Перше згадування про новий штам вірусу SARS-CoV-2 Омікрон з’явилося в листопаді. За неповних два місяці цей штам виявили вже в понад 100 країнах світу. Повідомлення про його перебіг та загрозу для здоров’я поки що можуть бути протилежними – від тверджень, що він легший за Дельту, до переконань, що вища контагіозність може призвести до більшої навантаженості на систему охорони здоров’я.

Офіційно в Україні підтверджений поки що один випадок Омікрону – у вакцинованої людини, яка повернулася з закордонної поїздки. Днями ще одне повідомлення про виявлення випадку Омікрону було в Києві, але підтвердження від МОЗ про це поки не прозвучало.

Про те, як будуть виявляти в Україні новий штам, у чому його особливість, і чи будуть закривати школи на дистанційне навчання, та коли буде вакцинація від COVID-19 для дітей від 5 років – Укрінформ поговорив з заступником міністра охорони здоров’я, головним державним санітарним лікарем Ігорем Кузіним. 

- Нещодавно МОЗ повідомило, що в Україні вже виявлено новий штам коронавірусної хвороби Омікрон. Які його особливості й чого слід очікувати? 

- Уже більш як 30 європейських країн повідомили про те, що Омікрон реєструється на їхній території. Також Велика Британія повідомляє, що майже 60% випадків інфікування коронавірусною інфекцією пов’язані саме з Омікроном. Тобто, існує дуже загрозлива тенденція, яка полягає в тому, що Омікрон, як свого часу й Дельта, дуже швидко заміщує всі інші штами, які циркулювали і зараз перебувають під наглядом. 

За попередньою інформацією, Омікрон майже вдвічі більш інфекційний, ніж штам Дельта, подвоєння кількості випадків становить у середньому від 1,5 до 3 днів. Це надзвичайно велика швидкість поширення. І залишається ще багато змінних, які невідомі щодо цього штаму. 

Стосовно основних прогнозів. Прогнозується, що за рахунок швидкого поширення в Європі, протягом декількох тижнів Омікрон буде превалювати і заміщувати штам Дельта.

НОВИЙ ШТАМ ПЕРЕВАЖНО ПОШИРЮЄТЬСЯ СЕРЕД НЕВАКЦИНОВАНИХ 

- Наскільки швидко цей штам може поширитися територією України? Офіційно МОЗ повідомляє поки що про один випадок, але насправді їх може бути більше. 

- Поки ми не можемо давати такі прогнози. Тут є декілька важливих факторів. Ми бачимо, що в Європі він переважно поширюється серед невакцинованих. Тому для України зараз спрогнозувати його перебіг буде вкрай важко. Саме тому ми орієнтуємось лише на результати лабораторних досліджень.

- Як в Україні визначатиметься Омікрон? Методом секвенування чи існують інші шляхи?

- Зараз в Україні діагностика коронавірусної хвороби здійснюється або швидкими тестами, або ПЛР-тестуванням, або секвенуванням. Секвенування зараз використовується на національному рівні, на рівні Центру громадського здоров’я. І ми застосовуємо механізм приблизно такий же, як і по пошуку інших штамів – знаходимо певні кластери на рівні областей, це ті райони, де фіксуються спалахи захворювання. Там ми забираємо матеріал і намагаємося з'ясувати, який штам викликав саме цю кластерну хвилю захворювання на коронавірусну хворобу. Саме Національна референс-лабораторія проводить секвенування, і якраз вона знайшла Омікрон під час чергового лабораторного дослідження. 

Друге – ми забираємо матеріал від людей з атиповим, тобто незвичним, перебігом коронавірусної хвороби. Це або перебіг, який взагалі не має ніяких симптомів, або надважкий перебіг. І третя група – зразки від людей, які повернулися з-за кордону. У рамках цього моніторингу ми вже додали туди випадки інфікування і важкого перебігу хвороби у повністю вакцинованих людей. У таких поодиноких випадках ми також збираємо матеріал.

Для того, щоб більш фокусно і швидше приймати рішення саме по циркуляції Омікрону в Україні, ми вирішили трохи змінити підходи до лабораторної діагностики.

Невдовзі на рівень регіонів будуть поставлені спеціальні ПЛР тест-системи на визначення штаму Дельта. Планується близько 4,5 тис. тест-систем, кожна з яких розрахована на 96 досліджень. Вони будуть розподілені пропорційно до кількості населення в областях. 

