25 грудня – 7 січня: Україна вперше святкує «Міжріздв’я». Це – надовго?

«Після отримання відповідного дозволу повідомляємо вірних та громадськість, що святкову Божественну літургію з нагоди Різдва Христового предстоятель Православної церкви України та священноархімандрит Свято-Успенської Києво-Печерської лаври митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершить 7 січня 2023 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври»

Увечері 4 січня 2023 року, коли був опублікований цей анонс першого в історії Різдвяного служіння в Києво-Печерській Лаврі Предстоятеля ПЦУ, на просторах Фейсбуку  у хвилі непідробного захвату українців виділявся коментар: та заради такого можна й двічі Різдво відсвяткувати – 25 грудня і 7 січня! На початку січня 2023 року навіть серед чисельних прихильників негайного переходу українського православ’я на новий стиль переважило: Нехай вже 7-го, зате в Лаврі!  Це при тому, що  панівним настроєм в україноцентричних сегментах соціальних мережах цього вечора було: що ж, у цьому січні відслужить Епіфаній Різдвяну службу ще 7-го, зате в наступному грудні - це точно буде 25-го!

Втім, охолонемо. Дуже приємно таке читати й відчувати, але, на жаль, це не означає, що перехід українських християн Східного обряду точно буде швидким та безпроблемним. Як він не був таким і для інших Церков. У нас люблять нагадувати, що і Грецька і Болгарська православні церкви перейшли «на бік сучасності», тобто святкують Різдво разом з усім цивілізованим світом, але при цьому якось не прийнято згадувати, що в обох церквах саме через це стався розкол і нині. І в Болгарії, і в Греції, крім канонічних церков тепер існують ще й «старостильні церкви» - зі своїми Синодами та управлінням. Звісно, і в ПЦУ, і в УГКЦ цього дуже бояться. І тому не поспішатимуть. А вплинути на темп благополучного вирішення цього питання може, хіба що, сильний тиск знизу, від церковних общин.

Але й за такої умови навряд чи вдасться уникнути повністю непростих проблем, якщо офіційний перехід на новий календар врешті-решт відбудеться. Це передрікає нам вся історія релігій, коли навіть незначне відхилення від канону, якими об’єктивними аргументами воно не було б підкріплене, майже гарантовано вело до розколу церков та релігійних громад.  

Навіть в Криворівні разом з Європою колядували

Воєнного 2022 року, здавалося б, потяг рушив… Бажання святкувати Різдво разом з друзями та союзниками, а не з вічним ворогом, спонукало багатьох українців сісти за сімейний стіл у Святвечір 24 грудня. А службу Різдвяну  в деяких православних церквах відслужили зранку 25-го, згідно з побажання священників і вірних, і церковна ієрархія не була проти цього. Навіть коляду в українській столиці зимових традицій, карпатському селі Криворівні на Івано-Франківщині, заспівали разом з Європою. Але скільки було таких сімей, общин в розрізі усієї України? Наразі, статистика невідома.

Уже лунають жартівливі припущення – скажімо, від популярного блогера Віталія Чепіноги, що віднині українці між 25.12 і 7. 01 прилаштуються святкувати «Міжріздв’я». Мовляв, не дарма ж у відомій колядці співається «Христос рождається» - тобто, у формі дійства, яке триває...

Але жарти жартами, а схоже на те, що це є перспектива наша на багато років уперед. Втім, якщо розібратися, нічого страшного в тому немає. Так багато хто живе, і українці, до речі, - теж.

«Релігійні зміни» - це довго. У всіх

Майже повсюдний перехід людства на Григоріанський календар, супутні адміністративні та економічні протиріччя вирішив досить швидко. В принципі, церковні незгоди теж поступово вирівнювались. Відомий факт: на сьогодні уже 2/3 православних Церков святкують Різдво в один день з іншими християнами.  Ну, а як інакше, коли саме 25 грудня – кінець зимового сонцестояння, Спаситель народився у день, коли на Землі починає приростати Світло. І Новий рік, з його гріховними надлишками не  припадатиме посеред Різдвяного посту.

