Венедіктова назвала причини тривалого розгляду справ Майдану в судах

Як передає Укрінформ, про це сказала під час пресконференції у п’ятницю генпрокурор Ірина Венедіктова.

"У справах, які зараз розглядаються у судах, уже закінчилися строки давності за 309 епізодами нетяжких злочинів. Закінчуються (строки давності - ред.) у листопаді 2023 року і у лютому 2024 року в 175 епізодах про тяжкі злочини”, - сказала вона.

Генпрокурор нагадала, що чинне законодавство дає п’ять років для притягнення до відповідальності за нетяжкі злочини і десять років — за тяжкі.

За словами Венедіктової, наразі до суду направлено 143 обвинувальні акти стосовно 254 осіб. При цьому вироки судів є стосовно лише 27 осіб.

“У деяких справах судовий розгляд триває навіть сім років, але найбільш кричуще, коли суд знаходиться на стадії попереднього розгляду справи по три роки”, - обурилася генпрокурор.

Крім того, за її даними, наразі 12 осіб уже звільнені від кримінальної відповідальності вироками судів.

“Тобто, суд каже: вибачте, закінчилися строки притягнення до кримінальної відповідальності”, - зазначила Венедіктова.

Вона вважає, що справи затягуються навмисне, аби притягнення до відповідальності винних у злочинах під час Революції гідності стало неможливим.

“Тому на сьогодні прокуратура напрацювала з представниками громадських організацій зміни до Кримінального процесуального кодексу, які дадуть змогу притягнути усіх винних до кримінальної відповідальності”, - пообіцяла Венедіктова.

Як повідомляв Укрінформ, вісім років тому, 18 лютого 2014 року, в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності. В результаті протистоянь 18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку, у Маріїнському парку та Майдані Незалежності загинуло 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості.

Загалом, за даними прокуратури, під час Революції Гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули в лютому 2014 року. Загиблих учасників акцій протесту називають Небесною Сотнею.