У середині листопада 2021 року Кабінет міністрів України своїм рішенням призначив Наталію Гусак на посаду голови Національної служби здоров’я України (далі – НСЗУ), що більше року працювала без офіційного керівника. Саме Наталію Гусак за результатами співбесіди визнав переможцем конкурсу міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Про зміни, що чекають медичну спільноту України цього року, зокрема, про розширення Програми медичних гарантій, збільшення вартості послуг, оптимізацію мережі медзакладів та про те, як ці нововведення вплинуть на якість надання послуг пацієнту, кореспондент Укрінформу поспілкувався з головою НСЗУ Наталією Гусак.

РЕКОРДНЕ ФІНАНСУВАННЯ

- У Держбюджеті-2022 на Програму медичних гарантій виділили 157,3 мільярда гривень. Це на понад 20% більше, ніж торік. Чи достатньо цих грошей для надання якісної допомоги пацієнтам?

- Бюджет Програми медичних гарантій-2022 збільшено на 33,8 млрд у порівнянні з 2021 роком (123,5 млрд). 157,3 млрд грн – це найбільша сума з Держбюджету від початку трансформації фінансування системи охорони здоров’я України. Ця сума є достатньою для того, щоби надавати якісні медичні послуги. Такий бюджет – результат спільних зусиль МОЗ, Уряду, профільного комітету Верховної Ради.

У межах бюджету Програми медичних гарантій-2022 передбачили понад 26 млрд грн на первинну медичну допомогу, що на 6 млрд більше, ніж у 2021 році.

Понад 8,3 млрд заплановано на лікування онкологічних захворювань, що на 4,8 млрд більше, ніж було у бюджеті Програми торік.

На лікування серцево-судинних захворювань, що є одним із пріоритетів Програми медгарантій, зокрема інфарктів та інсультів, передбачено 4,8 млрд грн. Це більше на 1,8 млрд порівняно з 2021 роком.

Медичні заклади отримають більші оплати за пріоритетні послуги. Так, за одним із найвищих тарифів у Програмі медичних гарантій-2022 оплачуватиметься неонатальна допомога. У 2022 році тариф зросте зі 113 до 135 тис. грн, а максимальний тариф становитиме 161 тис. грн за лікування недоношених дітей у закладах, які відповідатимуть додатковим вимогам. Тариф за медичну допомогу при пологах зросте на 5 тис. грн – до 15 тис. грн, а для закладів, які відповідатимуть додатковим вимогам, – до 20 тис. грн.

Зросли тарифи і на лікування онкологічних захворювань. Так, на 10 тисяч гривень збільшився тариф на хіміотерапевтичне лікування – до 36 тисяч, а за лікування дітей від онкохвороб НСЗУ сплачуватиме закладам до 131 тис. грн. Тариф за лікування онкогематологічних захворювань зріс із 54 тис. грн до 74 тис. грн. Також заплановане підвищення капітаційної ставки лікарям (Розмір оплати за медичне обслуговування одного пацієнта незалежно від кількості фактичних звернень пацієнта за медичною допомогою протягом визначеного періоду. На її основі відбувається фінансування первинної медичної допомоги – ред.), які надають первинну медичну допомогу, до 786 грн.

- Які нові пакети медичних послуг включили до Програми медгарантій у цьому році?

- Загалом Програма медичних гарантій (ПМГ) у 2022 році передбачає 38 пакетів медичних послуг. НСЗУ як стратегічний закупівельник медпослуг дбає про те, щоб охопити максимальну їх кількість через Програму медичних гарантій, правильно спрогнозувати обсяг цих послуг. Пацієнти мають відчути, що фінансовий тягар за медичні послуги може бути значно меншим.

Наприклад, при детальному аналізі стало зрозуміло, що є необхідність введення нової послуги – це хірургічні операції дорослим і дітям в умовах стаціонару одного дня. Вона дасть можливість стимулювати розвиток стаціонарно-замісних підходів і втілювати сучасні підходи до надання медичної допомоги.

