Крижаний дощ – це тепер назавжди?

У середу,8 грудня, нас «порадував» крижаний дощ. Як це? Це буває, коли біля землі температура повітря нижча 0°C, а в зоні утворення дощу – вища цієї позначки. І краплі дощу швидко замерзають – на деревах, дротах, землі, асфальті…В Києві зупинялися тролейбуси, та й взагалі транспорту було непереливки, не кажучи вже за пішоходів. Найгірше – щось подібне стало повторюватися у більшій чи меншій мірі надто часто, ледве не щозими.

То що, крижані дощі – це віднині наша сумна реальність? І які ще неприємні природні явища стали нашими постійними подразниками?

Про це ми поговорили з кліматологом, членом Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), завідуючою лабораторією прикладної кліматології УкрГМІ, кандидатом фізико-математичних наук Світланою Краковською.

Крижані дощі, зливи, величезний град, смерчі, заметілі…

- Кількість таких явищ в умовах зміни клімату буде збільшуватися. Це колись узимку була постійна температура нижче нуля, зараз – декілька днів мінусова температура, потім знову – плюсова. Крім замерзаючих дощів взимку стали спостерігатися такі нехарактерні для цієї пори року тумани – це відбувається, коли надходить тепле і вологе повітря, а потім, коли вночі знижується температура, в ньому конденсуються крапельки. Раніше тумани були притаманні більшою мірою восени та навесні, а нині все частіше бувають і взимку. Зима взагалі останніми роками починається пізніше і загалом зменшується кількість морозних днів і кількість приморозків, що для деяких сільськогосподарських культур більш комфортно. Але на цьому «плюси», мабуть, і закінчуються, – розповідає фахівець.

– Ще загальна тенденція – зменшується тривалість стійкого снігового покрову порівняно з тим, що було років 20 тому. А з іншого боку, збільшується його максимальна висота, тобто сипле снігом, як і поливає дощем – «то густо, то пусто». Загалом спостерігається екстремальна кількість «одноразових» опадів. Замість грибних дощів – зливи з градом величезного розміру, замість звичайної сніговиці – снігові замети. Це якраз показники того, що в кліматичній системі відбулося потепління. А потепління на 1 градус означає збільшення кількості вологи в атмосфері на 7 відсотків. Тобто на 7 відсотків будуть інтенсивніші опади – чи то снігопад, чи то дощ. Я пояснюю це таким простим прикладом: у аквапарках є такий атракціон – наповнюється відерце водою, а потім воно перевертається, виливається вам на голову. Так от, це відерце збільшилося на 7 відсотків. Треба більше часу, щоб воно наповнилося, а виливається воно все одно за той самий час.

Далі. Середня швидкість вітру знижується, зате зростає кількість шквалів, буревіїв, смерчів. Пилові бурі, посушливість, які останнім часом ми спостерігаємо навіть на півночі країни, що було теж нехарактерно для цих регіонів, – продовжує кліматолог.

Науковці стверджують, що зараз концентрація СО² в атмосфері – найбільша за останні два мільйони років

Отже, якщо людство буде продовжувати свою діяльність – з точки зору викидів у атмосферу парникових газів – усі ці кліматичні процеси наростатимуть. Питання – з якою інтенсивністю. До речі, Нобелівську премію з фізики цього року вручили саме за прогнозування змін клімату. Американсько-японського науковця Шукуро Манабе та німця Клауса Хассельмана відзначили за «фізичне моделювання клімату Землі, кількісну оцінку мінливості та надійне прогнозування глобального потепління», яке ми маємо зараз. І за відсутності антропогенного впливу ми не отримали б цього потепління і тих екстремальних злив і посух.

– Адже концентрацією парникових газів якраз і регулюється температурний режим планети в цілому. Це як ковдра, яку ви зробили або товстішою або трохи меншою. Наразі ми маємо «ковдру», якої сто років тому й близько не було. І навіть якщо ми припинимо викиди, то через значну інерційність кліматичної системи потепління продовжуватиметься, і тільки приблизно років через 20 відбуватиметься поступове зменшення концентрації цих газів в атмосфері й відповідно ще через 20 років – зниження температури. У нас немає іншого вибору. Ми вже маємо кліматичну систему, яка вийшла з рівноваги. І запобігання впливу людини на кліматичну систему – це одна задача. Крім цього, нам уже потрібні різноманітні адаптаційні заходи, щоб пристосувати різні сектори людської життєдіяльності до нинішніх умов – сільське господарство, транспорт, медицину, – підкреслює Світлана Краковська.

