Процес демонтажу невідворотний
Вчора я написав, що ця зима стане останньою для російської імперії. Мушу пояснити, що мається на увазі. Звичайно, 140 мільйонів мешканців нашого агресивного північно-східного сусіда нікуди не подінуться. Вони не помруть, їх усіх не запустять у космос (думаю, ви пам'ятаєте цей старий анекдот). Люди залишаться, зміни відбудуться у системах.
В негативному сценарії послаблення центральної влади, відкритий конфлікт між владними угрупованнями та скорочення владно-корупційної ренти призводять до занурення країни в хаос. Поки клани з'ясовують стосунки, регіони починають відпадати, занурюючись у конфлікт всіх проти всіх. Ризики безконтрольного розповсюдження ядерної зброї, етнічних чисток, масштабної кризи біженців незмірно зростають.
В позитивному сценарії нинішні управлінські еліти за допомогою національно-визвольних рухів налаштувують механізми мирного демонтажу імперії та реконструкції постімперського простору на принципах засадничих документів ООН, денуклеаризації, мирного залагодження конфліктів, захисту прав людини, покарання військових злочинців та солідарної відповідальності перед Україною. Цей шлях прописаний в Декларації про деколонізацію, ухваленій національно-визвольними рухами.
Другий сценарій малоймовірний, але наполеглива узгоджена спільна робота міжнародної спільноти та національно-визвольних рухів могла би перетворити його на невідворотну реальність.
Будь-які інші сценарії мало реалістичні. Закручування гайок, сталінізація чи іранізація призведе до відпадіння народів і регіонів. Відкручування гайок, спроба лібералізації призведе до відпадіння народів і регіонів.
Я не кажу "два-три тижні", бо це тривалий і складний процес. Коли я стверджую, що наступної зими російської імперії вже не буде, а постімперський простір зустріне 1 грудня 2023 у новій реальності, - я можу помилятися. Але процес демонтажу невідворотний.
Валерій Пекар
реклама