Крім того, було включено такий пакет, як готовність до реагування на надзвичайні ситуації, зокрема, інфекційного характеру. Цього пакету не було торік. І оскільки ми все-таки не вийшли із карантинних обмежень, то вже цього року готові контрактувати заклади і платити їм за готовність реагувати на інфекційні захворювання. Цей новий пакет дозволить забезпечити стабільність роботи інфекційних відділень і закладів. На цей напрям у ПМГ-2022 передбачено 2,5 млрд грн. До прикладу, у Чернівецькій області таких закладів буде законтрактовано 5.

Ми дали можливість департаментам охорони здоров’я розробити ефективну мережу – з розрахунку один заклад на 200 тисяч населення. Власники та керівники такого закладу, який буде отримувати більш як мільйон гривень фінансування щомісяця, повинні розуміти, що він використовуватиметься зокрема і для надання стаціонарної допомоги пацієнтам у разі виникнення інфекційної небезпеки.

Госпітальна мережа закладів, які надають стаціонарне лікування пацієнтам, хворим на COVID-19, не обмежуватиметься винятково тими, що будуть законтрактовані на пакет «Готовність до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях». Якщо з якихось причин пацієнт з коронавірусною хворобою потрапить у заклад, який не має договору з НСЗУ на готовність, то НСЗУ заплатить такій лікарні за пакет стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19 за умови укладеного договору. Для пацієнта, звісно, вся необхідна медична допомога є безоплатною.

- Усіх цікавить підвищення зарплат медпрацівникам. Як це має відбутися, адже зарплата визначається трудовим договором між колективом і головлікарем? Тобто кошти на підвищення закладені в тарифах НСЗУ, а от чи отримають лікарі обіцяні 22 тис. грн уже в січні? Відколи їм будуть виплачувати підвищену зарплату?

- Ви правильно зазначили, що тарифи Програми медичних гарантій на ті чи інші послуги враховують не лише закупівлю ліків і витратних матеріалів, а й заробітну платну персоналу.

І я гадаю, що закладених коштів достатньо для того, щоб мотивувати наявний персонал і навіть боротися за кращих лікарів у своїх медичних закладах.

Водночас, є й досить багато випадків неправильного розуміння реалізації Програми медичних гарантій чи контрактування із НСЗУ засновниками чи управлінською ланкою закладів. І часто це призводить до того, що кошти НСЗУ використовуються зовсім не для того, щоб надати пацієнту потрібну йому допомогу, вчасно і в достатньому обсязі закупити ліки та мотивувати працівників лікарні. Нерідко ці кошти використовують на те, що не входить до наших контрактних зобов’язань.

Наприклад, Бюджетним кодексом чітко зазначається, що оплата комунальних платежів медичних закладів – це є зобов’язання органів місцевого самоврядування, засновників. Але ми бачимо, що все більше й більше закладів скаржаться НСЗУ на те, що засновники вважають, що коштів від НСЗУ достатньо, тож вони змушують із цих грошей оплачувати й комунальні платежі. Водночас, це фінанси, які мали би піти на мотивацію кадрового потенціалу цих закладів.

НСЗУ не втручається у господарську діяльність підприємства, але у Програму медичних гарантій точно не закладаються капітальні видатки медзакладів, видатки розвитку. Бо згідно з Бюджетним кодексом, капітальні видатки також є зобов’язанням органів місцевого самоврядування. Але досить часто засновники закладів кажуть їхнім керівникам використовувати на різні ремонти саме кошти, які надходять із НСЗУ.

Насправді, коштів достатньо для того, щоб виконувати основні дві функції: захист пацієнтів від фінансових втрат через надання безоплатних послуг та мотивацію персоналу.

Ми це розуміємо і посилюватимемо комунікацію з органами місцевого самоврядування, засновниками, пояснюватимемо ще раз і ще раз керівникам медичних закладів – що входить у Програму медичних гарантій. Також ми розуміємо, що їхня господарська діяльність, згідно з Господарським кодексом, є захищеною, ми не маємо права втручатися.

Відповідальність НСЗУ – щоб кошти, які закладені у договори з надавачами медичних послуг, їм були вчасно перераховані. Відповідальність керівництва лікарні та її власників – щоб кошти були ефективно та справедливо використані.

ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ НЕ ОЗНАЧАЄ ВТРАТУ ДОСТУПНОСТІ

- Ви говорили про можливі зловживання з боку засновників чи керівників медзакладів, зокрема «роздувати» штати тощо. Хто ж має контролювати в такому випадку їхню діяльність?

- НСЗУ завжди стоятиме на позиції забезпечення прав кожного пацієнта на якісну медичну допомогу. Ми ще тісніше будемо працювати із засновниками, з усіма можливими нашими партнерами для того, щоб кожен надавач послуг, який має договір з НСЗУ, розумів, що ми так само зі своєї сторони вимагатимемо виконання цих зобов’язань.

- НСЗУ зараз веде аналіз мережі з тим, щоб визначити, які лікарні надаватимуть спеціалізовану допомогу. Розкажіть про це. Чи не вийде так, що пацієнтам ускладниться доступ до якихось послуг, бо їх надають не в найближчій лікарні, а у якійсь конкретно визначеній?

- Завжди, коли озвучується слово «мережа», одразу йде запитання – а чи не вплине це на доступність. Чомусь у нас слова «мережа» і «доступність» завжди йдуть поряд. Коли говорили про ефективну мережу первинної медичної допомоги, всі боялися, що це вплине на закриття ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів – ред.) і люди перестануть отримувати якісну медичну допомогу. Хоча ми бачимо, що все сталося навпаки – ефективна мережа первинки працює.

Від того, що ми дозволимо усім спеціалізованим закладам увійти у вільний ринок і надавати допомогу, наприклад, при інсультах чи інфарктах, якість такої медичної допомоги не поліпшиться. Адже кількість медперсоналу, який готовий надавати якісну медичну допомогу, обмежений. Та й «розмазування» фінансового ресурсу на цю послугу не сприяє тому, щоб вона ставала більш якісною.

Ми бачимо, що заклади відчули, що таке ринок медичних послуг. І спостерігаємо своєрідну «гонку озброєнь». Коли кожен почав вкладати кошти у якесь дороговартісне медичне обладнання. Плюс були і державні програми, наприклад, це стосується комп’ютерних томографів. Заклади вважають, що якщо є комп’ютерний томограф, то вони готові надавати послуги з лікування інсульту. Хоча ми чітко розуміємо, що якісно ця послуга може надаватися при умові територіальної доступності закладу і при певній кількості мінімально наданих послуг на рік. Ми переконані, що якісне лікування інсультів може бути лише у тому закладі, де пролікували не менше 100 пацієнтів з цією хворобою на рік.

Наприклад, у Чернівецькій області багатопрофільна лікарня у Сокирянах, де лікують менше 100 інсультів на рік (близько 130 км від обласного центру – авт.) не входить у терапевтичне вікно, але пацієнт з тієї громади не доїде у центр Чернівців, до лікарні швидкої медичної допомоги, де лікують понад 100 інсультів на рік. Тому та лікарня у Сокирянах також буде включена у мережу. Водночас, Сторожинецька районна лікарня, де також лікують менше 100 інсультів на рік, але вона розташована поблизу Чернівців (близько 25 км від обласного центру – авт.), не буде включена у цю мережу. Бо в обласному центрі є і згадана вже лікарня швидкої допомоги, і міська, яка має інсультний центр, де якісно надають допомогу таким пацієнтам.

Так само – з мережею пологових будинків. Є заклади, в яких прийняли 5 пологів за рік. Що можна говорити про якість надання такої медичної послуги, коли медичний персонал місяцями не має практики прийняття пологів у цьому закладі?

Водночас, потрібен був час для того, щоби мати можливість формувати ефективні регіональні маршрути з допомогою департаментів охорони здоров’я або дозволити пацієнтам самим обирати місце надання послуги. І в цих рамках, ось ці історичні маршрути, які врегульовані департаментами охорони здоров’я, або через маршрути самих пацієнтів за відгуками про лікарню – вони дали можливість сформувати вже ті лікарні, які зможуть виконувати вимоги НСЗУ.

