Якщо говорити про пандемію, то деколи здається, що українське суспільство прожило в цей рік ціле століття. Воно все ще жахалося смертям від ковіду, переживало болісну антивакцинаторську ломку, окрема його частина зі здивуванням побачила, що після щеплення світ не завалився, а потім із не меншим подивом спостерігало, як держава чи не вперше усією силою взялася боротися проти мало не “промислового виробництва” фейкових сертифікатів. На цьому шляху були приємні сюрпризи, коли зелений сертифікат із навіть невизнаними в ЄС вакцинами відкривав кордони, а в кінці року виявилося, що в додаток до безкоштовної вакцини можна отримати ще й віртуальні кошти, і придбати за них цілком реальну книгу або можливість відвідання концерту чи театру.

Імунолог Федір Лапій під час кампанії з вакцинації був одним із найбільш упізнаваних облич країни.

Він – і представник медичної спільноти, і представник групи експертів Національно-технічної групи, й активний коментатор теми вакцинації. Той, чиї думки чують і народ, і влада, й учені, й хто завжди має цікаві та достовірні оцінки. Тож саме йому ми адресували запитання про пандемію та вакцинацію.

- Чи доходить пандемія до свого завершення, чи видно на обрії десь її кінець?

- Можна робити обережні прогнози, що вже в 2022 році пандемія може закінчитися. Я б не говорив про обрій, тому що обрію у всьому досягти важко, але закінчення пандемії ми досягти можемо.

- Скажіть, як по-вашому, ми справилися з вакцинацією? Сьогоднішні невеликі цифри хворих – чи це завдячуючи вакцинації, чи тому, що ми у більшості своїй перехворіли? І як ви оцінили, зрештою, зусилля влади, суспільства, медичної спільноти у вакцинації?

- Для успішного проведення вакцинації необхідно три складові. Перша складова – це наявність вакцини. І вакцини були доступні вже наприкінці весни, а в липні був розпочатий п’ятий етап вакцинації. Тобто, для всіх бажаючих вакцина була доступна, люди могли обрати ту чи іншу вакцину. Працювали пункти щеплення (і продовжують працювати) – в торговельних центрах, на базарах, вокзалах. І люди можуть обирати – де їм зручніше.

Друга складова, важлива для успішної вакцинації – це готовність медичних працівників. І тут ми маємо багато негативних прикладів, коли самі ж медичні працівники відмовляли від вакцинації громадян України. З різних причин відмовляли. І ми маємо безліч випадків, коли людей від 60 років, які мають супутні захворювання, самі ж медичні працівники відмовляли від щеплення.

Красномовна цифра. У нас у віковій групі від 60 років і старше щеплено двома дозами трохи більше 35 відсотків, і в той же час понад 80 відсотків випадків смертей припадають на вікову групу від 60 років і старше.

Тому так, з одного боку – вакцинація з літа була максимально доступною, але її важко назвати успішною, коли бачиш, скільки б вона могла врятувати життів, скільки могла б попередити випадків госпіталізації.

Мушу сказати, що не досягли ми повного успіху, коли йдеться про те, скільки ми могли врятувати життів. І це відбулося через третю складову.

А третя складова успішної вакцинації – це готовність самого населення прийти на вакцинацію. І ми бачимо, що люди ставилися й продовжують ставитися до вакцинації з недовірою. Тож, якщо чесно, ну, не можемо говорити про успіх.

- Якщо ми рухаємося у бік завершення пандемії, це значить, що SARS перетвориться на звичайний грип?

- Важко 100-відсотково сказати, але цілком можливо, що збудник COVID-19 – вірус SARS-Cоv-2 просто стане так, як і інші коронавіруси, причиною сезонних захворювань.

- Зараз пишуть, що Омікрон домінує в ЄС, і що там знову ускладнюються карантинні правила. А як він буде поводиться в Україні? Чого нам чекати?

- Однозначно, нам потрібно чекати на його поширення. Маємо розуміти, що варіант Омікрон більш заразний, легше передається від людини до людини. А зараз тільки-но минули новорічні свята. Люди відвідували одне одного, святкували, колядували, збиралися на різні заходи – тож можна очікувати на підйом захворюваності після новорічних свят.

