Календарна реформа церков: Різдво назавжди 25-го. А Великдень?

В українському християнстві стартувала ініційована знизу реформа. 6 лютого Українська Греко-Католицька церква оголосила, що з 1 вересня вона переходить на новий календар. А кількома днями раніше синод Православної Церкви України фактично дав дозвіл парафіям самостійно обирати календар.

Як це відбувалося практично і що зміниться в житті церкви та суспільства?

ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ, АБО ПЕРШІ КРОКИ ПЦУ

Я вже знаю, як це переходити на новий стиль церковного календаря, коли вся церква живе по-старому стилю. Бо належу до парафії Київських святих Православної Церкви України, яка першою дала свого роду модель в Україні такого переходу. Це відбувалося в такий спосіб.

Нагадаю, що в листопаді минулого року ПЦУ офіційно дозволила у порядку експерименту служити парафіям різдвяну службу 25-го грудня. Ми (всі віряни громади) вирішили, що краще б експеримент не мав зворотного ходу і було б добре на цьому календарі залишитися. Тож у грудні 2022 року ми зібрали підписи з проханням звернутися до митрополита Епіфанія про можливість переходу на новий стиль. Рішення це було прийняте майже одностайно. Настоятель ще раз після служби розповів-прояснив, чому новий календар це питання про астрономічну доцільність, здоровий глузд та єдність із іншими православними церквами, порадив, як краще при цьому взаємодіяти з іншими громадами, які ще залишаються на старому стилі. І від 19 грудня ми отримали дозвіл митрополита Епіфанія і далі (після Миколая по-старому) всі підготовчі передріздвяні служби з особливими піснеспівами, порядком богослужінь вже були за новим стилем. До речі, інформація в соцмережах про це мала тисячі поширень. А паралельно віруючі журналісти та блогери закликали свої аудиторій прийти 25 грудня на служби, оскільки священновладдя ПЦУ прийматиме рішення щодо переходу на новий стиль, враховуючи кількість людей на різдвяних літургіях 25-го. Точно не знаю, скільки людей було в інших храмах, але у нас - дуже багато.

Наступне велике свято різдвяного циклу (другий празник свято Водохреща, як співається в колядці) — Богоявлення, або Хрещення. Ця літургія з освяченням води в Іорданському озері, відслужилася за день до Різдва по-старому стилю. Тобто 6 січня всі віряни посвятили воду, а 7-го січня більшість з них пішли в Лавру, де служив різдвяну службу митрополит Епіфаній. Бо першу службу ПЦУ в Лаврі не пропустиш, навіть якщо твоє Різдво вже було.

Знаю, що на абсолютній більшості столичних парафій священники ПЦУ почали опитувати вірян, чи готові вони до переходу. Перші півтора місяця існування нашої новостильної парафії виявилося настільки органічним, що офіційна ПЦУ пішла далі. 2 лютого Синод (це як засідання вищого церковного уряду) дозволив парафіям ПЦУ переходити на новий стиль вже зараз, за умови, якщо цього хоче не менше двох третин вірян і якщо парафія подасть відповідне прохання своєму єпископу. Стало також відомо, що в травні планується проведення Помісного собору, де має бути прийнято рішення для всієї Церкви. Тож ПЦУ дала чіткий посил до Руху за календарну реформу. Якщо готові, то переходьте, а фінальну крапку цьому має поставити Помісний Собор, як голос всієї Церкви у всій її повноті.

А ТИМ ЧАСОМ В УГКЦ

2 лютого відбувся не лише синод ПЦУ. Неподалік від Львову пройшов розширений Синод Української Греко-Католицької Церкви, де також було розглянуто питання календарної реформи.

А вже шостого лютого про повний перехід всієї церкви на новий стиль заявив предстоятель УГКЦ блаженніший Святослав. Митрополит Святослав Шевчук дав інтерв’ю церковному телебаченню УГКЦ, де сказав, що у всіх митрополіях УГКЦ (їх чотири) були проведені консультації із духовенством, анкетування вірних, і вирішено, що українські вірні готові змінити календар, про що на розширеному Синоді (2 лютого) було заслухано кожного єпископа. Заслухано і вирішено, що з 1 вересня 2023 року (це згідно візантійської традиції дата церковного новоліття) УГКЦ переходить на новий стиль.

НАГАДАЄМО, ЩО ТАКЕ «НОВИЙ СТИЛЬ», ЯКЩО ХТОСЬ ЩЕ НЕ ЗНАЄ…

Існує два нових стилі. Для спрощення визначимо так. Новий стиль з датою Пасхи, як у Римі. І новий стиль із датою Пасхи, як у Православ’ї. Григоріанський та Новоюліанський.

Обидва календарі мають спільні дати святкування тих церковних дат, які на “ не рухаються”, а мають одну й ту саму дату. Наприклад, Різдво Христове завжди одна дата — 25 грудня ( 7 січня - по-старому). Або Різдво Богородиці воно відзначається 8 вересня (21 вересня по-старому). Введення в храм Богородиці 21 листопада (4 грудня по-старому), ну і святого Миколая припадатиме тепер на День української армії - 6 грудня.

Тобто свята, дати яких прив’язані до сонячного календаря відзначатимуться на два тижні раніше. Натомість є дати частини свят, прив’язані до дати Великодня, яка кожного року змінюється і обрахується відповідно до місячного календаря. УГКЦ пояснила, що принаймні поки що вона переходить на Новоюліанський календар, але блаженнійший Святослав в інтерв’ю сказав, що це лише перший етап реформи, і він сподівається, що буде її другий етап, коли буде запроваджена вдосконалена система обчислення дати Великодня (предстоятель УГКЦ каже, що Рим та Константинополь вже ведуть про це діалог, і не виключено, що колись буде винайдено компроміс для спільної дати Воскресіння Христового - головного християнського свята.

НЕ ВТРАТИТИ ГОЛОВНЕ – ПОРОЗУМІННЯ З ТИМИ, ХТО ЩЕ НЕ ГОТОВИЙ

Аналізуючи події календарної реформи, варто зауважити і про небезпеки, які існують. Реформі календаря (а попри рішення богословські комісії обох церков чекає величезна робота з унормування дат та документів), нема альтернативи, її готували значно довше, ніж це помітно загалу.

Я з 2016 року 25 грудня буваю на лекціях священника Георгія Коваленка, які він присвячує новій даті Різдва і новому календарю. Він же видав книжку на цю тему, і розповідав, що за життя Блаженнійшого Володимира в Києво-Печерській Лаврі УПЦ МП завжди 25-го грудня святкували Різдво для персоналу румунського посольства).

З 2018 року багато віруючих людей приходять 25-го грудня в Ставропігію Вселенського патріарха, де у завжди служать за новим стилем. Війна дуже прискорила реформу, бо до астрономічного чинника додався політичний, всім хотілося вирватися із кола святкувань разом з росією. Але все ж важливо не передати куті меду. Чимало людей, які навряд чи ходили регулярно до храмів, сьогодні готові затаврувати тих, хто не готовий до нового календаря. А люди релігійні часто бувають консервативні. Частина з них важко прийматиме зміни, тож наше суспільство, яке так любить посперечатися, повинно поставитися із розумінням до тих, кому потрібний ще час. Так виглядає демократія. І любов до ближнього.

А поки що - тішимося назрілими перемінами. Читаємо історію нового календаря і не забуваймо вирахувати дату власних іменин за новим стилем.

Лана Самохвалова, Київ