Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.

У річницю трагічних подій, що відбулися в центрі Києва 18-20 лютого 2014 року, Зеленський заслухав доповіді щодо розслідування злочинів, скоєних проти активістів Майдану, та щодо будівництва Музею Революції Гідності.

“Хотілося б отримати результат, який би задовольнив усіх нас: суспільство, близьких, рідних людей Небесної Сотні”, – наголосив Глава держави.

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова повідомила, що станом на сьогодні 518 особам оголошені підозри, скеровані до суду 248 обвинувальних актів, обвинувачено 372 особи, вироки винесені щодо 50 громадян.

Вона констатувала, що торік оголосили вдвічі більше підозр у справах Майдану, ніж роком раніше, а вироків за минулий рік – утричі більше, ніж за всі попередні. За словами Венедіктової, такому просуванню сприяло ухвалення та набуття чинності у травні 2021 року Законом “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування”. Крім того, була переорієнтована робота профільних департаментів.

Генпрокурор також наголосила на важливості взаємодії з громадськістю та потерпілими. За її словами, зараз прокуратура конструктивно співпрацює з низкою громадських організацій, серед яких – Об’єднання родин Героїв Небесної Сотні та активістів Революції гідності, “Нескорений Майдан 18.02”, Ініціативна група постраждалих/поранених на Майдані, ГО “Хімічні та токсикологічні отруєння в Україні”.

Одна з основних проблем, на яку вказують як громадські організації, так і прокуратура, – це тривалі судові процеси. Є справи, судовий розгляд яких відбувається понад чотири-п’ять років, а подекуди – й понад сім років, зазначила Венедіктова.

Генеральний прокурор наголосила: щоб пришвидшити розгляд справ у судах, необхідно внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, над розробкою яких уже працює прокуратура спільно з громадськими організаціями.

Як зауважила Венедіктова, внесення цих змін до законодавства дасть змогу активізувати розгляд справ, зокрема й “материнської справи” Майдану щодо дев'яти ексвисокопосадовців, зокрема експрезидента України, міністра внутрішніх справ, голови СБУ та інших посадових осіб, які організовували розгін мирних протестувальників Євромайдану. Слідство у цій справі було завершене 17 листопада 2021 року, тож важливо не допустити затягування розгляду справи до закінчення строку притягнення до відповідальності, підкреслила вона.

За словами генпрокурора, наразі нерозкритими залишаються перші вбивства на Майдані, зокрема активістів Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника в січні 2014 року.

Також триває розслідування щодо вбивств 13 правоохоронців і заподіяння тілесних ушкоджень майже 900 працівникам правоохоронних органів.

Президент висловив підтримку ініціативи стосовно внесення змін до законодавства, щоб винні у злочинах не змогли уникнути відповідальності через затягування часу.

“Ми готові підтримати зміни до законодавства, тільки прошу, щоб ви діяли швидко, оскільки закінчуються терміни”, – сказав Зеленський.

Глава держави наголосив на важливості підтримки постійного зв’язку та інформування рідних і близьких постраждалих щодо стану розслідування всіх справ Майдану.

“Дуже важливо, щоб усі реально отримували постійну комунікацію щодо цієї справи. Щоб люди не сприймали це так, ніби чиновникам треба щось робити, як то кажуть, під дату. Мені здається, було б правильно, щоб був звіт раз на кілька місяців – виходити до людей і розповідати про кроки у справах Майдану”, – зазначив Президент.

Окремо Зеленський зупинився на питанні спорудження Музею Революції Гідності як складової частини Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні в Києві.

За його словами, це питання є важливим для суспільства та рідних загиблих і постраждалих.

Як поінформував Главу держави заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко, торік було досягнуто домовленості з німецькими архітекторами, проєкт яких переміг на конкурсі, щодо його безоплатної передачі Українській державі. Це дало змогу вже наприкінці минулого року провести тендер на розробку проєктно-кошторисної документації. У планах – початок будівництва.

“Ми поставили за мету, щоб восени цього року вийти на будівельні роботи. Сподіваюся, що влітку почнемо підготовчі роботи на ділянці, щодо якої немає арештів”, – поінформував Тимошенко.

Проєкт передбачає спорудження будівлі музею поблизу Міжнародного центру культури і мистецтв ФПУ (Жовтневий палац) у центрі Києва, де взимку 2014 року відбувалися найтрагічніші події.

За словами Тимошенка, завершити будівельні роботи планують до кінця 2023 року.

“Фактично вийдемо на будівельні роботи восени 2022-го і сподіваємося, що до кінця 2023-го закінчимо повністю”, – констатував він.

На сьогодні розроблена концепція експозиції музею, яка розповідатиме про боротьбу українців за свободу й гідність.

Як повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, передбачається облаштування різних зон, для яких уже збирають матеріали. І працівники музею вперше за чотири роки мають змогу розпочати роботу.

Щодо Алеї Небесної Сотні учасники зустрічі зазначили, що поки не буде винесено вироки у справах Майдану, прокуратура не може зняти арешт із ділянки, де вона має розташовуватися. Лише після завершення всіх процедур можна буде говорити про спорудження монумента й облаштування Алеї.

Як повідомляв Укрінформ, 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні на вшанування подвигу учасників Революції гідності. Саме цього дня 2014 року загинуло найбільше активістів Євромайдану.

Фото: president.gov.ua