Вчителька фізики з Києва продовжує навчати дітей онлайн
«Минуло два дні від початку війни і я зрозуміла, що не можу взяти себе в руки, діти, мабуть, теж, і вирішила займатися з ними онлайн», - розповіла кореспонденту інформагентства Ірина Булах, вчителька столичного НВК «Ерудит».
За словами викладачки, дітей на зв’язку було небагато, але вдалося з’єднатися з ними і стало зрозуміло, що вимикатися вони не хочуть. «Ми уже весь матеріал пройшли, а діти просять: «давайте ще побудемо разом хоч так». І я собі подумала - ану ж, загітую дітей. Написала їм в групи у Вайбер, скинула таке ніби голосування», - пояснила Ірина. Вирішила влаштувати школу онлайн, якщо набереться хоча б десяток охочих (досвід викладання через Zoom з’явився під час карантину). В результаті голосування зголосилося вчитися і тепер регулярно відвідують онлайн-заняття 20-25 дітей.
Нового матеріалу вирішили не проходити – повторюють вже пройдений, що важко давався досі учням, закріплюють старі теми. А головним чином підтримують одне одного.
«Працюю через телефон, бо в мене комп’ютер заслабкий, а в телефоні Zoom працює. Зробила їм конференцію, скинула посилання - і давай працювати. Вони активно працюють, відповідають, рахують – все як треба. Особливо п’яті класи - вони маленькі ще, їм це важливо», - розповіла вчителька.
Другий тиждень поспіль Ірина Булах попри тривожну обстановку продовжує працювати з дітьми: 5-м класам викладає математику, 8-м та 9-м – фізику, алгебру та геометрію. «Я взагалі - вчитель фізики, але діти просять - давайте ще алгебру, то я їм алгебру, геометрію, все що знаю, все розкажу», - зізналася педагогиня.
Дехто з учнів доєднується до занять з-за кордону, хтось – з різних міст воюючої України. Вже виробився власний графік: наприклад, математика - двічі на тиждень, щоразу з дітьми домовляються, у які дні. «Поки що зривів не було. Зранку всім нагадую і вони приєднуються. З усіма класами так от по два рази на тиждень з’єднуємося», - розповіла Ірина Олександрівна.
Вимушені перерви відбуваються через сигнали тривоги, каже вона. Сама Ірина Булах останнім часом, зізнається, через повітряну тривогу навіть й не переривала вже уроків. За її словами, вони дуже потрібні як підтримка, спосіб відволіктися від негативних думок.
«Іноді чую, десь за камерою батьки дітям щось підказують – дорослі теж трохи відволікаються від сумних дум. Бачу, всім подобається, пишуть мені, дякують», - зазначила вчителька.
Помітно, що учні переживають: розпитують її, чому залишилася в Києві, просять виїхати, бо хвилюються, аби з нею чогось поганого не трапилося. Дітям легше переживати негативні емоції, якщо вони спілкуватимуться зі своїми вчителями, однокласниками, вважає викладачка. Крім того, повторенням тем Ірина Булах сподівається подолати «синдром канікул», коли учні після довгої перерви у навчанні повертаються за парти з «порожніми головами».
«Я знаю, які теми будуть важливими для них далі, роблю на них акцент. Просто люблю свою роботу і буду виконувати її, поки не перерветься інтернет-зв’язок», - запевнила Ірина Олександрівна.
Тетяна Негода
