Трудові права та воєнний стан: роз’яснення щодо зарплати, дистанційної роботи й відпусток

Відповідні роз’яснення оприлюднені на сторінці Уповноваженого ВР в Фейсбуці.

Як зазначається, відповідно до Конституції України та указу Президента України про введення воєнного стану, на сьогодні можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені 43 та 44 статтями Конституції України.

Так, стаття 43 визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з цією статтею, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Окрім того, статтею визначається, що використання примусової праці забороняється, проте не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Також кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

Визначається, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Водночас статтею 44 Конституції України встановлюється, що ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Згідно з вказаною статтею, порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.

Водночас визначається, що ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку, а заборона страйку можлива лише на підставі закону.

“Звертаємо увагу, що в умовах дії зазначених обмежень суб’єктами господарювання можуть запроваджуватися режим дистанційної роботи або простій”, - ідеться в повідомленні.

Також надається роз’яснення щодо запровадження дистанційної роботи - форми організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за своїм вибором, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології (ст. 60-2 КЗпП).

Держслужбовці також можуть виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі держоргану (п. 9 Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом НАДС від 03.03.2016 № 50). Для цього необхідно погодити у письмовій формі, зокрема засобами телекомунікаційного зв’язку, перелік відповідних завдань та строки їх виконання з безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності).

Оплата праці при дистанційній роботі здійснюється в повному обсязі відповідно до трудового договору згідно з законодавством.

Також повідомляється, що у випадку неможливості функціонування підприємства або якщо неможлива робота частини структурних підрозділів або окремих працівників може оголошуватися простій.

Відповідно до статті 34 КЗпП простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Так, простій оголошується, якщо у зв’язку з воєнним станом не може функціонувати установа, організація, підприємство в цілому; неможлива робота працівників окремих структурних підрозділів; неможливо організувати дистанційну чи на робочому місці роботу окремих працівників.

Простій оформлюється наказом роботодавця, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.

Зазначається, що згідно з вимогами статті 113 КЗпП час простою оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

У разі якщо працівник не може вийти на роботу і не може виконувати її дистанційно, доцільно надати працівникам оплачувані відпустки (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством, радить Уповноважений ВР.

Також в Офісі Уповноваженого закликали роботодавців забезпечити додержання прав і гарантій працівників в умовах дії обмежень встановлених на час воєнного стану.

Як повідомлялося, 24 лютого президент рф володимир путін оголосив про початок повомасштабного вторгнення до України. Російські війська обстрілюють та знищують ключові об'єкти інфраструктури, здійснюють масовані обстріли житлових районів українських міст та селищ з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.