Як путін зробив з України справжню антиросію: дайджест пропаганди за 21 грудня
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 21 грудня.
- Росіянам варто запастися крупами
- «Чотири Крими» за ціною «монеточки»
- Діра в «Союзі» нагадує про «Курськ»
- Кремль програв «вашингтонському обкому»
Росіянам варто запастися крупами
Розширене засідання колегії МО РФ за участю Путіна, яке демонстративно в присутності патріарха війни Кирила відбулося 21 грудня, мало на меті довести лише одне – війна з Україною триватиме.
Доведення цієї інформації супроводжувалося набором звичних пояснень про підступність Заходу та України. У підсумку все звелося до заяви Шойгу: «Росія завжди готова до конструктивних переговорів». Путін при цьому мовчки схвально кивнув.
НАСПРАВДІ, після цього росіяни з перших вуст нарешті дізналися, що треба готуватись до:
- збільшення віку призову з 18 до 21 року і підвищення граничного – до 30-ти;
- збільшення чисельності армії до 1,5 млн осіб;
- створення нових та переформування наявних військових з’єднань, у тому числі на тимчасово окупованих українських територіях;
- необхідності терпіти стільки, скільки потрібно, адже «проведення СВО буде продовжуватися до досягнення завдань»;
Зрештою, Путін пообіцяв росіянам «не мілітаризувати Росію та її економіку» і одночасно зазначив про «відсутність обмежень щодо фінансування збройних сил РФ». Як це поєднується в одному флаконі, і взагалі навіщо росіянам потрібна війна з українцями, звісно, не пояснив.
Усі намагання сформулювати пояснення в рамках наративу «ми ведемо дії для порятунку населення від геноциду та терору» не додає вже навіть масла в кашу в голові Путіна. Тому найголовніший висновок, який мають винести росіяни з усього почутого – варто запастися крупами.
«Чотири Крими» за ціною «монеточки»
А в той час, поки перші вуста Росії на всі лади намагалися пояснити своєму народу, заради чого вони не дають йому спокійно жити і розвиватися, Соловйов зробив це легко і невимушено.
Він пояснив, що усі нинішні страждання українців (і майбутні росіян) виключно заради нових територій. І навів приклад «чотирьох Кримів, якими приросла Росія, а втратила лише Пугачову та Монеточку».
НАСПРАВДІ, принаймні чесно сформульовано, заради чого вся ця бійня. Без всяких там нацистів, ЛГБТ і бойових комарів Небензі. В реальності Соловйов, звичайно, збрехав у частині «ну, хто нас покинув?».
Росія, наприклад, очолила світовий рейтинг країн, з яких поїхали творці так званих «єдинорогів». (Стартапи, які не більше ніж за 10 років з моменту заснування досягли оцінки в $1 млрд, не вийшли на біржу і залишаються у власності тих, хто їх створив). Росія після війни втратила 38 таких підприємців. Для порівняння, жертва агресії Україна — 20.
Відтоку російських «єдинорогів», за оцінкою авторів дослідження, сприяють низький ВВП на душу населення, брак великих високотехнологічних компаній, міжнародних патентних заявок, нерозвиненість захисту інтелектуальної власності та верховенства закону.
А щодо «монеточок», то за 10 місяців обсяг вкладів населення у російських банках у доларах, євро та фунтах стерлінгів скоротився з $94 млрд до $57 млрд. «Такого ніколи не було. Це не дуже добре для країни та системи, тому що це чистий відтік капіталу з країни», — визнає голова банку «Відкриття» Михайло Задорнов.
Водночас суттєво зросли обсяги вкладів росіян у валюті у зарубіжних банках. Так, з лютого по вересень вони збільшилися приблизно з $30 млрд до $66 млрд.Тобто, росіяни не почали позбавлятися «токсичних» (за офіційним визначенням) валют у вигляді доларів і євро, а просто перевели їх в іноземні банки.
А з приводу соловйовського пояснення «радійте з того, що територія Росії приросла чотирма Кримами», варто згадати, що колись і Фінляндія була в її складі. А зараз середня зарплата прибиральниці в цій країні 2 – 2,5 тисячі євро.
З Росії за час війни емігрували понад 700 000 осіб. З них 100 тисяч ІТ-спеціалістів. І це дуже показово. Спікер Держдуми Володін на обговоренні дійсно кричущої теми (їй був, навіть, присвяченій «урядовий час») заявив, що «необхідно створювати кадри, які нізащо не проміняють батьківщину».
Про те, що потрібно створювати таку батьківщину, яку нізащо не проміняють кадри, Володін, звісно, не замислюється. Ба більше, він не розуміє, що зрештою можна залишитися віч-на-віч з тими кадрами, які у безсилій жебрацькій злобі кидають кувалди за огорожу посольства Фінляндії.
Тому в росіян зараз фактично є два шляхи: або йти за крупами, або негайно шукати нового Пугачова. Бо інакше з Росії останні мізки разом із «монеточками» втечуть.
Діра в «Союзі» нагадує про «Курськ»
Чи не найбільше «ціну українського питання» на собі зараз відчуває космос – донедавна один із головних символів російської пихатості. Як відомо, колишній головний «роскосмонавт» Рогозін так долітався, що зараз принижено викладає фото нібито з Донбасу у НАТОвському вбранні, чим дратує «воєнкорів».
Його наступник Юрій Борисов заявив, що «збитки «Роскосмосу», за підсумками минулого року, становили 31 млрд рублів, прогнозовані за підсумками цього року – понад 50 млрд рублів. Збитки пов’язані з «неналежною організацією роботи підприємств».
