«Нові виклики, з якими ми не стикались» – дослідження Комісії з журналістської етики

Такими є результати опитування* медійників щодо їх роботи під час воєнного стану, запровадженого в Україні у зв’язку зі збройною агресією Росії. Опитування проводилося Комісією з журналістської етики з 21 по 31 березня 2022 року. Усього було опитано 136 осіб. Мета опитування – дослідити складнощі роботи журналістів під час воєнного стану та виробити шляхи їх подолання через  надання роз’яснень та рекомендацій.

71% опитаних медійників не змінили місце роботи (релокація) через війну, 18% опитаних змінили місце своєї роботи в межах України, 8% переїхали за кордон, 4% – інше. 

74% опитаних продовжують працювати у сфері журналістики під час повномасштабного воєнного вторгнення Росії, 23% частково продовжують працювати, 2% – не продовжують, 1% – інше. 

56% медійників вважають, що їх редакційна політика змінилась або частково змінилась під час воєнного стану, 39% зазначили, що політика не змінилась взагалі і 5% – інше. 

Якої допомоги медійники потребують першочергово: 62% – фінансування, 19% – експертна підтримка,  8% – психологічна підтримка, 2% юридична підтримка, 9% – інше.

70% опитаних знайомі з Наказом ЗСУ №73 від 3 березня 2022 року про роботу журналістів під час війни, 23% не знали про Наказ, 7% – зазначили, що їм важко відповісти.

У 58% повністю або частково виникають складнощі в роботі під час висвітлення тем, пов‘язаних з війною, лише у 30% складнощів не виникає, а 12% не змогли відповісти.   

Опитаним було запропоновано прокоментувати які саме складнощі виникають, ось деякі відповіді:

«Нові виклики, з якими ми не стикались»;

«Важко сказати, адже наша робота пов’язана з випуском газети в районі, який зараз окуповано. Тож робота призупинена. Я перебуваю на окупованій території»;

«Багато людей бояться надавати інформацію, відповідати на питання і тому подібне. Більше, ніж у порівнянні з довоєнним станом»;

«Наскільки етично висвітлювати емоції людей, що можна і треба висвітлювати, а що ні»;

«Комунікація з офіційними особами, відмовляються коментувати, контактувати»;

«Терміни, поняття доводиться розшифровувати і перевіряти інформацію: що можна, а що ні публікувати»;

«Дуже складно втриматися від нецензурної лексики»;

«Це не зовсім проблеми, просто треба уважно фільтрувати себе у ефірі і не лише щоб не сказати зайвого про військових, а й щоб не травмувати людей, з якими говоримо»;

«Інколи важко визначити, яку інформацію подати читачам, щоб не викликати паніки серед населення»;

«Інструкції як діяти надходять пізніше, ніж треба діяти»;

«Як тримати баланс між правдивою (наскільки це можливо) інформацією та тією, яку слід подати читачам, щоб підтримувати дух?»;

«Негативна реакція читачів на матеріали, що пов’язані з війною» та інше.  

87% опитаних медійників обов‘язково верифікують інформацію, перш ніж її поширити, 12% – верифікують частково, 2% – важко відповісти.

74% опитаних медійників вдається тримати баланс між бажанням терміново розмістити отриману інформацію та верифікацією цієї інформації, 23% вважають, що частково вдається і 3% –  інше.

У 61% опитаних медійників виникають або частково виникають складнощі з воєнною термінологією (наприклад – різницею між бомбардуванням і обстрілами, між переселенцями та біженцями, між воєнним і військовим злочином), при цьому у 37% складнощів взагалі не виникає, 2% – інше.

70% опитаних стикалися або частково стикалися у своїй журналістській роботі з інформаційними спецопераціями ворога та/або просуванням російських наративів під час воєнного стану в Україні. При цьому, не стикалися 28% опитаних, 2% – інше.

89% опитаних вважають, що Кодекс етики українського журналіста має бути дотриманим або частково дотриманим під час воєнного стану, лише 11 % було важко відповісти на це питання.

65% опитаних помічали порушення або часткове порушення журналістських стандартів під час воєнного стану в Україні. При цьому 14% не помічали порушень, а 21% було важко відповісти на це запитання.