Важливо, що ми точно не втратимо доступність. Тим більше, що у вимогах Програми медичних гарантій-2022 прописано, що у разі втрати доступності на певній території, ми зможемо додавати ту чи іншу лікарню для виконання цієї умови.

- Наприкінці 2020 року, коли ви працювали на посаді заступниці голови Чернівецької ОДА, ми з вами спілкувалися. Ви тоді запевняли, що лікування хворих із COVID-19 у наших лікарнях повністю безкоштовне. Хоча багатьом пацієнтам, як і мені, зокрема, вручали списки ліків, які потрібно самостійно купити. Яка зараз ситуація із забезпеченням безкоштовного лікування коронавірусу в наших медзакладах?

- Як і рік тому, можу підтвердити, що у закладах, які мають договори із НСЗУ, стаціонарне лікування пацієнтів, хворих на COVID-19, є безоплатним. У тариф включено ліки з Національного переліку, необхідні медичні матеріали та діагностичні дослідження.

Разом із тим, є чимало скарг щодо платного лікування COVID-19 у тій чи іншій лікарні. Зокрема, такі скарги надходять і від депутатів місцевих рад. Але ж саме місцева влада є засновником і власником медичних закладів, і ці проблемні питання цілком у його (власника) зоні відповідальності.

НСЗУ, зі свого боку, вчасно перераховує кошти за лікування пацієнтів надавачам послуг. Ми також аналізуємо скарги пацієнтів та проводимо моніторинг виконання надавачами умов договору. У разі виявлення факту невиконання договірних зобов’язань, НСЗУ може призупинити фінансування або накласти фінансові санкції на заклад. І цього року ми цей моніторинг посилимо.

РОБОТА БЕЗ КЕРІВНИЦТВА РОБИТЬ ЛЮДЕЙ ВІДПОВІДАЛЬНІШИМИ

- Ще кілька років тому ви працювали у громадському секторі, допомагаючи роз'яснювати громадам важливість медичної реформи. Зараз реформуєте цю систему ізсередини. Поділіться секретом стрімкого кар'єрного зростання.

- (Сміється). Це, напевно, потрібно питати у моїх дітей, які бачать те стрімке кар’єрне зростання, – що для них воно означає. Але для мене це означає, що у нас – країна можливостей. Коли людина, яка має відчуття відповідальності, має бажання змінювати, може себе реалізувати.

І країна дає таку можливість – чи то у громадському секторі, чи це при виконанні посадових обов’язків. На всіх цих посадах, які ви перерахували, я ніколи не думала про власні амбіції. Це було щось вище.

З іншого боку, не скажу, що це легко. Це просто індикатор того, що в нашій країні цього можна досягти, коли ти цього хочеш. Але успіхи на кожній із цих ланок – точно не моя власна заслуга, це заслуга команди і тих коаліцій, які сформувалися.

Наприклад, у громадському секторі в нас було експертне коло, і я сама би там точно ніяких зрушень не змогла добитися. Так само в обласній державній адміністрації – це була команда, на яку я завжди спиралася. І я тут не говорю виключно про керівництво.

Аналогічно сподіваюся і це відчуваю, що на новій посаді мені буде також на кого спиратися. Скрізь є цінні люди, ніде ти не зможеш самостійно нічого досягти, якщо біля тебе немає кола однодумців.

- Під час конкурсу вашими головними конкурентами були попередній виконувач обов'язки голови та його заступник. Чи не виникало потім непорозумінь із ними? Як разом працюєте?

- Коли починаєш працювати на такій посаді, ти повинен перш за все керуватися відповідальністю та чіткими повноваженнями. З людьми, які працюють у НСЗУ, зокрема і з колишнім т.в.о. голови, у нас спільні цілі, які об'єднують у професійній діяльності. Насамперед, ми – державні службовці, які працюють задля змін у системі охорони здоров'я в інтересах пацієнта.

- НСЗУ тривалий час працювала без керівника. Як це впливало на роботу цієї структури?

- Останні кілька років так виходить, що мої діти фактично живуть без мами. І я точно бачу, що вони стають більш відповідальні та самостійні. Я можу провести таку паралель, що за цей період, поки не було голови НСЗУ, нічого особливо не сталося, крім того, що кожен працівник ще більше зрозумів персональну відповідальність за виконання своїх завдань і самостійність. Тому виклик самостійності для мене як для керівника прийнятий.

