьох років листувався з Нечуєм-Левицьким. Є автором статей про творчість Франка, Федьковича, Марка Черемшини. Його батько та два брати – Богдан і Корнило – також були відомими українськими літературознавцями.

Сергій Верхратський (1894-1988), вчений-медик та письменник, дослідник медичних традицій України.

Народився на Вінниччині. Навчався у Варшавському та Одеському університетах. Учасник Першої світової війни – хірург фронтового шпиталю.

В часи нацистсько-совєтської війни – головний лікар евакошпиталів, одним з перших організував нейрохірургічні відділи та евакошпиталі для поранених.

Є автором більше 80 наукових праць, зокрема, по історії медицини України: «Цехова медицина в Україні», «Цирульники в Україні. Перші противісп’яні щеплення на Україні». Описав медичну справу на Запорізькій Січі, провів розвідку про перших міських і повітових лікарів України.

Підручник Сергія Верхратського «Історія медицини», витримав кілька перевидань.

Олександра Коваль (1957), президентка ГО «Форум видавців», організаторка Національного книжкового «Форуму видавців у Львові»

Народилася у Львові, закінчила Львівський лісотехнічний інститут, згодом там і працювала.

У 90-ті починається діяльність Олександри Коваль у книговидавничій сфері. Була заступником головного редактора львівського видавництва «Фенікс», згодом очолила видавництво львівської обласної організації Товариства української мови імені Тараса Шевченка «Просвіта».

З 1995 року – президент громадської організації «Форум видавців», яка займається організацією та проведенням багатьох заходів, зокрема Львівського національного книжкового ярмарку «Форум видавців у Львові», Львівського дитячого книжкового ярмарку «Форум видавців – дітям», міжнародного Львівського літературного фестивалю.

В тому ж році Коваль стала співзасновницею Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів.