Вellingcat опублікувала першу частину розслідування щодо «вагнерівців»
Про це повідомляє The Insider, повідомляє Укрінформ.
Як зазначається, протягом року Bellingcat за участю The Insider розслідував обставини унікальної операції спецслужб, під час якої розвідникам, які працювали під виглядом охоронної компанії при «Роснафті», вдалося вивезти з Росії десятки найбільш значних бойовиків ПВК Вагнера, які причетні до військових злочинів в Україні.
"У першій частині розслідування ми розповідаємо про те, як українським розвідникам вдалося завербувати бойовиків ПВК Вагнера та отримати з їхніх рук прямі докази їхньої участі у військових злочинах", - йдеться у повідомленні.
За визначенням журналістів, сценарій спецоперації за своєю складністю та продуманістю "залишає далеко позаду найкращі серіали HBO та Netflix".
Як повідомляється, у 2018 році в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України звернули увагу на той факт, що після повернення додому до Росії багато бойовиків з ПВК Вагнера сидять без роботи, спиваючись і впадаючи в депресію.
Українська розвідка вивчала «вагнерівців» з 2014 року і на той момент багато дізналася про методи вербування, про ротацію бойовиків між групою Вагнера та іншими ПВК, про їхню взаємодію з ФСБ та ГРУ, багато інших деталей. Так виникла ідея спробувати під виглядом вербування заманити в пастку деяких «вагнерівців», які брали участь у військових злочинах на території України, а тепер живуть без роботи.
За інформацією журналістів, до вересня 2019 року ГУР МОУ зібрало персональні дані понад тисячі найманців, переважна більшість з яких воювала на сході України в період між 2014 та 2018 роками. З них особливий інтерес становили кілька десятків осіб, які "засвітилися" у скоєнні військових злочинів на території України. Для їхнього "вербування" було створено групу зі співробітників спецслужб.
"Для успішної реалізації проекту, який отримав кодову назву «Авеню», їм потрібна була якась ПВК, правдоподібне міжнародне завдання та переконливий куратор проекту, який зображував би представника російських спецслужб. Для максимальної правдоподібності команда вирішила використати реальну, але припинену діяльність ПВК «МАР», яку було створено у Санкт-Петербурзі у 2012 році", - зазначають розслідувачі.
Основатель ПВК «МАР» Алексей Марушенко, второй слева
Після цього постало питання про регіон, що підходить для "роботи", та компанії для "вербування". "...Команда повинна була вигадати правдоподібне небойове завдання, і в якості такого було обрано охорону нафтових об'єктів «Роснафти» на Близькому Сході. Нафтові свердловини «Роснафти» знаходилися неподалік від лінії фронту і справді потребували захисту, тому як потенційний об'єкт для охорони виглядали переконливо», - йдеться у розслідуванні.
Як повідомляється, важливу роль у проекті відіграв колишній офіцер середньої ланки ГРУ, заарештований та завербований українською розвідкою у «ДНР» кількома роками раніше: "Він повернувся до Росії і вийшов на пенсію, але через деякий час на прохання українських розвідників знову почав шукати роботу в Міноборони і успішно знайшов. Він став важливим членом команди, який міг надавати інформацію, попереджав про ризики та потенційно був корисним для підтвердження легітимності операції з вербування, якщо в цьому виникне потреба".
На російських сайтах, де вже раніше вербували бойовиків, було розміщено низку розпливчасто сформульованих оголошень про вакансії в компанії, яка пропонує «послуги у сфері охорони державних та приватних компаній по всьому світу» із зарплатою 225 тисяч рублів.
У квітні 2020 року «головному рекрутеру» було доручено провести співбесіду з деякими з найперспективніших кандидатів, щоб спробувати з'ясувати, чи можна використовувати когось із них як довірених осіб для вербування інших бойовиків, які мають значення для України. І таку людину було знайдено - Артем Міляєв 1981 року народження, який не лише написав, що отримав військовий досвід у Чечні, на Донбасі та в Сирії, а й зазначив, що був заступником командира штурмової бригади в «ДНР», де командував більш ніж 100 бійцями. Він був відомий українській розвідці під позивним «Шаман».
Рішення передати набір на аутсорсинг «Шаману» швидко дало свої плоди, зазначають розслідувачі. До кінця травня фальшива ПВК отримала десятки нових заявок, усі вони посилалися на «Шамана» як на свого референта.
"До початку червня 2020 року ГУР МО отримало сотні сторінок докладних, написаних від руки зізнань бойовиків про їхню роль у незаконних бойових діях у Східній Україні, на Близькому Сході та в Африці, а також імена командирів та фотографії медалей, виданих Кремлем, і навіть такі відео- і фотоматеріали про військові злочини, що ніде не публікувалися раніше, наприклад таких, як збиття українського військового вертольота на Донбасі 2014 року", - зазначають розслідувачі.
Підкреслюється, що багато новобранців надали інсайдерські дані як про вторгнення Росії в Україну в 2014–2015 роках, так і про те, як російська держава надавала підтримку формально «приватній» військовій компанії Вагнера.