Зрештою, саме ця гіпервідповідальність і самостійність дозволяла постійно виконувати завдання щодо продовження трансформації системи охорони здоров’я України.

- Розкажіть трохи про структуру НСЗУ. Це великий колектив? З усіма вже встигли познайомитися?

- Структура НСЗУ складається із центрального офісу та п’яти міжрегіональних підрозділів. У колективі – 300 працівників. Чи це багато? У моїй управлінській діяльності була відповідальність і за більшу кількість людей. Це важливо для мене як для управлінця – звіряти якийсь «годинник» щодо своїх управлінських можливостей. Я ніколи не забуду, як, працюючи деканом, я відповідала за 800 дітей. І я також знала кожного та старалася кожному приділити увагу, щоб розуміти, хто чим живе. Тому, головне знайомство з колективом ще попереду.

- Ви згадували про команду. Чи запрошували когось із Чернівців, з Буковини спробувати себе на роботі в НСЗУ?

- Усіх, хто бажав, я нікому не відмовила спробувати себе. Але ж питання у тому, що охочих брати на себе відповідальність, переїжджати і змінювати своє життя – одиниці.

- Знову повертаючись до нашого попереднього інтерв’ю, ви тоді розповідали, як болісно реагували на вашу постійну зайнятість в обласній адміністрації доньки та чоловік. Зараз ви – за сотні кілометрів від них і, певно, зайняті не менше. Як облаштували власний побут, чи не планує ваша сім’я переїхати до столиці?

- Про дітей важко говорити… Вони дуже самостійні й відповідальні, я жартома так кажу, що життя їх змусило у 9 і в 6 років уміти себе нагодувати, і вчитися, і одне за одним слідкувати. Насправді, це болюча тема.

Коли після університету ти народжуєш першу дитину і дивишся ці жіночі модні журнали, де описується, як тримати баланс і не стати мамою, яка тільки на роботі працюватиме, а ще й дбати про дитину. Я тоді думала, як ці жінки так узагалі можуть? Але потім виходить так, що це стає реальністю твого життя.

Наразі у мене в сім’ї є повна підтримка, і вони розуміють, для чого я це роблю. Хоча іноді їм, напевно, боляче. Відколи я переїхала у Київ, ми бачилися всього тричі – два рази я була вдома у Чернівцях і раз вони приїжджали до Києва. І по найменшій дитині я бачу, як їй не вистачає матері. Тим більше, що вона ще у передшкільному віці.

Переїжджати вони поки що не планують. Старша донька навчається в 11-му класі. Ми вирішили з чоловіком не відривати її від випускного класу в нове середовище. Їй потрібно завершувати підготовку до ЗНО і навчання у середовищі, в якому вона була протягом останніх років. Можливо, з часом ми думатимемо над тим, щоб забрати їх також у Київ. Але поки що ми прийняли спільне рішення не перевозити сім’ю в столицю.

Особистий побут я влаштувала нормально. Орендую квартиру і поки що все чудово. До іншого ще звикаю. Потрібно, щоб Чернівці швидше відновлювали авіаперельоти до Києва, тоді у мене буде більше можливості бачитися з дітьми. А поки що у нас – спілкування скайпом та інші можливі варіанти.

Довідка Укрінформу: Наталія Гусак народилася у Чернівецькій області, тут здобула вищу економічну освіту та розпочала трудову діяльність викладачкою Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Пізніше у цьому ж навчальному закладі, що став академією та університетом, вона працювала деканом факультету підготовки молодших спеціалістів.

Після Революції Гідності Наталія Гусак почала активно займатися громадською роботою: очолила громадську організацію «Пацієнти Буковини» та була експерткою програми «U-LEAD з Європою» у медичній сфері. На початку 2020 року Наталія Гусак стала заступницею голови Чернівецької ОДА, вона курувала медичний та соціальний напрямок розвитку регіону. Із 17 листопада – голова НСЗУ.

Віталій Олійник, Чернівці