І для цих категорій населення, які я перерахував, буде спочатку проводитися звичайне ПЛР-тестування для підтвердження діагнозу, потім наступне ПЛР-дослідження для підтвердження або спростування Дельти. Якщо буде підтверджена Дельта, то зразок не буде надсилатися далі на секвенування, щоб ми не витрачали ані реагенти, ані час. Якщо Дельта не підтверджена, то тоді такий зразок направляється на повне секвенування. Тобто ми будемо виходити методом виключення і за рахунок цього більш оперативно отримуватимемо інформацію про циркуляцію штаму. 

- Поясніть, це значить, що людина, яка захворіла і звернулася до сімейного лікаря, буде проходити два ПЛР-тести: перший – на визначення ковіду, другий – на визначення Дельти? 

- Так, але для пацієнта це не буде мати ніякого значення. Цей процес буде відбуватися за межами поставленого діагнозу. Пацієнт отримує встановлений діагноз, здавати зразки буде один раз, а зразок буде досліджуватися двічі. Усі ці процедури відбуватимуться після того, як пацієнт здав свій аналіз один раз. Далі він отримає або підтвердження, або спростування свого діагнозу. 

- Стосовно людей, які повертаються з-за кордону, будуть додаткові вимоги через Омікрон?

- Якщо людина повертається з-за кордону, вона може перетинати кордон або з сертифікатом про вакцинацію, або якщо у неї немає вакцинації, то вона має обов'язково мати чинний ПЛР-тест.

- Але ви сказали, що є випадки захворювання на ковід навіть повністю вакцинованих людей.

- Так, такі випадки є, проте їх небагато. Щодо людей, які повертаються з-за кордону і будуть мати симптоми або звернуться до свого сімейного лікаря з симптомами, то вони будуть обстежені додатково. Їм мають зробити ПЛР-тест як для підтвердження діагнозу, так і для того, щоб ми з’ясували, який саме маємо штам. 

- Тобто додаткових змін через Омікрон стосовно перетину кордону не буде? 

- Додаткове тестування вже запускалося, при появі перших випадків Дельти у нас працювали пункти тестування на кордоні. Дійсно, певна частина випадків ідентифікується на рівні саме пунктів перетину державного кордону. Але це, по-перше, створює велику чергу. По-друге, багатьох людей потім важко знайти, бо вони залишали неправильні контактні дані. Тому ми вирішили відійти від цієї практики тестування саме на кордоні. Якщо людина після повернення звертається до свого сімейного лікаря з певними симптомами ГРВІ, тоді вона вже проходить повноцінну діагностику, і ми, збираючи її епідеміологічний анамнез, будемо направляти її зразок на додаткове тестування або секвенування. 

Поки що локальної передачі Омікрону саме в Україні немає. За результатами секвенування ми бачимо що 99,9% випадків спричинені штамом Дельта. 

ПЕРЕБІГ ОМІКРОНУ НЕ МАЄ БУТИ ВАЖЧИМ, НІЖ ПРИ ШТАМІ ДЕЛЬТА 

- Наскільки перебіг хвороби при інфікуванні Омікроном може бути важким? 

- Ми не очікуємо, що він матиме переважно більш важкий перебіг або надважкий. За попередніми даними ВООЗ, по важкості перебігу він не має бути сильнішим або важчим, ніж штам Дельта. По суті варіант Омікрон не є подальшою еволюцією варіанту Дельта. Це окрема лінія, яка виокремилася, напевно, кілька місяців тому, або, можливо, з самого початку, і розвивалася окремо. Клінічно він не відрізняється від перебігу штаму Дельта, і специфічних симптомів поки що не описано. Однак тут є певне застереження, яке полягає в тому, що за такої швидкості поширення він може призвести до зростання госпіталізацій. 

Поки що підходи до лікування (при захворюванні на Омікрон) – використання кортикостероїдів, базових схем лікування, які зараз затверджені. Є підтвердження, що таке лікування залишається ефективним.

З приводу клінічних симптомів і тяжкості захворювання – дані дуже суперечливі. Однак, згідно з заявами ВООЗ, частка випадків захворювання на Омікрон, які потребуватимуть госпіталізації, приблизно саме така, як і в Дельти. 

- Україна, за вашими оцінками, готова до стрімкого поширення Омікрону? Чи можемо ми казати, що наступна хвиля захворюваності буде хвилею саме Омікрону? 

