Війна, терпіння і «Тетріс». 12 порад психотерапевта
Людська психіка завжди налаштована шукати вихід навіть із найбільшої біди, яка на неї впала. Зараз наша спільна біда – війна. Це страшно, але треба жити далі, бо війна – лише етап, і ми його обов’язково пройдемо.
Відомий український психотерапевт Олег Чабан дав кілька фахових порад, як цивільному населенню вберегти психічне здоров’я та не втратити здоровий глузд у ситуації, коли твою рідну країну знищує кровожерливий сусід.
1. Боятися і тривожитися - це абсолютно нормально. Це – наша захисна реакція.
2. Якщо логіка підказує вам, що зняти тривогу можна, перемістившись подалі від небезпечних (навіть тільки на ваш погляд) об’єктів, – переміщайтеся! Прислухайтеся до себе і своєї логіки.
3. Невідомість «підвішує» нервову систему і примушує її ще більше тривожитися. Але коли тривога і страх знаходять правдиву інформацію, то переходять в іншу фазу – заспокоєння. Шукайте перевірену інформацію.
4. На початку психіка дає реакції розпачу, пригніченості та розгубленості, але сильні негативні емоції не можуть тривати постійно. Організм сам виправляє ситуацію, і за першими виявами тривоги та розпачу починається адаптація до нових умов.
5. Щоб полегшити адаптацію, – займайтеся звичними для себе побутовими справами. Вирішення щоденних питань по роботі, піклування про дітей, елементарне прибирання чи приготування їжі повертають нас у реальність. Саме побут і рутина починають захищати нашу психіку, тому що це – повернення до старих нейронних мереж, які були напрацьовані нашим свідомим життям.
6. Якщо ви ночуєте не вдома, а у бомбосховищі чи іншому безпечному місці, зробіть ту ночівлю комфортною, домовтеся з кимось, щоб було з ким поговорити, щоб ви чимось ділилися, чогось навчалися.
7. Навчіться співати або робити щось абсолютно нове для вас, щоб мозок був зайнятий.
8. Коли вас «накриває» неприємний травматичний спогад, беріть свій ґаджет і грайте в «Тетріс». Складні нейрофізіологічні дослідження показали, що коли гравець перевертає ті всі кубики і складає їх у ряд, щоб вони зникли, відбувається звернення до певних зон головного мозку, які відповідають за травматичну пам’ять. 20 хвилин такої гри, – і рівень травматичної пам’яті різко знижується. Це вже не розвага, а метод лікування.
9. Якщо ви емоційно дуже збуджені і перебуваєте в сильній тривозі чи страху, - займіться справою, яка переключить ваші емоції. Найпростіший спосіб – подзвонити і поспілкуватися з рідними, друзями чи навіть далекими знайомими.
10. Війна загострила відносини, в тому числі в сім’ях, всі нервові, заведені, хтось щось сказав не тією інтонацією – і стається зрив. Майте величезне терпіння до своїх близьких, тому що війна закінчиться, а відносини в сім’ї не виправиш.
11. Мотивуйте своїх дітей жити і навчатися. Частіше говоріть із ними, проговорюйте, що ми всі створені для життя, і вони народжені від любові.
12. Виживання закладене в нас як біологічна програма, але ж ми живемо не просто заради того, щоб жити, тяжко працювати, мучитися і щодня думати: навіщо я прокинувся? Ми живемо, щоб наповнювати життя задоволенням, радістю і спогадами, які колись обов’язково погортаємо, як альбом.
Любов Базів. Київ