НАСПРАВДІ, крім іншого, ці збитки утворилися і через «патріотичну» позицію Рогозіна. Наприклад, ще 3 березня він зупинив постачання і припинив технічне обслуговування вже наявних у США російських ракетних двигунів РД-180. А його перший заступник з економіки та фінансів Максим Овчинніков повідомив, що ці контракти приносили НВО «Енергомаш» близько третини виручки: 10 – 12 млрд рублів на рік.
Сьогодні Росія випускає всього 15 супутників на рік і може збільшити їх кількість максимум до 42. При цьому Китай вже зараз здатний виробляти понад 500 апаратів на рік, а SpaceX взагалі випускає по шість штук на день і планує створити до 2030 року угруповання у 42 000 супутників.
Про критичність вже існуючої російської космічної інфраструктури говорить останній інцидент з кораблем «Союз МС-22», з якого буквально зараз, у даний момент (і вже декілька днів) відбувається витік хладогенту.
Серед ймовірних причин появи отвору у радіаторі, через який він і витікає, розглядають дві: це мікрометеор або уламок супутника «Космос-1408», який самі ж росіяни збили на орбіті у листопаді 2021-го.
Є ще третя, жартівлива версія: «діру в «Союзі» просверлила підступна американська астронавтка через сварку зі своєю партнеркою, батьком-2. Небінарна західна бездуховність знову ставить підніжку російському космосу!».
Полагодити систему охолодження у космосі неможливо, і тому космонавтам зараз, м’яко кажучи, дуже спекотно. США запропонували допомогу, але «Роскосмос» відмовився. Отже, між порятунком космонавтів і ризиком їх життю заради принципу, був обраний другий варіант. Той самий, який 22 роки тому призвів до трагедії з підводним човном «Курськ».
Кремль програв «вашингтонському обкому»
І наостанок про черговий вияв путінського «братнього» відношення до українців. На тому самому засіданні колегії МО, диктатор вчергове висловився в тому дусі, що у війні в Україні винні «треті країни, які призвели до цієї трагедії».
А 19 грудня голова МЗС РФ Лавров заявив, що «Захід намагався перетворити Україну на «анти-Росію» протягом багатьох років із метою не допустити участі Росії у міжнародних справах як сильного гравця».
НАСПРАВДІ, «антиросійський» наратив у Кремлі просувають давно. Путін популяризував його у статті «Про історичну єдність росіян та українців» ще влітку минулого року.
На його думку, феномен «анти-Росія» тримається «на постійному культивуванні в українському суспільстві образу внутрішнього та зовнішнього ворога» та існує під «протекторатом і контролем із боку західних держав».
Українцям, як він стверджує, намагалися навіяти «ворожнечу з Росією, поділ із нею», а тих, хто з цим не погоджувався (тут Путін мав на увазі мешканців Криму та гібридних «ЛДНР» – ред.), оголошували «сепаратистами і терористами».
«Бі-Бі-Сі» виявила витоки цієї концепції у колонці 2010 року «Грузію врятують фермери з ПАР» на сайті «Столетие». Там також йшлося про існування «масштабного проєкту «анти-Росія», який США нібито втілювали в Грузії. Автор пояснював, що суть цього проєкту — створити на пострадянському просторі політичний центр, як альтернативу традиційній Москві.
А щоб цей центр зміг підірвати російський вплив та запобігти новій інтеграції пострадянського простору навколо Росії, його намагаються зробити привабливим — наприклад, проводять у Грузії успішні економічні реформи та знижують корупцію.
А наратив «Україна – це анти-Росія», яку нібито створюють США, руками «продажних українських політиків та олігархів», як зазначає «Сигнал», почали активно просувати у 2012-му.
Під просування цього наративу, звичайно, були знайдені відповідні українські структури та особи. Так, міністр освіти часів Віктора Януковича Дмитро Табачник переконував: «Історія підтверджує: будь-які спроби вибудувати українську державу як антиросійський проєкт… завжди закінчувалися трагічно – катастрофою та політичним крахом».
А пропагандист Лев Вершинін у 2021-му стверджував: «Росія — це не просто держава, а «цивілізаційна модель», яку «колективний Захід» хоче знищити. А для цього найважливіша умова – відторгнути від Росії Україну. З посиланням на Збігнєва Бжезінського, який писав: Росія може бути як демократією, так і імперією, але поки вона контролює Україну, лише імперією».
Проблема в тому, що у Москві не можуть збагнути, що абсолютно природнє прагнення побудувати державність, незалежну від російського імперського панування, виходить не ззовні, а зсередини українського, грузинського, молдовського чи будь-якого іншого суспільства. І його обґрунтовують не стільки «хочемо як в Америці, або у Європі», скільки власними ідеалами.
І саме це, зрештою, цілком можливо призвело до того, що Путін головною загрозою з боку України насправді вважає не примарні бази НАТО. І навіть не те, що вона, зрештою, стане заможною по-справжньому європейською демократією. А те, що росіяни, подивившись на це, теж захочуть собі таку «анти-Росію».
Хоча, з чого реально почалася ця «анти-російська» болячка в голові Путіна, вже навіть не важливо.
У підсумку саме він більше за всіх разом взятих: НАТО, ЄС, «соросів», «держдепів» та інших «вашингтонських обкомів» – зробив для того, щоб Україна стала дійсною, а не уявною «анти-Росією».
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