- Зараз важко спрогнозувати, як саме Омікрон себе поводитиме. Через кілька тижнів органи охорони здоров'я європейських країн почнуть оприлюднювати не лише дані наукових статей, а й офіційні звіти, які стосуються перебігу інфікування або особливостей клінічного перебігу. Тоді можна буде робити певні прогнози по його поширенню територією України.

Зараз у нас залишається актуальною мережа закладів охорони здоров’я, яка історично працює з COVID-19. Це умовно основна хвиля і резервна хвиля. Маємо потужність на 70 тисяч ліжок. Під час осіннього підйому планували так звану резервну хвилю, коли на рівні кожної області були визначені ще додаткові заклади охорони здоров’я на випадок погіршення ситуації, які можна долучити по областях. Максимально можлива кількість ліжок, які можливо запустити, – близько 90 тисяч. Але ця кількість є критичною з точки зору того, що певна частина медичних послуг може бути недоступна для громадян. Мова йде про неінфекційні захворювання, певні соматичні стани. Мова може йти про певну затримку в наданні медичної допомоги, і тому дуже не хотілося б, аби ці 90 тисяч використовувалися на повну потужність. 

Тому хочу нагадати, що всі протиепідемічні заходи, такі, як вакцинація, носіння масок, дистанціювання, обробка рук – також продовжують працювати проти штаму Омікрон.

Будемо дивитися, які норми виявляться більш ефективними, і скоріш за все – відповідні коригування можуть бути внесені й до нашого адаптивного карантину стосовно посилення маскового режиму, стосовно обробки рук. 

- Які це коригування і коли вони будуть внесені? 

- Враховуючи те, що зараз важко робити прогноз по поширенню (нового штаму – ред.), то поки що наш основний фокус буде зводитися до виявлення нових випадків Омікрону і до максимального їх обстеження. Але перегляд можливий наприкінці січня, коли ми вже точно будемо мати обґрунтовані прогнози щодо поширення нового штаму. 

- Вже відомо, чи пацієнти, що захворіли на Омікрон, так само кисневозалежні, як і при Дельті? 

- Так. Водночас наприкінці останньої хвилі 2021 року було виділено 800 млн грн на будівництво кисневих станцій. ДП “Медичні закупівлі” вже провело закупівлі 225 таких кисневих станцій, зекономивши при цьому значну частину коштів. Встановлення станцій почнеться з нового року, тому перебоїв чи критичних моментів із постачанням кисню не повинно бути. 

ПРО ОМІКРОН НЕМАЄ ВІДОМОСТЕЙ, ЩО ЗАХВОРЮВАНІСТЬ СЕРЕД ДІТЕЙ Є ПРЕВАЛЮЮЧОЮ

- Якщо захворюваність знов стрімко зростатиме, МОЗ рекомендуватиме перехід шкіл на дистанційне навчання? 

- За попередніми даними, які ми бачимо по світу, не спостерігалося якогось більшого перекосу в статистиці захворюваності в бік молодшої групи населення. По відношенню до штаму Дельта були досить серйозні заяви про те, що переважно цей штам фокусується серед дитячого населення, дуже важкий перебіг та інше. Але навіть остання хвиля не мала цих особливостей в Україні. Тобто випадки захворювання серед дітей були, але у загальному співвідношенні – це близько 7% з усієї кількості підтверджених інфікувань (якщо говоримо за весь час пандемії в Україні). 

Про штам Омікрон поки що немає відомостей, що захворюваність серед дітей є превалюючою. Тому закриття шкіл не виглядає доцільним. І ВООЗ, і ЮНІСЕФ наголошують, що дистанційна освіта не може слугувати повноцінним замінником звичайної освіти, до того ж – вона відчутно впливає і на якість навчання, і на рівень соціалізації дитини. Основна порада і позиція ВООЗ та ЮНІСЕФ полягає тому, що школа має відкриватися першою, коли ситуація стабілізується, і закриватися останньою. Закриття шкіл не виключене, проте все залежить від епідемічної ситуації.

БУСТЕРНА ДОЗА І РЕВАКЦИНАЦІЯ ВІД COVID-19 – ЦЕ ОДНЕ Й ТЕ САМЕ 

- Мережею вже ходять переліки вакцин, які більше чи менше ефективні при Омікроні. Я так розумію, що ті люди, які вакцинувалися на початку вакцинальної кампанії, мають зараз найменший захист, якщо не враховувати тих, хто не вакцинувався? Коли буде бустерна доза? 