До другої половини червня 2020 року команда ГУР мала 180 найманців, готових вирушити на кілька місяців до Венесуели. З них ГУР обрала 40, чиї військові злочини були доведені та яких мали затримати. Розвідники планували організувати для них переліт, а потім примусово посадити літак, коли він пролітатиме над українською територією.
"Через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через територію Білорусі, а найзручнішим і найправдоподібнішим рейсом через територію України був рейс до Стамбула... Транзит здавався найзручнішим варіантом", - йдеться у розслідуванні.
Зазначається, що цей літак був би в українському повітряному просторі близько 28 хвилин — цього цілком достатньо, щоб виконати процедуру аварійної посадки під хибним приводом.
"Вивчивши Чиказьку конвенцію, що регулює комерційні повітряні перевезення, команда дійшла висновку, що існує лише два сценарії, які дозволять Україні законно посадити літак на своїй території. Перший — невідкладна медична допомога... Другий сценарій — загроза вибуху на борту... Саме цей варіант і було взято за основу як найнадійніший", - зазначають розслідувачі.
Водночас, йдеться в розслідуванні, групі ГУР знадобилася допомога СБУ у складанні невеликого списку найманців, які були найбільш важливими для України, і щоб цю допомогу запросити, було потрібне схвалення Офісу Президента, а також саме глави держави.
"За словами опитаних ексспівробітників ГУР, Президента України вперше було поінформовано про запропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року під час чергового понеділкового брифінгу з питань безпеки з керівниками спецслужб. Співрозмовники сказали нам, що Президент Володимир Зеленський загалом схвалив операцію, заплановану на 26 червня 2020 року і попросив підготувати докладний план. Цей концептуальний план було підготовлено і затверджено міністром оборони 1 липня 2020 року. З цього моменту два старших офіцери, які відповідають за проект: Василь Бурба, директор ГУР, і Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації проекту "Авеню"", - стверджують розслідувачі.
За їхніми даними, СБУ підтвердила: бойовики, рекрутовані ГУР, мають величезне значення, багато хто з них уже перебував у списках терористів, яких найбільше розшукує спецслужба. Серед них були і бійці, які брали участь у вирішальних боях під Іловайськом та Дебальцевим, і бойовики, які збили у червні 2014 року український військово-транспортний літак Іл-76 під Луганськом, та потенційно важливі свідки у справі збитого "Боїнга" рейсу MH17. Один із найманців навіть говорив про те, що на початку липня 2014 року він супроводжував через російсько-український кордон "Бук" - зенітно-ракетний комплекс, з якого було збито літак.
У розслідуванні наголошується, що команда СБУ швидко підготувала свій список із 28 осіб. ГУР, доводячи число до намічених 45, додало до списку найманців, які не мали українського досвіду, аби бойовики не мали зайвих підозр.
Проте знайти одразу понад 40 квитків на рейс Мінськ — Стамбул у липні виявилося непросто. "За допомогою найнятого розвідниками українського турагента було знайдено 34 квитки на рейс, який вилітав до Туреччини 25 липня, ще 13 квитків було знайдено на рейс двома днями пізніше. Таким чином, основні особи, які цікавлять ГУР, були включені до списку 34-х, решті сказали, що вони полетять пізнішим рейсом", - йдеться у розслідуванні.
"Куратор" наказав членам групи зібратися на центральному автовокзалі Москви о 8:00 24 липня, звідки автобусом їх мали доставити до Мінська. За планом вони прибували до Мінська пізно ввечері та вирушали прямо до аеропорту, звідки вилітали наступного ранку о 10:50.
Усі 33 учасники першої групи прибули до Москви вчасно, але один із них в останній момент зрозумів, що захворів, і так і не виїхав. Увечері автобус із «вагнерівцями» успішно подолав кордон Білорусі та попрямував у бік аеропорту. Але доїхати до аеропорту їм не вдалося, зазначається у першій частині розслідування.
Як повідомлялося, 18 серпня 2020 року журналіст Юрій Бутусов написав, посилаючись на свої джерела в правоохоронних органах, що затримання в Білорусі найманців ПВК Вагнера нібито було спецоперацією українських спецслужб, яка провалилася через витік інформації з Офісу Президента.
Керівник ОП Андрій Єрмак заявив, що вважає інформацію про нібито підготовку українськими спецслужбами операції із затримання бойовиків ПВК Вагнера, яка була зірвана через імовірний витік інформації після наради у глави держави, спланованою дезінформаційною кампанією.
18 серпня керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що російська сторона завчасно готувала фейкову версію про нібито причетність СБУ до затримання 33 «вагнерівців».
Верховна Рада 19 травня 2021 року створила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України та становити загрозу національній безпеці України.
Голова ТСК Мар'яна Безугла заявила 15 листопада, що комісія не знайшла підтвердження витоку інформації про спецоперацію із затримання членів ПВК Вагнера з української сторони.
Фото з сайту bellingcat.com
