Декомунізація та дерусифікація: Ткаченко розповів, хто увійде до складу експертної ради
Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу у Медіацентрі Україна — Укрінформ.
«Робота ця розпочнеться. Положення ми вже затверджуємо. Є склад цієї експертної ради. Буквально сьогодні-завтра ви зможете його побачити на сайті МКІП", - сказав Ткаченко.
За його словами, до складу цього органу увійдуть журналіст, телеведучий, політик, громадський і культурний діяч Олесь Доній, керівник Культурно-мистецького центру Національного університету «Києво-Могилянська академія» Владислава Осьмак, директор Національного музею історії Федір Андрощук, директор Центру міської історії Львів Софія Дяк, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Іван Патриляк, історик Павло Гай-Нижник, видавець Олександр Красовицький, мистецтвознавець Євгенія Муляр, культуролог Ганна Циба, директор Музею Революції гідності Ігор Пошивайло, директор музею Другої світової війни Юрій Савчук, режисер Ростислав Держипільський, представниця літературного музею з Харкова Тетяна Пилипчук, а також представники бібліотек, музичної академії, письменники, мистецтвознавці, науковці.
«Тобто у принципі, різноманітний склад. Але додатково ми підсилимося фахівцями, щоб це виглядало органічно», - додав глава МКІП.
На його переконання, процес декомунізації та дерусифікації в Україні триватиме, адже є природним. «Щоб він проходив у законних рамках, важливо рекомендувати місцевим органам влади мати такі ж самі експертні ради, які ми створюємо при МКІП. Для того, щоб фахівці, історики, філософи, місцеві активісти могли обговорити те чи інше питання і поставити цей процес на прозорі рейки, щоб це було у законній площині й не виглядало як, так би мовити, самостійне рішення "давайте знесемо памятник, а ще краще - розіб’ємо"», - наголосив Ткаченко.
Він додав, що немає нічого дивного в тому, що у багатьох людей на місцях є бажання позбавлятися того, що Україні нав'язували впродовж років, і ставитися до таких змін слід спокійно, як європейській толерантній державі.
«Якщо хочемо бути нормальною європейською країною, навіть в умовах війни маємо показувати своє коректне ставлення до цього процесу», - підкреслив він.
Ткаченко зауважив, що МКІП не відповідає за перенесення або знесення пам’яток, перейменування вулиць у населених пунктах. За його словами, у першу чергу, це відповідальність місцевих органів влади.
«Ми можемо лише рекомендувати. Такі рекомендації ми найближчим часом опублікуємо за результатами круглих столів, але там не буде написано директивно: знести Суворова чи Катерину ІІ. Там будуть написані аргументи, яким чином можна підходити до цього процесу», - підкреслив міністр.
Окрім цього, він поінформував, що при міністерстві працює комісія, яка опрацьовує запити місцевої влади. «Якщо надходять (запити – ред.), ми даємо свої рекомендації – так чи ні. У більшості випадків – так. Тоді це законний процес. Умовно кажучи, місцевий орган влади хоче перенести якийсь пам’ятник, наприклад, Суворову з одного місця в інше. Будь ласка. Але нам потрібно звернення. Ми не можемо ними командувати», - пояснив Ткаченко.
Як повідомляв Укрінформ, 7 червня при Міністерстві культури та інформаційної політики та Українському інституті національної пам'яті створили раду, яка займатиметься питаннями дерусифікації, декомунізації та деколонізації.
Цей дорадчий орган відомство утворило після проведення громадських обговорень.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні активізувалися антиколоніальні практики: по всій країні демонтують пам'ятники радянським чи російським діячам або присвячені пов'язаним з російською федерацією історичним подіям, а також перейменовують топографічні об'єкти.