От уже й 7 січня на порозі – день, коли в Україні Різдво Христове святкувати звикли. Просто цікаво, а що буде в 2101 році, якщо нічого з цією нашою звичкою не зміниться - бо все одно доведеться переходити - на 8 січня. Адже Юліанський календар й було замінено у 1582 році на Григоріанський, тому що він давав істотну астрономічну похибку.

Втім, просто і тоді не було. Промовисті факти свідчать, що перехід на Григоріанський календар «демократичного (в майбутньому) світу» не був безпроблемним, стикнувся з незгодами і протестами. Папі Григорію ХІІІ навіть довелося декому погрожувати відлученням від Церкви. І все одно – процес розтягнувся на кілька століть. Наприклад, Швейцарія переходила на новий календар окремими кантонами, протягом майже двох віків, з 1623-го – по 1812 рік. Далека від християнства Японія стала «григоріанською» 1873 року, Болгарія – 1916-го, а Саудівська Аравія – ще через століття, аж у недавньому 2016-му…

Щоби вирішити проблемні питання,  ще у 1923 році було запропоновано Ново-Юліанський календар, який знімає проблему святкування православними Різдва, та інших «фіксованих» християнських свят. А день Пасхи, наприклад, продовжує вираховуватися на основі фаз Місяця. Але й тут не всі прийшли до згоди.

І пропозицію нинішнього Папи Римського, Франциска, перейти всім християнам на фіксовану календарну дату Великодня теж не було прийнято

Тож календарне «відставання» народів, які існували «під» Російською імперією, було зумовлено зовсім не відсталістю останньої, як вчили дітей у радянській школі. До речі, Україна перейшла на Григоріанське літочислення цілком самостійно, рішенням уряду  УНР - Української Народної Республіки - у березні 1918 року. 

«Заскорузле» питання і гібридна на нього відповідь

Крім богословських проблем, додаються й ті, які не мають стосунку до релігії взагалі. Наприклад, нині українці категорично не хочуть мати нічого спільного з росіянами, і тому в Різдво 2022 року ми всі відчули зсув настроїв і практики в бік святкування 25 грудня. А скажімо, у вірних УГКЦ, більшість з яких проживає в Західні Україні, за кілька століть сформувалася тверда позиція святкувати 7 січня, щоби «не бути, як поляки». І навіть нинішнє потепління в українсько-польських відносинах не спроможне одразу «перезаснувати» ситуацію. Не дарма, слово «заскорузле» так підходить для визначення характеру цього питання.

Що дає надію? Предстоятелі ПЦУ і УГКЦ – Блаженніший Єпіфаній і Блаженніший Святослав зустрілися напередодні нинішнього «новостильного» Різдва, поздоровили одне одного, обмінялися різдвяними «корзинками». І, що дуже важливо, домовились про створення спільної комісії з «календарного» питання. Експерти прогнозують, що якісь рекомендації комісія напрацює достатньо швидко, може, й до наступного «новостильного» Різдва.… Але скоріше за все поки що вони будуть виконуватися в дусі практики, яка склалася: коли община схоче, тоді й святкуватиме, хто захоче святкувати двічі, - то що з тим поробиш... Тобто коли будуть реально запроваджені рекомендації, навіть якщо вони будуть випущені швидко,  ніхто нині сказати не може.

Тож наступне Різдво чимало вірних відсвяткує за новим стилем 25 грудня, а на Богоявлення, як заведено, піде до храму «по-старому» - 6 січня, а колядуватимуть з 7-го – по 13-те, на Василя, і багато хто 19-го, на Водохреще, полізе в ополонку … Тобто, чекати «строгого порядку» ще доведеться довго і невідомо, чого ми дочекаємось, цілком можливо, що чогось «гібридного»…

Втім, Україна багато разів доводила (уже в ХХІ столітті!), що вона є країною чудес. Може, й цього разу, з Божою поміччю, буле явлене нам Чудо?

Оксана ПЕТРУК, Київ