Якщо побільшало погодних катаклізмів, про них треба попереджати

В умовах збільшення екстремальності клімату постає питання раннього оповіщення про стихійні і небезпечні погодні явища. Деякі з них можна спрогнозувати за кілька годин, і ці години можуть бути вирішальними. Скажімо, людина, нічого не підозрюючи, вийшла серед ночі з дому й її… вбило блискавкою – а можна ж було забезпечити оповіщення про те, що насувається гроза і краще не виходити надвір.

Можна спрогнозувати паводки, затоплення територій, щоби забезпечити вчасну евакуацію тощо. Це загальна практика в розвинених країнах – мобільні додатки, через які висилають подібні сповіщення: «У вашому регіоні небезпека – град або снігопад, ожеледиця – плануйте свою діяльність відповідно до погодних умов».

– До речі, отой божевільний снігопад, який стався в Києві 23 березня 2013 року, як раз на всесвітній День метеоролога, був спрогнозований завчасно, – розповідає пані Світлана, – ще у понеділок, а почався у п’ятницю. Тобто за п’ять днів про нього було відомо, і всі відповідні структури отримали попередження, але… проігнорували.

А як пережили «крижаний дощ»-2021 дерева?

Фейсбук того дня ряснів фотками замерзлих у кризі гілочок. Дійсно, це було красиво, але дуже небезпечно для дерев. Про те, як пережили це лихо рослини Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка в Києві, серед яких багато екзотичних, ми запитали у Юрія Клименка, завідувача відділу дендрології цієї «оази»:

– Біля нашого корпусу ростуть тиси ягідні, от вони під вагою крижаної корки страшенно зігнулися, практично лежали на землі. Але у них надзвичайно пружна деревина, і вже наступного дня – нібито нічого й не сталося. А от інші види дерев, зокрема туї колоноподібні та ялівці колоноподібні розігнутися самі не можуть. Є рослини, які ми встигли з осені підв’язати та укріпити – вони не постраждали. А інші вже не зможемо вирівняти, так і будуть стояти похилені, поки якесь інше лихо їх не доламає. На щастя, таких небагато. А от мінімум у трьох дерев псевдотсуги Мензіса – це вічнозелені хвойні дерева, які ростуть у прибережних та гірських районах на заході Північної Америки, обламалися гілки. Самі дерева на батьківщині висотою до100 метрів, у нас, в умовах інтродукції менші (та вони ще й молоді, лише 70 років), десь під 30 м.

Так от у них обламалися дуже товсті гілки, й добре, що у цей час нікого не було поряд, бо трапилася б біда. Ще обламалися деякі яблуні, не витримали старі бузки. Що з магноліями? А от з ними – все нормально. Тепер – завдання прибрати гілки. Не катастрофічна шкода, але вона є. Перед цим щось подібне за наслідками сталося у 2013 року, коли – пам’ятаєте? – у кінці березня стався сніговий апокаліпсис. А взагалі, коли випадає багато снігу, ми з колегами бігаємо і обтрушуємо дерева за допомогою жердин, на жаль, тільки співробітників дуже мало. Коли ж був крижаний дощ – обтрушувати було неможливо.

Прогноз на цю зиму: справжні морози ближче до Хрещення

Чи може «крижаний дощ» невдовзі повторитися, і взагалі – на що очікувати від цієї зими 2021-2022 в цілому? З таким запитанням ми звернулися до завідуючої відділом кліматичних досліджень та довгострокових прогнозів погоди Українського гідрометеорологічного інституту (УкрНДГМІ), доктора фізико-математичних наук у галузі метеорології, професора Вазіри Мартазінової:

– Температурний режим зараз дуже нестійкий за рахунок зміни атмосферної циркуляції з початку нашого століття. Взимку очікуємо різкі зміни температури, коли вона буде підвищуватися – мокрий сніг, дощ, ожеледицю. І таке аж до самого Різдва. У наступному році, ближче до Хрещення, мають вже бути класичні морози.

Розробка моделей довгострокового прогнозу погоди, на відміну від короткострокових, поки ще належить до наукових досліджень. Однак модель довгострокового прогнозу, який ми розробили, вже досить відома і надійна. Модель дозволяє робити прогноз на один-два місяці з деталізацією погодних умов. Не всі розвинуті країни мають щось подібне, отже Україна тут попереду.

Щомісяця довгостроковий прогноз ми передаємо до Українського Гідрометцентру. Наші прогнози замовляють різні споживачі, серед них – великі сільськогосподарські холдинги. На жаль, поки що довгострокові прогнози мають дослідницький характер і вдосконалюються в УкрГМІ, який треба розуміти, не є прогностичним центром.

***

…Подивимося, чи справдиться цей прогноз і тішимося, що Україна, як стверджують науковці, ще – у везунчиках. Бо є на планеті регіони, які, на жаль, потерпають від глобального потепління набагато серйозніше.

Лариса Гаврилова, Київ