У Західній Європі зростає кількість випадків, але якщо подивитися на людей, які перебувають у стаціонарах, то складається враження, що він більш легко перебігає.

Утім, не можна переносити ці дані на Україну, бо все ж таки населення Західної Європи набагато краще вакциноване проти ковіду, особливо – групи ризику. І вже чималий відсоток із груп ризику в Західній Європі пройшли і ревакцинацію. А завдяки ревакцинації можна добитися ефективності щодо попередження госпіталізації до 80 відсотків і більше.

Як цей варіант поведе себе в Україні, наразі сказати важко, зважаючи на те, що все ж таки в нас є досить малий відсоток вакцинованих серед груп ризику.

- Які перспективи бустерної дози для широких верств населення?

- Давайте уточнимо, що бустерна доза – це те, що також називається “ревакцинальна доза”. Це синоніми. Але ревакцинальна або бустерна доза – це не додаткова доза. Додаткова доза вводиться для груп ризику за станом здоров’я, які мають схильність до тяжкого перебігу COVID-19. І це люди, наприклад, з онкопатологією, тобто ті, кого ми відносимо до імуноскомпроментованих. І рішення про додаткову дозу, тобто до стандартних двох щеплень додається третя, ухвалено вже близько місяця тому. 13 грудня був підписаний наказ про додаткову дозу. Про ревакцинальну дозу, у нас її називають бустерна доза, наказ Міністерства охорони здоров’я був підписаний 22 грудня, і в ньому мова йшла про ревакцинацію для медичних працівників і працівників будинків інтернатського типу. Щодо універсальної ревакцинації, тобто для всіх інших або інших груп населення, зараз я готуюся до засідання Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, де буде обговорення рекомендацій для Міністерства охорони здоров’я рекомендувати чи не рекомендувати певним групам ревакцинацію. (Розмова відбувалася ще до наказу міністра охорони здоров’я про введення бустерної дози вакцини для всіх охочих з 6 січня – ред.)

- Скажіть, а як іде вакцинація дітей?

- За три місяці після ухвалення рішення (про вакцинацію дітей – ред.) маємо в Україні понад 40 тисяч дітей, вакцинованих проти COVID-19. Це замало. І, знову ж таки, ми зараз повинні отримати статистику: хто ці діти з 40 тисяч вакцинованих. Звичайно, мова йде не про оприлюднення прізвища, ім’я, по-батькові. Мова йде – чи серед щеплених переважають діти, які мають серйозні супутні захворювання, через які існує високий ризик тяжкого перебігу COVID-19? Бо дітей з патологією, які потребують захисту від COVID-19, у нас набагато більше. Тож у даному випадку говорити про те, що вакцинація дітей є успішною, я не можу.

Моя донька, 16 років, отримала перше щеплення Pfizer BioNTech перед Новим роком. Вона не має супутні патології, та я хочу захистити її. Але знаю, що багато батьків не розглядали таку опцію – захист від COVID-19 через вакцинацію дітей.

І знову ж таки, повертаючись до успішності, про що ви питали. На превеликий жаль, чимало “лідерів думок” (я не говорю, що це люди грамотні, вони просто лідери думок) висловлюються проти вакцинації дітей, посилаючись на те, що вакцина не досліджена, мовляв, невідомо, як вона діятиме в організмі дитини, тож не потрібно чіпати дітей та ін. У такому разі сподіватися на успішну вакцинацію дітей ми навряд чи можемо. Тим більше, коли маємо медиків, часто не прихильних до цієї ідеї.

- Скажіть, як довго триватиме вакцинний імунітет?

- Його тривалість досі не відома, тому що вакцина стала доступною для масової вакцинації переважно в грудні 2020 року. Але країни почали використовувати вакцину проти COVID-19 на початку 2021 року. 

Та з’являються нові варіанти. От ми зараз говоримо про занепокоєння, які пов’язані з варіантом Омікрон. Тут варто чітко розрізняти те, що лабораторно досліджена активність антитіл щодо нейтралізації вірусу варіанту Омікрон є досить низькою з плином часу. Але якщо говорити не про антитіла, а про Т-лімфоцити, клітинний імунітет, то він має значення в попередженні тяжкого перебігу COVID-19. І тут дані такі, що поява нових варіантів не впливає на послаблення вашого клітинного імунітету. Реальна ефективність, коли мова йде про тих, хто був вакцинований, а потім ревакцинований, у попередженні госпіталізації – понад 80 відсотків. Тож поки що маємо от таку ситуацію. Як буде в майбутньому? Поживемо – побачимо.

- Я читала в одній із західних статей, що знайшли стареньких, яким понад 100 років, які зберігають вакцинний імунітет ще від «іспанки». Тобто, вакцинація зберігала дію 100 років. Це щодо SARS-ів виглядає фантастикою?

- Розумієте, ті, хто перехворів «іспанкою», як правило, вже померли. І якщо уявити, що є люди, яким щепили вакцину вже в дитячому віці, якщо вони народилися в 1918 році, вибачте, їм вже у 2018 році виповнилося 100 років.

Не знаю, наскільки тут усе достовірно, але справа в тому, що іспанка була викликана варіантом вірусу грипу H1N1, і там є нюанси, і є поняття природної ревакцинації... Тобто тут не можу коментувати, але маю сумніви.

- Федоре Івановичу, від людей, які мали би бути флагманами вакцинації, з кількома освітами, я чула таку думку. Що, мовляв, якби вакцинація не була тотальною, якби розроблявся напрямок протипоказань проти вакцин, то робота була б більш ефективною?

- Людина навіть з кількома вищими освітами – не позбавлена певної дурості. І тут, якщо говорити про “закони дурнів”, то відсоток людей з середньою освітою, без середньої освіти, з вищою освітою – абсолютно однаковий, і від освіти це не залежить, так само, як матеріальний статус. Тому орієнтуватися на це я не хотів би.

А з іншого боку – це один із закидів, який лунає від антивакцинаторів. Тому що люди, які заявляють про протипоказання, явно не знайомі з дослідженнями вакцин, і щодо протипоказань у тому числі. 

Є чіткі протипоказання, а є навпаки – чіткі показання додаткових доз, і є висновки щодо застосування вакцин. Факт залишається фактом: безпека вакцин турбує людей не залежно від їх рівня освіти чи наявності диплому взагалі. Але їхні судження – часто поверхові навіть за наявності наукового ступеня. Вибачте, якби не розголос, Ківа став би без проблем кандидатом наук. А скільки таких, як Ківа? І в медицині їх, вибачте, не менше.

Але оскільки питання протипоказань людей хвилює – це факт, то, звичайно, потрібно посилювати комунікаційну складову і пояснювати, чому ми вважаємо: а) вакцини є безпечними; б) у тому числі, це стосується аутоімунних захворювань; в) те, що стосується, можливо, навпаки – додаткової вакцинації людей, які мають супутні захворювання. І найголовніше: що насправді дослідження ведуться як на окремих групах, так і у вигляді фармаконагляду, і вони постійно публікуються. На превеликий жаль, навіть далеко не всі медпрацівники в Україні знають, що щотижня на сайті Державного експертного центру публікуються повідомлення щодо так званих післявакцинальних подій. В Україні це повністю доступно, і коли розглядається питання протипоказань, ми беремо за основу ці дослідження.

- Тобто протипоказання таки існують?

- Звичайно.

- А вони стосуються аутоімунних хвороб?

- Пацієнти з аутоімунними захворюваннями частіше, ніж інші, можуть заразитися, але аутоімунні захворювання, як правило, супроводжуються прийомом певних препаратів, при яких перебіг COVID-19 є більш тяжким, і в залежності від того, які препарати застосовуються, є нюанси щодо переривання чи не переривання прийому цих препаратів. Але вакцини для них є безпечними. І навіть на етапах клінічних досліджень вакцин серед 20-40 тисяч осіб, які брали участь у третій фазі клінічних досліджень, є люди з хронічними і аутоімунними захворюваннями. А зараз таких досліджень є ще більше.

