Українські «буцегарні» швидко поповнюють зрадники і колаборанти

Чіткий сигнал московським «вошам» і українським «гнидам»

Звісно, нині увага суспільства у цьому контексті найбільше прикута до результатів спецоперації із затримання біглого олігарха та фактичного лідера всього промосковського руху в Україні Віктора Медведчука, який зумів втекти з-під домашнього арешту з початком вторгнення рф. Слідчі не гають часу і вже докладно допитують путінського кума і агента кремля за сумісництвом. Тим часом вітчизняна Феміда в особі Личаківського райсуду Львова вже наклала арешт на 23 будинки, 32 квартири, шикарний автопарк і яхту пана Медведчука. Загалом суд за поданням ДБР та Офісу генпрокурора арештував понад 150 об'єктів цього одіозного сімейства та частки у статутних капіталах 25 компаній, бенефіціарним власником яких є згадані фігуранти.

Відомо, що Віктора Медведчука підозрюють у державній зраді відповідно до двох розпочатих кримінальних проваджень. Також йому небезпідставно закидають і порушення законів та звичаїв війни, розграбування національних ресурсів, розголошення державної таємниці й підривну діяльності проти України. Сподіваємося, що пан Медведчук отримає справедливу і об’єктивну оцінку слідства, а суспільство і держава відчують від того адекватну сатисфакцію як відплату за злочинні дії головного стовпа російської «п’ятої» колони на нашій землі. І навряд чи йому допоможуть його статки, зв’язки у всіх баштах білокам’яної чи сльозливі заклики його досі чомусь мовчазної дружини…

Не менш гучним є і «свіже» викриття ДБР голови фракції все тієї ж партії ОПЗЖ у Маріупольській міськраді, який «всіма фібрами душі» просував інформаційну кампанію на підтримку країни-агресора. Персона ця примітна тим, що є колишнім чоловіком у минулому генеральної прокурорки Криму Наталії Поклонської – відомої апологети «руського миру», яка відіграла не останню роль в анексії півострова рф. Цей діяч нажив політичного та іншого капіталу, коли втерся у коло знаних прихильників «братання із москвою» - Януковича, Медведчука, Королевської – а потім, ставши керманичем маріупольського осередку ОПЖЗ, невпинно виступав за відновлення тісних зв'язків із росією. А напередодні військового вторгнення росії на своїй сторінці у Facebook той закликав повалити українську владу. Хотів відсидітися в Одесі, але його успішно вирахували оперативники.

Ці два промовисті факти, подібних яким стає дедалі більше, оскільки українські громадяни активно допомагають правоохоронцям виявляти зрадників і колаборантів, дають чіткий сигнал як московським «вошам» так і їхнім українським «гнидам» будь-якого статусу та ваги, що ми все бачимо, що рано чи пізно всі їхні паскудні вчинки проти власного народу, їхні намагання не просто врятувати шкуру, а й нажитися на нашій біді, отримати дивіденди від співпраці з окупантом не минуться безслідно і тим паче – безкарно.

Вірус рашизму десятиліттями намагався оселитися у нашій свідомості

Товариство, ну як пробачити нинішній команді посіпак окупантів, яка захопила владу в Мелітополі під орудою вже знаної на всю Україну колаборантки Галини Данильченко із міської фракції ОПЗЖ, брутальну крадіжку квітневих пенсій тисяч тутешніх пенсіонерів? Як миритися із тим, що ця ж особа паплюжить Україну, розкрадає гуманітарну допомогу, яку важко збирала для міста вся країна, наказує заборонити в системі освіти українську мову? Відповідь тут доволі проста – нехай пані-гауляйтер уважно слідкує за долею своїх кумирів на кшталт Януковича чи Медведчука, які зрадили рідну державу, купившись на бочку «братніх срібняків». На них усіх вже сформовано товстенькі оперативні дос’є, які обов’язково стануть кримінальними провадженнями і отримають своє рішення в суді.

Так, географія зради вражає – ми якось і чомусь звикли думати, що московія платила чи давала преференції за допомогу сидільцям столичних Печерських пагорбів або шукала собі агентів серед людей «традиційно проросійських» наших східних та південних теренів. Але ж ні, вже затримано десятки свідомих чи завербованих через шантаж агентів ворога практично в усіх регіонах України, навіть ментально далеких від росії. Вони за певну подачку передавали дані ворогу про стан наших економіки та інфраструктури, переміщення військ, суспільно-політичні настрої, розкидали «маячки» для російських ракет і диверсантів. Люди без роду-племені знаходилися скрізь. Але їхні історії мають стати наукою іншим недалекоглядним і байдужим, кому зовсім не дорога пролита за Україну кров їхніх земляків. 

Не знаю й не відаю, чи кається наразі жіночка, яку у Рівному недавно засудили за держзраду до 13 років неволі та ще й із конфіскацією майна. Ця жителька Донецька, діючи з ідеологічних мотивів, ще у 2017-му в компанії «однодумців» створила мережу інформаторів, що постачала агресору дані про переміщення підрозділів і техніки ЗСУ та правоохоронців, задіяних у проведенні АТО. Тепер на цій же лавиці підсудних значно додалося послідовників активної допомоги ворогу в його нинішніх, більш кривавих спробах знищити нашу державність і всю нашу націю. Як то 62-річний криворіжець, днями затриманий за те, що власноруч облаштовував вогневі позиції ворога в окупованій Бучі. Цей дядько одразу перейшов на бік окупанта, схиляючи мешканців Бучі покоритися й прийняти «руський мир». Він багато зробив для того, щоби путінські солдати мали всі умови для знищення українських військових. І тепер у «дядька» перспектива доволі сумна – мінімум 15 років у в’язниці, або й довічна неволя.

Звісно, болісно визнавати, але на бік ворога ставали посадовці поліції, військові, деякі співробітники наших спецслужб виконували завдання Генштабу зс рф, втершись у довіру навіть високих владних структур України. Росіяни навіть вербували представників українського криміналітету, яким навзаєм за співпрацю малювали золоті гори після «повалення київського режиму» - недавно саме таку потужну банду, на яку поставило фсб, вдалося викрити в Одесі. Словом, ворог, немов підступний вірус, десятиліттями намагався оселитися у нашій свідомості через культурні впливи, він примушував багатьох діяти супроти власної свідомості, він пропонував незадаремне обрати минуле разом з імперською росією замість важкої праці заради європейської перспективи України. Отже, очищення триває, важкі часи швидко дають зрозуміти, що ховається за оболонкою кожного, і на який вчинок хто здатний. І хтось обирає гідність і б’ється та підтримує Україну – і це вчинок та вибір більшості українців. Про вчинки прихильників «іншого вибору» ви вже все прочитали раніше…

Геннадій Карпюк