31 жовтня. Пам’ятні дати

27 грудня 2013 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення оголосити 31 жовтня, починаючи з 2014 року, Всесвітнім днем міст.

Генеральна Асамблея пропонує державам,  відповідним міжнародним організаціям, громадянському суспільству в цілому та всім іншим зацікавленим сторонам відзначати Всесвітній день міст і підвищувати поінформованість про нього. Справедливий і відповідний потребам доступ до основних міських послуг є однією з передумов стабільної урбанізації, а, отже, і соціально-економічного розвитку в цілому.

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада, у багатьох країнах світу святкують Гелловін, або Відьомську ніч – веселе свято нечистої сили. Коріння Гелловіну сягає в сиву давнину. Тоді язичницькі кельтські племена святкували в цей час настання своєрідного нового року. Цю межу – перехід до зими – вважали надзвичайно містичним періодом. Стародавні кельти вірили, що саме в цю пору, коли ночі стають надзвичайно темними і холодними, коли у вирій відлітає все птаство, крім загадкового і трохи зловісного ворона, а дні стають короткими і похмурими – з потойбічного світу у світ людей приходять загадкові створіння сіди. Зазвичай вони не шкодять людям – просто блукають поміж ними, тиняючись, наче школяр, що втік з уроків. Але іноді трапляються доволі агресивні створіння – тоді нічого доброго від них не чекай: будуть капостити, а то й взагалі – намагатимуться звести зі світу. Аби цього не сталося, потрібно було всіляко задобрювати непроханих гостей: залишати їм їжу, подарунки, або відлякувати: як варіант – самому стати страшнішим за сіда.

Згодом католицька церква почала відзначати 1 листопада День усіх святих, а 2 листопада – вшановувати пам’ять усіх померлих. Уперше назва Гелловіну (Halloween) згадується у 1745 році. Слово походить від англійського Hallowe’en – скорочення виразу All Hallow’s Eve - надвечір’я (переддень) Дня всіх святих, яке в свою чергу розшифровується як All Hallowed Souls Eve – дослівно: Надвечір’я Всіх Святих Душ. Можна сказати, що на сьогодні Гелловін є всесвітнім брендом. Його логотип – доволі симпатичний палаючий гарбуз (так званий «ліхтар Джека»).

Події дня

31 жовтня 1517 року монах ордену августинців, професор філософії і теології університету Віттенберга Мартін Лютер оприлюднив 95 тез про індульгенцію, що стало початком Реформації. Приводом для протесту стала практика індульгенцій введена Папою Римським Левом X з метою збирання коштів на будівництво собору святого Петра в Римі. У своїх тезах Лютер виступив не проти самого відпущення гріхів та індульгенцій як таких, а проти зловживань при їх продажу. Вже до початку 1518 року тези стали відомі всій Німеччині, як латиною, так і в німецькому перекладі. Лютера Папа Римський Лев X і імператор Карл V назвали єретиком і оголосили поза законом. Однак, число його прихильників в Німеччині неухильно росло. У січні 1521 року Папа Римський, побоюючись, що вчення Лютера підірве устої церкви і поставить під сумнів верховенство Папи у християнському світі, піддав Лютера анафемі. У 1529 році Карл V заборонив поширення Реформації. Проте п'ятеро німецьких князів і 14 міст стали на сторону Лютера та оголосили офіційний протест. Саме з тих пір прихильників руху Реформації стали називати протестантами. Згодом цей протестний рух спровокував глобальні зміни не тільки у Європі, а й у всьому християнському світі. Набувши не лише релігійного, а й соціального характеру, він вплинув на економічний, науковий та політичний розвиток. Нині протестантизм є другим за кількістю віруючих напрямком християнства  і нараховує понад 900 млн віруючих.

У цей день народилися

в Україні…

Михайло Злобинець (1883-1937), поета і культурно-освітній діяч.

Михайло Злобинець народився в Золотоноші, що на Черкащині. Після закінчення у 1909 році фізико-математичного факультету Київського університету вчителював. Понад 20 років очолював повітову громаду Золотоноші; у 1917 році організував там товариство «Просвіта». Під час української революції працював у системі народної освіти повіту. Був фундатором повітових газет «Вільне слово» та «Вісті «Просвіти»». Збирав і записував українські народні пісні і думи, зокрема від кобзаря Терентія Пархоменка. Був організатором і керівником музичних ансамблів, виготовляв кобзи. У 1937 році, як і багато інших представників української інтелігенції, був репресований органами НКВС. Реабілітований у 1988 році.

Іван Шульга (1889-1956), художник, майстер побутового і батального живопису.

Народився у с.Михайлівка Таврійської губернії, нині – Херсонська область. Іван заробляв, розписуючи у корчмі в Скадовську таці та дерев’яний посуд. Здібності хлопця були помічені місцевою інтелігенцією. На користь Шульги організували благодійний концерт, і на зібрані гроші 16-річний Іван Шульга їде до Одеси – вступати до художнього училища.

Тут він вчиться потягом 1906-11 років у майстернях Костанді, Ладиженського, Крайнєва. Закінчив навчання з відзнакою, і був рекомендований до вступу у Петербурзьку академію мистецтв, де він і вчився до 1917 року, після чого повертається у Скадовськ.

Задля заробітку вдень він розписував штандарти і знамена для Червоної армії, виконував замовлення губкому на портрети Леніна та інших більшовицьких діячів, а вечорами до півночі писав для душі…

І це роздвоєння супроводжувало його усе життя. Він тяжів до побутового жанру, а доводилося змальовувати колгоспи і заводи.

З 1922 року Шульга живе у Харкові й викладає у Харківському державному художньому інституті.

Іван Шульга працював у жанрах графіки, тематичної картини, портрету, пейзажу і натюрморту, а також плакату, створював поштові листівки, ілюстрував книги.

У роки Другої світової війни Шульга був одним з найвизначніших художників-баталістів. Ціла низка його робіт, таких як “Радянська кавалерія переслідує фашистів” (1945), “Башкірська кіннота під Воронежом” (1942) та інші і нині є наочним посібником з класичного реалістичного живопису.

Подивитися твори: https://art-nostalgie.com.ua/Shulga.html

Володимир Маслійчук (1974), історик, дослідник історії Слобожанщині.

Народився і переважно мешкає в смт Вільшани Харківської області.

Основним пріоритетом дослідника є вивчення суспільних трансформацій на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII ст. Останнім часом Володимир Маслійчук цікавиться проблемами історії Просвітництва та реалізації просвітницьких реформ на просторах Східної Європи, займається історією початків світської освіти на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – першої третини ХІХ ст., історією медицини, церкви та секуляризаційних реформ, також досліджує проблематику совєтської та постсовєтської історіографії.

З початку 2012 р. – редактор сайту Historians.in.ua

Інтерв’ю з істориком про Харків і Харківщину: https://rozmova.wordpress.com/2015/02/18/volodymyr-maslijchuk/

…і у світі

Заха Хадід (1950-2016), всесвітньовідома британська архітекторка і дизайнерка арабського походження. Вона була першою жінкою-архітектором, що отримала престижну Прітцкерівську премію (2004).

По суті, Хадід була єдиною жінкою, яку сміливо можна назвати архітектурною зіркою. Бюро Zaha Hadid Architects розробило майже тисячу успішних проектів, реалізованих у 44 країнах світу. Серед найвідоміших: Центр дизайну Dongdaemun Design Plaza в Сеулі, Центр водних видів спорту в Лондоні, Музей сучасних мистецтв МАXXI у Римі, Центр Гейдара Алієва в Баку, Оперний театр у Ганчжоу (Китай), Будівля центрального офісу BMW у Лейпцизі (Німеччина), Центр мистецтв в Абу-Дабі (ОАЕ), Башта інновацій (Гонконг).

Багато робіт Захи Хадід тут: https://web.archive.org/web/20100625032510/http://www.zaha-hadid.com/projects