Щоб поменше в українців було ілюзій
Нині всі згадують той історичний референдум 1991-го (який, по правді, нам тоді здавався вже чистою формальністю, і лиш 5 років тому, коли вперше було оприлюднено протоколи біловезьких перемовин, з'ясувалося, що "старий лис" Кравчук справді діяв тоді по-державницькому вельми грамотно – з тим професійним знанням міжнародної політичної кон'юнктури, якого, гай-гай, на самих тільки майданах не набудеш...
Але я, для кращого розуміння тодішнього московського "моменту паніки", перепощу тут не бюлетень з нашого референдуму – а сторінку з московської "Независимой газеты" за 2 тижні опісля, яку мені прислав читач після ефіру про Голодомор.
Хай повисить, щоб поменше в українців було ілюзій.
Може, в когось з істориків майбутнього колись дійдуть руки – написати історію цілої цієї "великої, і ще не закінченої" (с) Шевельов московської "війни на знищення" проти України – як історію грандіозної, сливе космічної за своїм масштабом ЗАЗДРОСТИ: голодного – до ситого, неімущого – до маючого, в усіх сенсах цього слова.
Оксана Забужко
FB
реклама