Опитаним було запропоновано прокоментувати, які саме порушення журналістських стандартів під час воєнного стану були помічені, ось деякі відповіді:

«”Розгін” інформації, яка може бути не корисна для інших та корисна для ворога (приклад – повідомлення про обстріли ворогом лікарень, швидких тощо»;

«Імена російських політиків та територій з маленької літери, вираження емоцій в повідомленнях, в тому числі за допомогою смайликів, навіть лайка (наприклад: яке воно кон**не);

«Стилістична й, отже, термінологічна плутанина: “руський мир” (РУСЬкий – це ж належний Русі, себто Україні!!); “російська операція”; “російсько-українська агресія”; “військовий” замість “воєнний”; “ви бачите кількість розбитої і захопленої техніки У РОСІЯН”; etc.»;

«Розголошення місць вибухів, некоректна термінологія»;

«З’явилось більше “жовтих” заголовків, що іноді дезорієнтують та викликають небажані реакції (страх, агресію тощо)»;

«Порушення балансу, точності – не завжди є можливість взяти коментарі офіційних джерел»;

«Виступ журналіста 24 каналу. Розумію, що він не впорався з емоціями, але рос.пропаганда одразу підхопила його звернення…( Такі висловлювання не мають бути в прямому ефірі»;

«Чимало журналістів нашого регіону використовують неперевірену інформацію, а також вносять паніку у суспільство.

«Поширення фейкової інформації у мережі “Фейсбук”»

«Перебільшення даних щодо втрат ворога»

*Опитування проводилося за допомогою анкети з варіантами відповідей з 21 по 31 березня 2022 року Комісією з журналістської етики методом адресного онлайн опитування та поширенням інформації публічно серед журналістського середовища.

Усього було опитано 136 осіб. Загальна інформація щодо опитаних респондентів: серед них 43% редакторів, 29% журналістів, 10% викладачів журналістики, 8% медіаменеджерів та 10% інших працівників медіа. Серед опитаних: 70% жінок та 30% чоловіків. Отримані дані не є репрезентативними, а тому результати слід інтерпретувати як можливі тенденції. Всі дані подані в знеособленому вигляді.

Комісія з журналістської етики нагадує рекомендації та матеріали, які будуть помічними в щоденній роботі з висвітлення війни в Україні:

1) Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо інформації, яку не можна розголошувати в медіа під час воєнного стану https://cje.org.ua/statements/rekomendatsii-komisii-z-zhurnalistskoi-etyky-shchodo-informatsii-iaku-ne-mozhna-rozgholoshuvaty-v-media-pid-chas-voiennoho-stanu/

2) Рекомендації для журналістів від Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ https://cje.org.ua/library/vazhlyva-informatsiia-dlia-zhurnalistiv-vid-upravlinnia-zv-iazkiv-z-hromadskistiu-zsu/

3) Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо словника воєнного часу https://cje.org.ua/statements/rekomendatsii-komisii-z-zhurnalistskoi-etyky-shchodo-slovnyka-voiennoho-chasu/

4) Рішення Комісії з журналістської етики щодо скарги на ТОВ «5 канал» через використання фрази-відповіді українських солдатів з острова Зміїний https://cje.org.ua/complaints/shchodo-skarhy-na-tov-5-kanal-cherez-vykorystannia-frazy-vidpovidi-ukrainskykh-soldativ-z-ostrova-zmiinyy/

5) Рішення Комісії з журналістської етики щодо поведінки Фахрудіна Шарафмала в ефірі телеканалу «24» https://cje.org.ua/complaints/shchodo-povedinky-fakhrudina-sharafmala-v-efiri-telekanalu-24/

6) Рішення Комісії з журналістської етики щодо матеріалу Інтернет-видання «ВСІМ» про репортаж з бомбосховища https://cje.org.ua/complaints/shchodo-materialu-internet-vydannia-vsim-pro-reportazh-z-bomboskhovyshcha/

7) Тези Ганни Маляр, заступниці Міністра оборони України з дискусії «Інформаційний фронт: як працювати якісно та безпечно для країни», яку організовувала Комісія з журналістської етики https://cje.org.ua/news/pid-chas-viyny-zhurnalistam-ne-potribno-provodyty-faktchekinh-ofitsiynykh-zaiav-viyskovykh-vidomstv-ukrainy-hanna-maliar-zastupnytsia-ministra-oborony-ukrainy/

8) Відео-запис лекції Андрія Куликова «Інформаційний фронт: Як медіа можуть допомагати тилу працювати для перемоги?» від 16 березня 2022 року https://youtu.be/X0zGvjiz79M

9) Відео-запис дискусії Андрія Куликова та Отара Довженка «Журналісти на війні: Як допомагати фронту та не зрадити професію?» від 18 березня 2022 року https://youtu.be/uxeScDy0cg4

10) Кепшин-відео «Про роботу медіа і журналістів під час дії воєнного стану», що простими словами пояснює Наказ ЗСУ №73 від 3 березня 2022 року https://youtu.be/t0-wBVR73_g

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства