Енергетична перемога: як Україна пережила важку воєнну зиму

Березень почався. І вже кілька тижнів в Україні не відключають світло, і дефіцит в енергосистемі не прогнозується, повідомляють в Укренерго. Тож ми пройшли зиму! І ворогу не вдалося, як він мріяв, повернути Україну в середньовіччя.

Про те, завдяки чому вижила наша енергосистема, чи будуть ще відключення, і що потрібно зробити найближчим часом і у перспективі, розповів радник прем’єр-міністра України і член наглядової ради НЕК Укренерго Юрій Бойко. Енергетик із більше ніж 30-річним стажем, який починав просто майстром в енергетичній компанії і  двічі був виконуючим обов’язки міністра енергетики України. Дуже цікава розмова,  яку на своєму ютуб-каналі провів голова Спілки споживачів комунальних послуг і наш постійний експерт Олег Попенко. Укрінформ скористався бесідою двох компетентних людей при підготовці цього матеріалу.

Чудеса відданості та нетривіальні технічні рішення

Отже, завдяки чому енергосистема вистояла, і чи будуть у нас надалі практикуватися обмеження? Експерт каже,  що в цьому відношенні він є стриманим оптимістом. Так, сьогодні у нас достатньо потужностей в системі. Це стало наслідком цілого ряду факторів. Це і погодні умови, і включення додаткових атомних енергоблоків. На жаль,  електроенергії нам вистачає сьогодні не в останню чергу і тому, що  в Україні зупинено частину промисловості. Багато хто з підприємців був змушений поставити паузу у своїх виробничих планах до більш прогнозованої подачі електричної енергії.

І ще, основне, що забезпечило Україні перемогу в зимовій енергетичній битві.

-    Не побоюсь цього слова – завдяки героїчній роботі енергетиків, які цілодобово відновлюють пошкоджене обладнання. Демонструючи чудеса відданості і застосовуючи нетривіальні технічні рішення, заживляють споживачів, - каже Юрій Бойко. - Людей, більш відданих своїй професії, мабуть, важко знайти.

Щодо стриманого оптимізму. Таку оцінку ситуації фахівець застосовує, тому що руйнування дійсно масштабні. І ще тривалий час енергосистемі України доведеться  повертатися до нормального функціонування.

   -   Так, швидкістю відновлення енергосистеми енергетики сформували певне завищене очікування споживачів, - переконує Юрій Бойко. -  І лише фахівці  усвідомлюють масштаби шкоди. Можу запевнити, що за будь-яких обставин енергетики будуть продовжувати виконувати свою роботу. Але впевнено гарантувати, що в нас закінчився період відключень, і ми ввійшли в період стабільності, на жаль, ще не можна.

Стосовно блекаутів, виявляється, в Україні їх по суті й не було. Бо «поняття «блекаут» досить всеохопне і пов’язане з повним, чи майже повним, знеструмленням країни. Тому ті обмеження, які були до недавнього часу, відбувалися швидше від дефіциту потужностей, але назвати це блекаутом  в жодному разі не можна. Блекаут був у нас один, коли внаслідок ракетних обстрілів значна частина території України була відключена від енергомережі й залишилося буквально декілька енергоостровів. Втім, у  досить в короткий проміжок часу вони  були «склеєні» назад в об’єднану енергосистему України».

А ще – стали у пригоді старі трансформатори…

Тепер – трохи докладніше про те, що ж відбувається з нашою енергосистемою сьогодні.

 -   Якщо говорити про виробничі потужності, у звітах на початок минулого року фігурує цифра близько 58 гігаватів встановленої потужності в енергосистемі, - розповідає Юрій Бойко. - Пік споживання електроенергії до  війни, в грудні 21 року, в найхолодніший день, становив порядку 26 гігаватів. Тобто у нас був фактично подвійний запас встановленої потужності, принаймні, на основі звітів.

Тепер - про мережі, які задіяні в передачі електроенергії.  Магістральні мережі роздають електричну енергію від станцій на регіональному рівні  локальними або розподільчими мережами в середині області і доносять електроенергію безпосередньо до споживача. Так от, магістральні мережі  являють собою підстанції, де ключовий елемент  - це трансформатор чи автотрансформатор. Таких одиниць на підстанції зазвичай декілька. І, скажімо, крім трьох, які в роботі, ще одна одиниця - резервна.