- Скажіть, будь ласка, якою є перспектива ефективних ліків від коронавірусу та їх поставки в Україну?

- Це є менш перспективним, аніж ефективна вакцина. Тому що запобігти пожежі чи намагатися гасити пожежу – це різні речі. Ліки – це те, чим ви намагаєтеся мінімізувати наслідки пожежі, яка виникла. І такі ліки не є дешевими, вони мають свої побічні ефекти, і вони не мають високої ефективності. Вакцина тут якраз у співвідношенні – “ціна й ефективність” – випереджає ліки. Вакцина – це вже, як синиця в руках. А про журавля в небі можна довго говорити і чекати. Вакцини набагато раніше вирішать проблему COVID-19, аніж з’являться безпечні, ефективні та недорогі ліки.

- Чи буде вакцинація встигати за новими штамами?

- До варіанту Омікрон – вакцина встигала за новими варіантами, зараз проводиться аналіз того, чи діють у плані попередження тяжкого перебігу дві дози, чи – дві плюс ревакцинація. Останні опубліковані дані кажуть, що якраз дві дози плюс ревакцинація щодо варіанту Омікрон попереджають на 80 і більше відсотків госпіталізацію. Тож можна робити висновки, що так, поки встигаємо.

- Омікрон – не страшніший за Дельту, так виглядає?

- Він заразніший, але ми не можемо робити висновки щодо варіанту Омікрон, тому що переважно ми маємо дані для наших висновків, наших умовиводів. Навряд чи коректно порівнювати досвід Західної Європи, де є високий рівень охоплення вакцинацією групи ризику та ревакцинації. Як буде поводити у нас в Україні, при низькому рівні охоплення вакцинацією людей з групи ризику, цей штам – невідомо. Це може бути абсолютно інша картина.

Є певні біологічні властивості – він більш схильний вражати бронхи, а не легені, це те, що на користь більш легкого перебігу. Але ще раз наголошую: не можна просто брати і переносити дані з країн Євросоюзу в Україну, на українське населення.

- Скажіть, чи буде такий медичний напрямок – боротьба з наслідками. Мій син перехворів, і рік не міг їсти м’ясо, і досі не може їсти яєць. Читала, що коронавірус вражає тазостегнові суглоби, тобто, буде розвиватися ця постпандемічна медицина?

- Вона вже розвивається. Від самого початку почали створювати програми щодо реабілітації пацієнтів, постковідних синдромів. І одна справа, коли ви маєте проблему з нюхом, – це те, що можна пережити. Але ми знаємо, що COVID-19 дає про себе знати в основному через ураження судин, що пов’язано з розвитком інсультів, інфарктів протягом кількох тижнів, а то й місяців. Деякі люди мають слабкість, мають зниження життєвих сил. Тому, звичайно, медицина цим стурбована і пропонує різні способи реабілітації. Є рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо відновлення після перенесеного COVID-19.

- Кожного року слід буде вакцинуватися?

- Поки що цього сказати не можна.

- І останнє запитання. Якщо уявити розмову віруса та імунітету, їх суперечку: до чого вони сьогодні дійшли – це домовленість про ненапад чи імунітет разом з вакциною – абсолютні переможці? За ким останнє слово?

- Останнє слово – все ж таки за наукою, якщо до неї прислухатися і виконувати рекомендації науковців. Бо цілком зрозуміло, що COVID-19 не знищить населення планети, це не комета, яка може поховати все живе. І знову ж таки, до питання антивакцинаторів, які вільні й можуть “не дивитися вгору” (я у фільмі бачу своє, але багато хто проводить паралелі між запереченням комети, яка летить на Землю, і твердженням, що COVID-19 не існує і не потрібно наганяти паніку). Вже багато хто перехворів, перехворіли легко, і питання в тому, яку ціну ми за це заплатимо? Це й питання нашого гуманізму, щоб вберегти життя кожного, мінімізувати наслідки.

Тож на сьогодні можна сказати, що імунітет тут виграє, але з допомогою тих рекомендацій, які видає медична наука.

Лана Самохвалова, Київ

Фото: Укрінформ, MedEduUkraine, Sergey Temirenko