- Багато європейських країн рекомендують проводити ревакцинацію проти COVID-19 через 6 місяців. І зараз ЄС намагається встановити додаткові вимоги щодо перетину кордону саме в Європу, враховуючи необхідність так званого “бустеру”.

Тому скоріш за все – найближчим часом ми будемо переглядати своє рішення по використанню ревакцинальної й додаткової дози. Додаткова доза для імунокомпрометованих осіб не буде переглядатися. 

По ревакцинальній дозі ми будемо переглядати рішення на цьому тижні, й скоріш за все – до кінця тижня буде фінальна позиція. (Розмова відбулася 20-го грудня, 22 грудня МОЗ повідомило про запровадження ревакцинальної дози для медиків та працівників будинків інтернатного типу – ред.). Але попередньо, за рішенням РНБО і за їх офіційною позицією, скоріш за все ми будемо підтримувати введення ревакцинальної дози для медичних працівників, тому що медики по суті перші, хто буде стикатися зі штамом Омікрон і для них сформувати повноцінний захист є ключовим завданням. 

- У минулому інтерв'ю ви говорили про те, що відсоток охоплення медпрацівників ковід-вакцинацією високий. Наказ про обов'язковість вакцинації медпрацівників проти COVID-19 буде стосуватися і повного циклу вакцинації чи бустеру? 

- Серед медпрацівників вакцинація – на рівні майже 90%. Наказ стосуватиметься повного циклу вакцинації. Ревакцинальна доза буде рекомендована, і думаю, що кожен медик буде розуміти її необхідність. Ефективність після цієї дози є вищою. Тому для медичних працівників той наказ, який вступає в силу з середини січня, стосується повного курсу вакцинації. Бустер є рекомендованим.

- Для всіх інших – буде бустерна доза, чи ми будемо слідувати європейським рекомендаціям і робити вже ревакцинацію після півроку повного курсу щеплення? 

- Хочу наголосити, що бустерна доза і ревакцинація – це одне й те саме. Тобто ревакцинальна доза – це і є той бустер. Його вводять через певний проміжок часу після отримання повного курсу вакцинації. Коректно вживати поняття “ревакцинальна” доза, адже йдеться про щеплення, яке людина отримує після того, як пройшла повний курс вакцинації.

- Я вважала, що ревакцинація має бути так само – двома дозами? 

- Не обов’язково. Я б запропонував почекати рішення Національної технічної групи експертів з питань імунізації (НТГЕІ). На цьому тижні буде засідання групи, на яке винесено 8 ключових питань не тільки стосовно ревакцинальної дози, а й поєднання вакцин.

Зараз в світі вже є офіційна інформація про можливості, наприклад, використання м-РНК вакцин після інактивованих вакцин, тобто після КоронаВаку. А раніше вважалося, що КоронаВак неможливо поєднувати ні з якими вакцинами. Тому усі ці питання має розглянути НТГЕІ. Після того вже в МОЗ будуть розглядати рекомендації НТГЕІ і виносити своє рішення.

Але, забігаючи наперед, хотів би сказати, що ми будемо слідувати тим рекомендаціям, які дає Європейський Союз, Європейський центр з контролю за хворобами.

Формат або модель цього “бустеру” – це вже предмет більш професійної дискусії фахівців НТГЕІ, тому що є кілька різних моделей, коли бустер вводиться через 6 місяців, через 28 днів, або через три місяці. Думаю, скоро ми будемо мати фінальну позицію.

- І як інформація про бустерну дозу буде відображена в ковід-сертифікаті? Наскільки вона продовжить дію ковід-сертифікату і чи буде продовжувати взагалі? 

- Ревакцинальна доза вакцини, за логікою ЄС, має продовжувати термін дії сертифікату. Це зараз предмет перемовин, яким чином це буде відображатися в Дії, але бустерна доза має продовжувати дію сертифіката. 

- На який термін? 

- Це питання обговорюється. Але коли ми кажемо, що термін дії ковід-сертифікату не продовжується, то мова йде про додаткову дозу вакцини, яка показана пацієнтам з імунокомпрометованими станами. Чому це важливо? Наприклад, людина має важкий імунний стан, тобто імунна система працює погано, людина постійно приймає ліки, або після трансплантації, коли їй показані такі ліки. Третя, додаткова доза вакцини проти COVID-19 вводиться для того, щоб сформувалася повноцінна імунна відповідь. Тому сертифікат не є доцільним продовжувати, тому що, по суті, ми лише досягаємо того рівня імунітету, який заявлений в інструкції про використання вакцин, або під час клінічних досліджень. Якщо було заявлено на рівні 90%, то по суті цією третьою дозою ми лише досягаємо цих 90%.