Це дозволяло максимально гнучко оперувати різноманітними ситуаціями, які виникали  в енергомережі, наприклад, під час ремонтних робіт. Коли виводиться у ремонт потужна лінія електропередач, це означає, що здатність мережі передати електроенергію із точки А в точку Б зменшується в рази. Але жоден споживач ніколи цього не помічав. Бо електромережа була побудована за принципом досить серйозного резервування. Якщо у вас в роботі три одиниці, які здійснюють транспортування електричної енергії з високої напруги в нижчу, безумовно, що вони не задіяні на номінальну потужність. Відповідно, коли у вас в ремонті одна з одиниць обладнання, ви перерозподіляєте навантаження між  двома, які залишилися, або взагалі користуєтеся іншим маршрутом подачі енергії, і кінцевий споживач цього всього не бачить.

На сьогодні, пояснює фахівець,  величезна кількість обладнання, яке задіяне в передачі електроенергії, знищене ворогом. І якщо  вчора в наявності було три способи донести електричну енергію із точки А в точку Б, то внаслідок  обстрілів залишився лише один.

  -  Це легше пояснювати на прикладі доріг. Скажімо, вам потрібно доїхати з Києва в Житомир. По трасі Київ – Чоп це можна зробити за годину з хвостиком. Тепер уявімо, що  там знищено три мости. Ви все одно можете доїхати до Житомира, але для цього вам треба зробити гак, скажімо, через Фастів… Перше – це у вас займе більше часу, друге – пропускна здатність доріг місцевого значення значно менша, ніж у магістральної. Тобто кількість транспорту, який може проїхати між Києвом і Житомиром, різко зменшиться.

За таких обставин будь-яке нове пошкодження набагато важче сприймається енергосистемою і  призводить не до перепідключення, досить оперативного, а вже до потреби ремонтувати якісь ділянки мережі, щоб подати хоч щось.

І тут енергетик відкрив секрет. Виявляється, у свій час в Україні була програма по заміні трансформаторів, які відслужили 35 – 40 років. Навіщо? Бо з часом погіршуються їх експлуатаційні характеристики. Але вони залишаються робочими! Програма діяла десь у 2014 – 2015 роках. Тож саме ті «девайси», які були замінені тоді, стали отими «засіками», які дозволили досить швидко і ефективно подолати наслідки перших ракетних атак по наших об’єктах.

Треба відновлювати все, що може бути відновлено до наступної зими

Фахівець поділився і тим, що потрібно зробити для енергосистеми України у першу чергу та в перспективі.

  -  Процес відбудови енергетики не може відкладати до Перемоги, - впевнений Юрій Бойко. - Електроенергія є настільки критичним продуктом, що вона мусить бути сьогодні, й в достатніх обсягах - уже завтра. Є такий усталений вислів:  енергетика  - це базова галузь економіки. Коли електрики почало не вистачати, багато хто усвідомив його значення. Без електрики у нас проблеми зі зв’язком, теплом, водою, електротранспортом -  цей перелік  можна довго продовжувати. Тобто фактично зупиняється все. Тож питання перебудови енергетики в тих обсягах, які дозволять державі розвиватись повноцінно -  точно першочергове. І зараз ведеться серйозна підготовча робота, аби в ефективний спосіб залучити зовнішнє фінансування для відновлювальних робіт. Бо цілком очевидно, що власним ресурсом впоратися буде вкрай важко.

На сьогодні сформовано пакет документів, які будуть використовуватися в роботі та  дискусіях з іноземними партнерами:

  -  Ми хочемо показати, що в нас є десятилітня стратегія розвитку галузі. У випадку з енергетикою це - короткостроковий план, бо енергетику взагалі планують з набагато глибшими горизонтами. Насправді є плани і на 2050-й рік, але сьогодні говорити про них не зовсім доречно. План розбудови енергетики та її інфраструктури мусить бути розумним балансом між екологічними зобов’язаннями, які Україна взяла на себе в рамках Паризьких угод, і збалансованим з точки зору економіки. У нас є чітке розуміння структури виробництва, тобто, скільки треба додатково атомної енергетики, скільки вітрової, сонячної, біоенергетики...

Наступний крок - це градація проєктів, які треба здійснити.

   -   Якщо ж говорити про короткострокові задачі,  мова йде про те, як вижити в умовах постійних терористичних атак і упевнено зустріти вже наступну  зиму - каже енергетик. - Очевидно, що набудувати нової генерації за шість місяців ми не встигнемо. Тому це має бути пакет короткострокових проєктів, пов’язаних з відновленням того, що пошкоджено. Особисто я вважаю, що треба відновлювати все, що може бути відновлено в горизонті цих шести місяців. Безвідносно до вартості цих робіт. – запевняє Юрій Бойко.

Лариса Гаврилова, Київ