- Які вакцини можуть бути використані в Україні для бустерної дози?

- Зараз, відповідно до рекомендації НТГЕІ, рекомендованими для проведення ревакцинації є м-РНК вакцини Модерна і Пфайзер. М-РНК вакцини є доволі універсальними, тому що вони поєднуються майже з усіма типами вакцин. У нас в країні з літа було дозволено використовувати м-РНК вакцини після базового курсу щеплення векторними вакцинам, тобто АстраЗенекою. 

Також було дозволено офіційно змішування м-РНК-вмісних вакцин – перша вакцина Модерна, друга – Пфайзер або навпаки. 

Єдине, що не було дозволено – змішування вакцини КоронаВак. Проте вже були завершені дослідження по ефективності бустерної дози при базовому курсі КоронаВаком. Досліджувалися лише вакцини АстраЗенека, Пфайзер і КоронаВак в якості бустеру. Вакцина АстраЗенека і вакцина Пфайзер показують найвищий рівень імунітету на фоні бустеру. Враховуючи, що АстраЗенка зараз майже не використовується в країні, скоріш за все, що ревакцинальною дозою для вакцини Коронавак буде Пфайзер як м-РНК-вмісна вакцина.

Фінальне рішення по типу взаємозамінності вакцини буде прийнято НТГЕІ. 

- Зараз різні виробники заявляють, що готові представити вакцину саме проти штаму Омікрон вже на початку 2022 року. Україна готова закуповувати таку вакцину при необхідності? 

- Про розробку Омікрон-специфічного бустеру заявляла компанія Пфайзер, за їх повідомленням – ця вакцина може бути доступна приблизно в березні 2022 року. Україна має підписаний дворічний контракт із Пфайзер. Проте наразі зарано про це говорити, очікуємо досліджень. 

З Модерною, яка також заявляла про Омікрон-специфічну вакцину, у нас не ведеться перемовин про поставку вакцин, тому що вакцини поки що вистачає по тих контрактах, які вже підписані. 

- Чи планує МОЗ дозволити щеплення проти COVID-19 дітей від 5 років і коли? 

- Вакцинація від 5 до 11 років в усьому світі жваво обговорюється, багато країн її вже рекомендують. Ми це питання винесли на засідання НТГЕІ, першого разу було отримано відповідь, що недостатньо доказової бази. Зараз уже накопичився певний обсяг наукових даних досліджень з клінічної ефективності, тому, скоріш за все, будемо розглядати його протягом січня 2022 року. 

Ймовірно, що така рекомендація буде прийнята, але вона не буде обов’язковою нормою, і щеплення проти ковід для дітей від 5 років буде робитися тільки за бажанням та згодою батьків. У випадках, коли дитина від 5 до 12 років мала якісь супутні стани або важкі захворювання, то в такому випадку вакцинація їй показана і буде доцільна. 

- РНБО озвучила прогноз, що наступна хвиля захворюваності на COVID-19 ймовірна в лютому. Це традиційне підняття захворюваності на ГРВІ в цей час, чи прогноз саме по ковіду?

- Ми очікуємо так звану рутинну звичну хвилю підвищення захворюваності. Тобто хвилю захворюваності, не пов’язану саме з Омікроном. Проте Омікрон може вносити певні корективи в ту хвилю, яка очікується в середині або наприкінці лютого. Подивимося, яка вона буде і наскільки вдасться її відтягнути чи зменшити її розмах, але це звичайна рутинна хвиля, яку ми переживали на початку 2021 року. 

З приводу того, які прогнози по закінченню пандемії. Вірус складний, він мутує, і, як кожен РНК-вмісний вірус, буде мутувати регулярно. Для того, щоб принаймні почати говорити про припинення цього процесу, або про те, що коронавірусна хвороба йде на спад, ми маємо досягти високих показників щеплення – від 70% тієї популяції, яка має бути вакцинована. Україна, з одного боку, досягла показника ВООЗ в 40% вакцинованих двома дозами, але ми прагнемо до 70% щепленого дорослого населення. В світі поставлена загальна мета – вакцинувати 70% дорослого населення впродовж 2022 року. Після цього ми можемо говорити, що пандемія може піти на спад, бо буде майже однакова ситуація по кожній країні й доволі високі показники по охопленню щепленням. 

Наталія Молчанова, Київ

Фото Євгена Котенка